Постанова № 56042800, 24.02.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/144/16-п

3/336/96/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року

Суддя шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А.,за участю адвоката ОСОБА_1,розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який мешкає за адресою м. Запоріжжя, вул.Чарівна 127/9,працює водієм у Запорізькій філії «Форлен Інвест»

про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2015 року о 08 годині 05 хвилин ОСОБА_2керував автомобілем НОМЕР_1 по вул.Круговій в м.Запоріжжі напроти буд.73, як особа з явними ознаками алкогольного сп*яніння(різкий запах алкоголю з ротової порожнини,почервоніння очей,тремтіння кінцівок рук)від проходження медичного огляду на стан сп*яніння за допомогою технічного приладу відмовився,чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

При розгляді справи в суді ОСОБА_2свою винуватість в порушенні правил дорожнього руху не визнав та пояснив, що 25.12.2015 року о 08 годині 05 хвилин він дійсно керував автомобілем НОМЕР_1 по вул.Круговій в м.Запоріжжі,напроти буд.73 був зупинений працівниками Ленінського ВП ГУНП у Запорізькій області,у спілкуванні з якими заперечив керування транспортним засобом у стані сп*яніння,проте проходити медичне обстеження на стан сп*яніння на місці або прослідувати у медичну установу для цього йому не пропонували,від керування автомобілем не відсторонили,посвідчення водія не вилучали,про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КпАП України не повідомили,копію протоколу не вручили. Просив провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Адвокат ОСОБА_1вважає,що в матеріалах справи відсутні докази того,що 25.12.2015 року о 08 годині 05 хвилин ОСОБА_2відмовився виконати вимогу працівника поліції пройти медичний огляд на стан сп*яніння за допомогою технічного приладу або у медичній установі,тому протокол про порушення ним вимоги п. 2.5 ПДР України складений безпідставно,а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі ст.247 ч.1 п.7 КпАП України.

Всебічно вивчивши матеріали справи, з урахуванням наданих ОСОБА_2пояснень, суддя встановив, що винуватість ОСОБА_2Т.у скоєнні адміністративного правопорушення ,передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,знайшла своє підтвердження з огляду на наступне.

Ст.130 ч.1 КпАП України встановлює адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серія АП2 № 310810,складеного поліцейським Ленінського ВП ГУНП у Запорізькій області ОСОБА_3,та його рапорту на ім*я начальника сектора Ленінського ВП ГУНП у Запорізькій області від 25.12.2015 р.встановлено, що 25.12.2015 р.приблизно о 08.05 год.під час несення служби спільно з поліцейським ОСОБА_4, напроти буд.73 по вул.Круговій в м.Запоріжжі ними був Г.Т.,під час спілкування з яким виникла підозра,що водій знаходиться у стані алкогольного сп*яніння,на що вказував запах алкоголю ,почервоніння очей,тремтіння рук.В присутності запрошених свідків водію неодноразово запропонували пройти медичне обстеження або обстеження на стан сп*яніння на місці за допомогою технічного приладу,після чого водій ОСОБА_2сів у свій автомобіль та зачинився у ньому,вів себе некультурно,підвишував голос та сварився з автомобіля,передавати документи на автомобіль та підписувати протокол відмовився. Автомобіль не був спрямований на спец майданчик задля уникнення конфліктної ситуації,стояв у паркувальному кармані та руху транспорту не заважав.

За змістом пояснень ОСОБА_5та ОСОБА_6,25.12.2015 р.вони були запрошені співробітниками поліції як свідки та в їхній присутності ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2,від проходження приладу «Драгер» на місці та від проходження медичного обстеження у клініці «ЗОНД» відмовився,від підпису будь-яких пояснень та копії протоколу відмовився,передати посвідчення водія відмовився.

Зазначені особи вказані у протоколі про адміністративне правопорушення як свідки із зазначенням відомостей про їх місце проживання та особистими підписами,їх зацікавленості у справі не встановлено, їх пояснення складені безпосередньо після зупинення ОСОБА_2,уповноваженим працівником ДАІ, за змістом про фактичні обставини узгоджуються із протоколом про адміністративне правопорушення та рапортом поліцейського ОСОБА_3,нічим не спростовані,тому приймаються суддею як доказ при винесені постанови.

Вказаними доказами спростовані пояснення ОСОБА_2про його безпідставну зупинку працівниками поліції та відсутність вимог з їхнього боку проходити медичне обстеження на місці або у медичному закладі,який є очевидно зацікавленим у результатах розгляду справи та обрав таку позицію,що є його правом.

Незаконність дій працівників поліції,про яку ОСОБА_2пояснив у суді,ним не оскаржувалась.

Як передбачено п.2.5»а» Правил дорожнього руху України(далі ПДР),водій зобов*язаний на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп*яніння ,впливу наркотичних або токсичних речовин.

Таке положення ПДР є формою правового забезпечення працівників поліції в процесі визначення здатності водіїв здійснювати безпечне керування транспортними засобами.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справи та Міністерства охорони здоров*я № 1452/735 від 09.11.2015 р.,зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.09.2015 р.за № 1413/27858 ,яка визначає процедуру огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду,огляду на стан спяніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані спяніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного спяніння є:запах алкоголю з порожнини рота;порушення координації рухів;порушення мови;виражене тремтіння пальців рук;різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан спяніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;

лікарем закладу охорони здоровя (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоровя, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З матеріалів справи суддя встановив,що поліцейським ОСОБА_3на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2були виявлені ознаки алкогольного сп*яніння у водія та запропоновано пройти огляд на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів,що ОСОБА_2виконати відмовився,та запропоновано пройти медичний огляд у медичному закладі, ОСОБА_2виконати відмовився.

З урахуванням викладеного суддя дійшов до висновку, що порушення водієм ОСОБА_2вимог п.2.5 Правил дорожнього руху ,знайшло своє підтвердження доказами, є підставою для визнання його винуватим в скоєнні адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності по ст.130 ч.1 КпАП України.

Доводи ОСОБА_2про відсутність вини в скоєнні адміністративного правопорушення на час розгляду справи нічим не підтверджені та повністю спростовані сукупністю доказів, які логічні, достовірні та достатні для того, щоб зробити висновок про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Посилання ОСОБА_2на висновок №10505 від 25.12.2015 р.про те,що о 09.30 год.він був оглянутий у медичному закладі та у стані сп*ягніння не перебуває,висновкам ,викладеним вище,не суперечить,оскільки ОСОБА_2не інкримінується такий склад адміністративного правопорушення,як керування транспортним засобом у стані сп*яніння,а відмова ОСОБА_2виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або у медичному закладі даним висновком не спростована.

При визначені виду стягнення за адміністративне правопорушення, суддя керується правилами ст.33-35 КпАП України і враховує роз*яснення п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р.№ 14 «Про судову практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту,а також про адміністративні правопорушення на транспорті»(із змінами та доповненнями),виходить з того, що протягом року ОСОБА_2не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення вимог ПДР,працює водієм,для сплати штрафу має матеріальну можливість,оскільки має постійне місце роботи.

З урахуванням викладеного вище суддя дійшов до висновку,що позитивний вплив матиме стягнення у виді накладення на ОСОБА_2адміністративного штрафу у розмірі 3400 гр.,що є достатнім для запобігання іншим правопорушенням та відповідає обставинам справи і враховує дані про особу правопорушника.

Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати ,тобто 275 грн.60 коп.,як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 33-35,130 ч.1,283-285 КУпАП,суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400(три тисячі чотириста)гривень у дохід держави (розрахунковий рахунок № 31113149700001, код класифікації доходів бюджету 21081300, отримувач коштів ГУК у Запорізькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, призначення платежу адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_2 ,ІПН НОМЕР_2,судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок) в дохід держави (отримувач коштів УДКСУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38025367, банк отримувача УДКСУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУДКСУ у Запорізькій області, код банку отримувача (МФО) 813015, рахунок отримувача 31218206700009, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу судовий збір, код 37408380, пункт 5 ч.2 ст. 4).

Постанову може бути оскаржено або опротестовано прокурором протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги, протесту прокурора в апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Ю.А. Галущенко