Ухвала суду № 56047012, 17.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/325/16 Справа № 208/2401/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Деркач Н.М.

Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Деркач Н.М.,

суддів: Пищиди М.М., Осіяна О.М.,

при секретарі Назаренко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року та на додаткове рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 травня 2015 року по справі за позовом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року задоволено позов Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області суму заподіяних збитків за період з 02.01.2013 року по 10.09.2013 року у розмірі 91559 грн. 62 коп. та судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп.

Додатковим рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 травня 2015 року з ОСОБА_2 на користь Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області стягнуто судовий збір у розмірі 671,99 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваних рішень суду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судових рішень в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 124 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, щопередача воренду земельних ділянок, що перебувають удержавнійабокомунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядуваннязгідно з їх повноваженнями, визначенимист. 122 цього Кодексу,чидоговору купівлі-продажуправа оренди земельної

ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладеннядоговору оренди земельної ділянкичи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власникземельної ділянкиабо землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані із позбавленням права володіння земельною ділянкою, івідшкодування завданих збитків.

Статтями 156, 157 ЗК (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) України передбачені підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Судом встановлено, що 10.06.2009 року між ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу комплексу виробничо-побутових приміщень, згідно умов якого відповідач набув у власність комплекс виробничо-побутових приміщень, розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ, 2-й провулок Волчанський, №2В, на земельній ділянці площею 13814,0 кв.м, яка надана в оренду ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво» строком на 3 роки рішенням Дніпродзержинської міської ради від 27.05.2008 року.

Звертаючись до суду з позовом, Дніпродзержинська міська рада посилалася на те, що ОСОБА_2 не було оформлено документацію про право користування земельною ділянкою, не внесено своєчасно оплату за користування нею, чим завдано збитки, які за період з 02.01.2013 року по 10.09.2013 року складають 91559,62 грн.

Задовольняючи позовні вимоги Дніпродзержинської міської ради, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно керувався положеннями ч.2 ст.120, ст.125, ч.5 ст.126, ч.1 ст.96, ст.ст.90,152 ЗК України (у редакції, яка була чинна на час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна) та виходив з їх доведеності, обґрунтованості та наявності правових підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Пунктом 7 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.06.2009 року обумовлено, що сторони зобовязуються протягом трьох днів після його нотаріального посвідчення подати у встановленому порядку документи до органу місцевого самоврядування про вилучення земельної ділянки, на якій розташований комплекс виробничо-побутових приміщень, із користування продавця на надання права користування цією ділянкою покупцю, покупець зобовязується переоформити право користування земельною ділянкою.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради № 727-40/V від 30.07.2009 року вилучено із користування ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво» земельну ділянку по 2-му провулку Вовчанському, 2В у м.Дніпродзержинську, загальною площею 1,3814 га у звязку з відчуженням нерухомого майна. Зобовязано ОСОБА_2 оформити документи на землекористування.

Відповідно до звернення ОСОБА_2 до начальника управління земельних відносин міськради від 10.11.2010 року відповідач зобовязався оформити у встановленому законом порядку документацію на землекористування, для чого просив встановити строк до березня 2011 року (а.с. 46 зв.)

06.01.2011 року відповідач зареєстрував своє право власності на об'єкт нерухомого майна згідно договору купівлі продажу від 10.06.2009 року.

10.09.2012 року Управлінням земельних відносин Дніпродзержинської міської ради відповідачу ОСОБА_2 було направлено лист щодо необхідності укладення договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради № 844-39/VІ від 31.07.2013 року «Про набуття (припинення) прав на землю» ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки.

Однак, зазначена документація відповідачем не була оформлена.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 користувався земельною ділянкою по 2-му провулку Вовчанському, 2В у м.Дніпродзержинську, загальною площею 1,3814 га без правовстановлюючих документів, чим порушив ст.ст.125, 126 ЗК України.

Згідно розрахунку недоотриманої орендної плати за користування ОСОБА_2 земельною ділянкою за адресою: м.Дніпродзержинськ, 2-й пров.Вовчанський, 2В, загальною площею 1,3814 га, нормативно грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки по 2-му пров.Вовчанському,2В у м.Дніпродзержинську становить 456,26 грн., виходячи з чого, враховуючи площу земельної ділянки та період користування, недоотримана орендна плата за період з 02.01.2013 року по 10.09.2013 року складає 91559 грн. 62 коп. Зазначена сума недоплати визначена актом про визначення розміру збитків від 05.02.2014 року, який затверджено рішенням Дніпродзержинської міської ради № 31 від 12.02.2014 року.

Перевіривши розрахунок суми недоотриманої орендної плати, колегія суддів вважає його правильним та погоджується з ним.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що у випадку не оформлення права користування земельною ділянкою до 30.06.2009 року, у відповідача згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.06.2009 року виникають зобовязання виключно перед ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво» у вигляді штрафу і пені, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки ч. 1 ст. 152 ЗК України передбачено право Дніпродзержинської міської ради, як власниказемельної ділянки,вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю івідшкодування завданих збитків. Крім того, земельна ділянка по 2-му провулку Вовчанському, 2В у м.Дніпродзержинську була вилучена з користування ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво» рішенням Дніпродзержинської міської ради № 727-40/V від 30.07.2009 року.

Посилання в апеляційній скарзі на неправильність розрахунку суми недоотриманої орендної плати за період з 02.01.2013 року по 10.09.2013 року є безпідставними, оскільки зазначений розрахунок було здійснено на підставі норм діючого законодавства про землю, виходячи з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та її площі.

Також не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем фактично використовується земельна ділянка у розмірі 1517,3 кв.м., замість 13814 кв.м., оскільки згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.06.2009 року від ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво» до ОСОБА_2 перейшло право користування земельною ділянкою площею 13814 кв.м., що також узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 120 ЗК України.

Даючи оцінку доводам апеляційної скарги в частині невикористання відповідачем земельної ділянки, що, на його думку, підтверджується актами від 09 листопада 2010 року, 06 вересня 2012 року та 17 жовтня 2013 року, колегія суддів зазначає, що зазначені акти підтверджують порушення відповідачем умов використання земельної ділянки, оскільки остання знаходиться у занедбаному стані та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від плати за користування земельною ділянкою.

Крім того, відповідно до звернення ОСОБА_2 до начальника управління земельних відносин міськради від 10.11.2010 року відповідач зобовязався оформити у встановленому законом порядку документацію на землекористування, для чого просив встановити строк до березня 2011 року, що свідчить про його намір використовувати зазначену вище земельну ділянку (а.с.46 зв.)

Звернень ОСОБА_2 до Дніпродзержинської міської ради з приводу зменшення площі, якою він фактично користується, матеріали справи не містять.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно не встановлення граничного строку для оформлення документації на землекористування, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право власності на обєкт нерухомості відповідач зареєстрував 06.01.2011 року, рішенням Дніпродзержинської міської ради № 844-39/VІ від 31.07.2013 року «Про набуття (припинення) прав на землю» ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, максимальний строк виготовлення якої, відповідно до ст.28 ЗУ «Про землеустрій», не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору на її виготовлення.

Доводи апеляційної скарги відносно незаконності додаткового рішення суду, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони суперечать положенням ст.88 ЦПК України.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що, вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, які відповідають вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Суд оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, обґрунтовані висновки щодо яких виклав в мотивувальній частині судових рішень.

При ухваленні судових рішень також правильно застосовані норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допущено порушень норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заочне рішення суду від 17 грудня 2014 року та додаткове рішення суду від 15 травня 2015 року відповідають вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для їх скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року та додаткове рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 травня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: Н.М. Деркач Пищида М.М. Осіян О.М.