Рішення № 56047264, 08.02.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8034/15-ц

Провадження № 2/344/1276/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого судді Бородовського С.О.

за участі секретаря Прокопів С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про виселення та скасування реєстрації,-

В С Т А Н О В И В:

в позові вказано, що судовими рішеннями ухвалено виселити мешканців з домоволодіння по АДРЕСА_1, однак позичальник незаконно, без згоди заставодержателя здійснив реєстрацію в спірному житлі відповідачки. Тому позивач просив суд виселити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з домоволодіння по АДРЕСА_1 та скасувати реєстрацію місця її реєстрації за вказаною адресою.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, що в ньому зазначені.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила позов з тих підстав, що спірне будинковолодіння є предметом іпотеки, не було житлом, яке придбане за рахунок позики кредитора, а тому особи, які користуються спірним житлом підлягають виселенню із наданням іншого житла.

Судом встановлено наступні обставини.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12/05/2010 р. ухвалено стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти на оплату заборгованості за договорами позики.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04/04/2013 р. ухвалено виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зі спірного домоволодіння.

24/09/2014 р. державним виконавцем складено акт про те, що в спірному будинковолодінні зареєстровано відповідачку без згоди кредитора.

24/02/2015 р. позивач склав відповідачці вимогу про виселення зі спірного житла, яку 02/03/2015 р. їй вручено.

Позивач просив скасувати реєстрацію місця проживання відповідача за тих обставин, що її незаконно було зареєстровано в спірному житлі із самого початку такої реєстрації, а відповідна реєстрація порушує його майнові права на спірний об`єкт цивільних прав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

До початку розгляду спору сторонам та їх представникам було роз`яснено правові наслідки невиконання обов`язків щодо надання суду доказів.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо: договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку; договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

Вказаний порядок виселення з житлового приміщення записано і в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 ,,Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".

Пунктом 43 вказаної Постанови роз'яснено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати, що згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 ЖК України, статей 39-40 Закону України ,,Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк".

Відповідачка вселилась в спірне житло, а також її зареєстровано в ньому без згоди заставодержателя. Отже її вселення в спірне житло є порушенням прав заставодержателя. Тому позов обґрунтовано належними правовими підставами. При цьому відповідачка не належить до числа осіб, які наділені право на надання іншого житла при виселенні зі спірного житла.

Відповідно до п. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

В п. 2 ст. 13 ЦК України зазначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (п. 3 ст. 13 ЦК України).

В п. 6 ст. 13 ЦК України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

У Х В А Л И В :

позов задовольнити;

виселити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з домоволодіння по АДРЕСА_1 та скасувати реєстрацію місця її реєстрації за вказаною адресою;

стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» судові витрати в сумі 243,60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Бородовський С.О.