Рішення № 56049224, 09.02.2016, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/372/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі :

головуючого Вовк Л.В.

з участю секретаря Казакової О.С.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа - ОСОБА_3,

в с т а н о в и в :

В березні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 13.09.2007 року між ТОВ « Український промисловий банк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №159/ФК-07 , згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 60000, 00 грн. з розрахунку 18,3% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 13.09.2007 р. по 12.09.2022 р.. 30.06.2010 року між ТОВ « Укрпромбанк», АТ « Дельта Банк» та Національним банком України укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов»язань ТОВ « Укропромбанку « на користь АТ « Дельта Банку» , відповідно до якого Укрпромбанк передає ( відступає) ОСОБА_4 права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами .Відповідно до вказаного договору про передачу активів та кредитних зобов»язань АТ « Дельта Банк» набув право вимоги по кредитному договору №159/ФК -07 від 13.09.2007 року. Крім того , на виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором , 13.09.2007 року між ТОВ « Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладений договір поруки №70/ Z пор -07, згідно якого поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність , а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі , що і боржник. Позичальник умови кредитного договору не виконує в зв»язку з чим станом на 12.02.2014 року за відповідачем наявна заборгованість в сумі 57 606,55 грн., в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 49778,04 грн., заборгованість за відсотками - 7828,51 грн. Прохав стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 57606,55 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 576,07 грн.

В липні 2014 року позивач уточнив позов , вказавши , що станом на 02.07.2014 року за відповідачем наявна заборгованість у розмірі 87779,80 грн. , в тому числі : заборгованість за тілом кредиту складає 49778,04 грн. , заборгованість за відсотками 38 001 ,76 грн. та сплачений судовий збір у сумі 877,80 грн.

У відкрите судове засідання представник позивача не з»явився, однак надав до суду заяву, згідно якої прохав суд слухати справу у його відсутність , підтримав заявлені позовні вимоги та прохав їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав , прохав в позові відмовити .

Третя особа до суду не з»явилася , подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов не визнає.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача , дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, а сторонами не оспорюється, що 13.09.2007 року між TOB «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №159 /ФК -07 , згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 60000,00 грн. з розрахунку 18,3 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 13.09.2007 р. по 12.09.2022 р. Окрім цього був укладений забезпечувальний договір поруки №70/ Z фпор -07 від 13.09.2007 року між TOB «Український промисловий банк» та ОСОБА_2, згідно з яким Поручитель ОСОБА_2 поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором №159 /ФК -07 від 13.09.2007 року.

30.06.2010 року між TOB «Український промисловий банк», AT «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань TOB «Український промисловий банк» на користь AT «Дельта Банку», згідно з яким TOB «Український промисловий банк» передав ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, у тому числі за кредитним договором № 159 /ФК- 07 від 13.09.2007 року. Вказаний договір свідчить про перехід до ПАТ «Дельта Банк» право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитним та забезпечувальними договорами.

Відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов»язань АТ « Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору №159/ФК-07 від 13.09.2007 року.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконуються, у зв'язку з чим, станом на 02.07.2014 року наявна заборгованість за кредитним договором у розмірі 87779,80 грн.

Пунктом 6.2 кредитного договору №159/ФК-07 від 13.09.2007 р. передбачено право банку вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісії, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або його поручителем умов цього договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання позичальником умов договору.

За змістом ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно умов договору поруки № 70/ Z фпор -07 від 13.09.2007 р. поручитель ОСОБА_2Ф і боржник ОСОБА_3 несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Відповідно до п.2 вище вказаного договору поруки , відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов»язань за кредитним договором.

Пунктами 3 , 4 договору поруки передбачено , що поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність . Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі , що і боржник , включаючи повернення кредиту ,сплату процентів , штрафних санкцій та відшкодування збитків. У випадку невиконання (неналежного ) виконання боржником зобов»язань за кредитним договором кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги з зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків ,на які поручитель зобов»язаний сплатити заборгованість.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст. ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Про правові наслідки порушення зобов'язання боржником йдеться також у ч. 1 ст. 611, ч. ч. 2-4 ст. 612 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника.

Так , відповідно до досудової вимоги від 18.02.2014 року, направленої на адресу відповідача , банк повідомив ОСОБА_2 , що позичальник не виконує зобов»язання за кредитним договором , внаслідок чого станом на 14.02.2014 року наявна прострочена (поточна) заборгованість 22799 ,79 грн. та одночасно банк повідомляє , що в разі незадоволення цієї претензії , банк буде вимушений захищати свої майнові праві шляхом звернення до суду чи вчиненням виконавчого напису з вимогою про примусове стягнення боргу станом на 14.02.2014 року на суму 57606,65 грн. . За таких підстав , не можна чітко визначити ,яку суму боргу вимагав банк до сплати відповідачем.

Як вбачається з рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 21.02.2013 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ « Дельта Банк» стягнута заборгованість за кредитним договором № 159/ФК -07 від 13.09.2007 року станом на 04.10.2012 року в розмірі 71 913 грн.10 коп. Рішення набрало законної сили.

З розрахунку заборгованості за договором кредиту №159 /ФК -07 від 13.09.2007 року вбачається , що ОСОБА_3 станом на 02.07.2014 року заборгувала банку 87779 ,80 грн.. Як свідчить вказаний розрахунок ОСОБА_3, починаючи з липня 2010 року по липень 2014 рік взагалі не погашала борг, не сплачувалася сума по заборгованості за кредитом ні сума заборгованості за відсотками ( а.с.58) . Крім того , банк надав розрахунок станом на 24.10.2014 року , згідно якого ОСОБА_3 також заборгованість не сплачувала ( а.с. 70) .

Однак, згідно письмового пояснення представника позивача від 25.01.2016 року та виписки по особовим рахункам ОСОБА_3А.( на який посилається представник банку), остання сплатила заборгованість по кредиту 05.04.2013 року. Вказані пояснення суперечать наданим в судове засідання розрахункам.

Не надані суду належні докази з приводу того , що існує заборгованість по кредитному договору станом на 04.10.2012 року в розмірі 71 913 грн.10 коп. ( доведено судовим рішенням) та станом на лютий 2014 року - 57606,55 грн.

Відповідно до ст. 10,11,60 ЦПК України суд розглядає справи на підставі наданих сторонами доказів, в межах заявлених позовних вимог. Кожна сторона зобовязана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження позову , тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 525,526, 1049,1050 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

В позові публічного акціонерного товариства „Дельта Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_5