Ухвала суду № 56048776, 24.02.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/1773/2016

Справа № 428/13548/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Баронін Д.Б., за участю секретаря судових засідань Бондаренко І.С., старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Луганської області Лєсніченко І.С., представника ВК «Магістраль» ОСОБА_3,

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Луганської області Лєсніченко І.С., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Задорожнім В.В., про арешт майна в кримінальному провадженні № 22015120000000649 від 25.12.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Луганської області Лєсніченко І.С, погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Задорожнім В.В., про арешт майна, а саме лісопродукції загальним об'ємом 645,2 м. куб., масою 600 тон, яка належить виробничому кооперативу «Магістраль», в обґрунтування якого слідчий зазначив наступне.

Слідчим відділом УСБ України у Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015120000000649 від 25.12.2015 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.258-5 КК України, за фактом того, що у 2015 році на території Луганської та Донецької областей невстановлені представники ВК «Магістраль» (код за ЄДРПОУ 06951498, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Леніна, 59), діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, здійснюють фінансування тероризму шляхом постачання з території Луганської області, що підконтрольна органам державної влади України товарно-матеріальних цінностей (деревини), представникам терористичних організацій «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» для використання у будівництві військово- фортифікаційних споруд з метою отримання матеріальної вигоди від її реалізації.

Досудовим слідством було встановлено, що 8.09.2015 службові особи ВК «Магістраль», згідно договору купівлі продажу №34 придбали у ДП «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство» товар (лісопродукцію) загальним об'ємом 25000 м.куб.

В подальшому, на виконання зазначеного договору, ДП «Станично-Луганське досвідне лісомисливське господарство» передало ВК «Магістраль» лісопродукцію, згідно актів прийому-передачі від 05.12.2015 року б/н, від 17.11.2015 року б/н, від 13.11.2015 року б/н, від 25.11.2015 року б/н та від 27.11.2015 року б/н, загальним об'ємом 645,2 м. куб. При цьому, у зазначених актах-прийому передачі лісопродукція визначалася як «деревина дров'яна для технологічних потреб діаметром від 6 до 25 мм об'ємом та дрова хвойних порід», яку в подальшому згідно накладним №50325562 від 30.11.15, №50328665 від 30.11.2015 та №50500214 від 08.12.2015 завантажили (далі «накладні» до 12 вагонів: №№65736076, 66741943, 65331753, 67168831, 62559745, 65521882, 65804981, 67169839, 65236028, 66196668, 66184029, 68730787 (загальною маса продукції 600 тон). Однак, згідно зазначеним накладним у графі «Найменування продукції» вказано «НАВАЛ Долготье рудничное». Тобто, найменування товару у актах прийому-передачі не відповідає найменуванню, які зазначені у накладних.

Крім того, встановлено, що зазначена лісопродукція повинна бути доставлена до залізничної станції «Воскресенская» (м. Торез, Донецька обл.), яка на даний час перебуває на тимчасово непідконтрольної території України, з метою подальшої їх реалізації представникам терористичних організації «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» для будівництва фортифікаційних споруд.

Також, в матеріалах провадження наявний лист Луганської військово-цивільної адміністрації № 4/15-4936 від 17.12.2015 року згідно якого ВК «Магістраль» під виглядом рудничної стійки, виготовленої з горілого лісу, відвантажує на тимчасово окуповані території якісні лісоматеріали, які в подальшому можуть використовуватися терористичними організаціями ЛНР та ДНР для будівництва фортифікаційних споруд.

16.12.2015 року вищевказані вагони прибули на залізничну станцію «Городній», смт Петрівка, Станично-Луганського району, Луганської області, на якій вони знаходяться до теперішнього часу.

Згідно протоколу огляду від 29.12.2015 року у вищевказаних 12 вагонах була виявлена лісопродукція загальною масою 600 тон та об'ємом 645,2 м. куб (згідно протоколу огляду та додатків до нього), яка не вилучалася.

У судовому засіданні слідчий клопотання слідчого підтримав, просив суд його задовольнити, посилаючись на доводи зазначені у клопотанні, та можливість відчуження майна його власниками.

Представник ВК «Магістраль» просив відмовити в задоволенні клопотання про арешт лісопродукції, пояснивши, що на офіційному веб-сайті ДФС України є відомості про отримання підприємством дозволу на переміщення вантажів на тимчасово окуповану територію, в тому числі вантажів у вигляді порід дерева. Поставка вантажів здійснювалася на договірних підставах та не має жодного відношення до терористичної діяльності.

Заслухавши слідчого, представника ВК «Магістраль», вивчивши додані до клопотання матеріали провадження, а також суть клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

У клопотанні слідчого вказано, що зазначена лісопродукція відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України є предметом кримінального правопорушення, яке має значення для кримінального провадження, а також має суттєве значення для з'ясування інших обставин злочину та можливого встановлення інших осіб, які причетні до вчинення злочину, тому слідчий вважає за необхідне накласти арешт на вказане майно.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Слідчий суддя зазначає, що стосовно осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваною, або не є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, або не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Аналогічна правова позиція викладена в Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яке було викладено та обговорено на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 07 лютого 2014 року.

В наданих суду матеріалах не міститься доказів того, що у відношенні ВК «Магістраль» здійснюється провадження відносно вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України, або доказів того, що посадовій особі вищевказаного підприємства оголошена підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Крім того, матеріали досудового розслідування не містять обґрунтованих та об'єктивних даних, які б свідчили про те, що вказана лісопродукція мала бути використана на тимчасово окупованій території представниками будь-яких терористичних організацій для будівництва фортифікаційних споруд, тому твердження слідчого про свідоме надання представниками ВК «Магістраль» вказаної лісо продукції для будівлі фортифікаційних споруд розцінюється слідчим суддею як припущення слідчого, яке не підтверджено жодними доказами.

Відомості, викладені в листі заступника голови Луганської облдержадміністрації від 17.12.2015 року (а.с. 24) та листі начальника ГУ КЗІД у сфері економічної безпеки від 25.12.2015 року (а.с. 22, 23) не можуть свідчити про те, що вказана лісопродукція мала бути використана на тимчасово окупованій території представниками будь-яких терористичних організацій, адже відомості у вищевказаних листах є оціночними судженнями посадових осіб і не підтверджені жодними об'єктивними даними.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість та необхідність відмови у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Луганської області Лєсніченко І.С., погодженого прокурором відділу прокуратури Луганської області Задорожнім В.В., про арешт майна в кримінальному провадженні № 22015120000000649 від 25.12.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Луганської області Лєсніченко І.С., погодженого прокурором відділу прокуратури Луганської області Задорожнім В.В., про арешт майна в кримінальному провадженні № 22015120000000649 від 25.12.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України - відмовити.

Копію ухвали вручити старшому слідчому в ОВС слідчого відділу УСБУ в Луганської області Лєсніченко І.С., представнику ВК «Магістраль» ОСОБА_5

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Д.Б. Баронін