Ухвала суду № 56040494, 22.02.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2594/16-к

Провадження № 1-кс/234/958/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

22 лютого 2016 року Слідчій суддя Краматорського міського суд Донецької області - Лутай А.М.

при секретарі - Янакій С.О.

за участю прокурора - Заскалкіна А.С.

захисника - адвоката Неживого А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорськ клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції капітана юстиції Заскалкіна А.С. про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №42015051110000031 від 18.09.2015 року у відношенні:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Бердичів Житомирської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця ОБПК «Волноваха» Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України, старшого прапорщика, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції капітан юстиції Заскалкін А.С. 17.02.2016 року звернувся до суду з клопотанням про продовження на 60 днів строку тримання під вартою ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що в провадженні слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42015051110000031 від 18.09.2015 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що старший прапорщик ОСОБА_4, з 20.05.2015 проходить військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України №910-ос від 30.09.2015 старшого прапорщика ОСОБА_4 переведено на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії - начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави оперативно-бойової комендатури «Волноваха» та з 05.10.2015 останній відповідно до витягу з наказу начальника Донецького прикордонного загону №193-ос призначений на зазначену посаду.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

Згідно з абз. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України покладається здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення.

Статтями 5, 7, 12, 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», з метою виконання протокольного доручення Президента України від 15.07.2015 №1-1/497, штабом АТО на території Донецької та Луганської областей з урахуванням положень розділу VIТимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника антитерористичного центру при Службі безпеки України від 12.06.2015 №415ог (далі - Порядок), на підставі наказу керівника антитерористичного центру при Службі безпеки України від 04.08.2015 №9/ДСК, з 15.07.2015 започатковано діяльність зведених мобільних груп у районі проведення АТО.

Відповідно до повідомлення об'єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО у період з 14.09.2015 функціональні завдання з керівництва зведеною мобільною групою №1, з місцем дислокації м. Волноваха Донецької області (райони відповідальності: Новотроїцьке-Володимирівка-Кременівка-Ольгінка), виконує старший оперуповноважений на ОВО 2 сектору 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України, майор ОСОБА_6

На мобільну групу, очолювану майором ОСОБА_6, відповідно до зазначеного вище Порядку покладено завдання, зокрема по виявленню порушень встановленого порядку переміщення осіб, транспортних засобів, вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення, у тому числі поза визначеними дорожніми коридорами, а також виявлення та ліквідація каналів незаконних поставок товарів через «лінію розмежування».

Пунктами 1.3., 3.2, Порядку в'їзд на неконтрольовану територію та виїзд з неї осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна здійснюється на контрольних пунктах в'їзду - виїзду (далі - КПВВ); пропуск вантажів та іншого майна здійснюється за наявності спеціального дозволу, виданого Координаційною групою чи Координаційним центром.

Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 59, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» та посадової інструкції, старший прапорщик ОСОБА_4, будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби, зобов'язаний був свято і непорушно додержуватися Конституції України, законів України, Кодексу професійної етики військовослужбовця Державної прикордонної служби України та інших нормативно-правових актів, що регламентують проходження військової служби, не допускати вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, у тому числі корупційних, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників), подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, передбачених посадою, керуватися тільки законами України, діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу наявного досвіду роботи в Державній прикордонній службі України ОСОБА_4 знав та розумів, що вимогами статей 3 і 22 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 №1700-VII, посадовим та службовим особам правоохоронних органів забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання та надання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та усупереч обов'язку їх неухильного дотримання, старший прапорщик ОСОБА_4, перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії - начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави оперативно-бойової комендатури «Волноваха» 1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, умисно вчинив корупційний злочин, а саме - надав повторно неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за наступних обставин.

Так, в один із днів на початку жовтня 2015 року військовослужбовець Донецького прикордонного загону,старший прапорщик ОСОБА_4 розробив злочинну схему незаконного збагачення, а саме сприяння у незаконному переміщенні вантажів на тимчасово окуповану територію України в порушення установленого порядку ввезення таких вантажів шляхом отримання грошової винагороди від водіїв вантажних автомобілів за таке сприяння.

З цією метою ОСОБА_4 звернувся до старшого зведеної мобільної групи військовослужбовця Служби безпеки України майора ОСОБА_6, у службові обов'язки якого входить виявлення та запобігання незаконному переміщенню вантажів на тимчасово окуповану територію України.

Для досягнення своєї злочинної мети, направленої на незаконне збагачення шляхом сприяння за грошову винагороду у незаконному переміщенні товарів на тимчасово окуповану територію України, ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_6 з пропозицією щодо неперешкоджання зведеною мобільною групою вказаній протиправній діяльності.

Поряд із цим, ОСОБА_4 пояснив ОСОБА_6, що для сприяння у здійсненні даної незаконної діяльності, останній, будучи службовою особою -військовослужбовцем Служби безпеки України та старшим зведеної мобільної групи на яку покладаються функції з виявлення порушень встановленого порядку переміщення осіб, транспортних засобів, вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення, у тому числі поза визначеними дорожніми коридорами має дати вказівку підлеглим йому працівникам не затримувати автомобілі, у яких, в свою чергу, відсутні спеціальні дозволи для перевезення товарів на територію тимчасово непідконтрольну українській владі.

За невиконання таких обов'язків ОСОБА_4 пообіцяв ОСОБА_6 передавати частину отриманих ним грошових коштів від водіїв за незаконне переміщення ними товарів на тимчасово окуповану територію України.

Розуміючи протиправний характер дій ОСОБА_4, з метою викриття його злочинної діяльності, майор ОСОБА_6 погодився на вказану пропозицію та одразу звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів.

У подальшому, в один із днів на початку жовтня 2015 року, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 за допомогою телефону повідомив ОСОБА_6 про факт незаконного сприяння ним (ОСОБА_4) у переміщенні товарів на тимчасово окуповану територію України та запропонував зустрітися для того, щоб віддати ОСОБА_6 частину отриманих за ці протиправні дії грошових коштів.

11.10.2015, діючи підконтрольно, ОСОБА_6 погодився на пропозицію ОСОБА_4 зустрітись близько 09:00 години на території ОБПК «Волноваха».У ході зустрічі в обумовленому місці ОСОБА_4, умисно на сходах адміністративної будівлі передав ОСОБА_6 неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 3 000 грн. за невтручання зведеної мобільної групи у таку незаконну діяльність ОСОБА_4, пов'язану із сприянням невстановленим на даний час особам у переміщенні на тимчасово окуповану територію України автомобілів з товарами.

Цього ж дня, ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, із вищевказаних спонукань, близько 09.30 год., перебуваючи у службовому автомобілі Ковальова Д.І. Chevrolet Lacetti д.н.з НОМЕР_1 в с. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, передав останньому неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 3 000 грн. за невтручання зведеної мобільної групи у таку незаконну діяльність ОСОБА_4, пов'язану із сприянням невстановленим на даний час особам у переміщенні на тимчасово окуповану територію України автомобілів з товарами.

19.10.2015, діючи умисно, повторно, із вищевказаних спонукань, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_6 зустрітися на території ОБПК «Волноваха». У ході зустрічі в обумовленому місці ОСОБА_4 близько 09.00 год. на сходах адміністративної будівлі передав ОСОБА_6 неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 1 500 грн. за невтручання зведеної мобільної групи у таку незаконну діяльність ОСОБА_4, пов'язану із сприянням невстановленим на даний час особам у переміщенні на тимчасово окуповану територію України автомобілів з товарами.

30.10.2015, ОСОБА_4, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на незаконну передачу службовій особі - працівнику правоохоронного органу неправомірної вигоди, призначив зустріч ОСОБА_6 в с. Березове Волноваського району Донецької області біля магазину «Перлина». У ході зустрічі в обумовленому місці ОСОБА_4 близько 10.00 год. у службовому автомобілі ОСОБА_6 марки Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 передав останньому неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 5 000 грн. за невтручання зведеної мобільної групи у таку незаконну діяльність ОСОБА_4, пов'язану із сприянням невстановленим на даний час особам у переміщенні на тимчасово окуповану територію України автомобілів з товарами.

Цього ж дня, старший прапорщик ОСОБА_4 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та його злочинна діяльність припинена.

31.10.2015 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

01.11.2015 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

01.11.2015 Краматорським міським судом Донецької області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 726 мінімальних заробітних плат, тобто 1 000 428 грн.

Вразі внесення застави на ОСОБА_4 покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатись із населеного пункту Новотроїцьке Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

На даний час вказаний вище розмір застави підозрюваним ОСОБА_4 не внесено.

25 грудня 2015 року ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 22 лютого 2016 року.

На вказане рішення суду стороною захисту подано апеляційну скаргу за результатами розгляду, якої ухвалою апеляційного суду Донецької області вказане рішення Краматорського міського суду залишено без змін.

16 лютого 2016 року перед військовим прокурором сил антитерористичної операції ініційовано питання щодо продовження строків досудового розслідування до 6 місяців.

Прокурор зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років з конфіскацією майна або без такої та зі спеціальною конфіскацією.

Вина підозрюваного ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема, заявою та протоколами допиту старшого оперуповноваженого на ОВО 2 сектору 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України майора ОСОБА_6, протоколом затримання, протоколом огляду, протоколами допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими документами здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення продовжує обіймати посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії - начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави оперативно-бойової комендатури «Волноваха», займає службове становище та є працівником правоохоронного органу.

Приймаючи до уваги вищевикладене ОСОБА_4 використовуючи своє службове становище співробітника Державної прикордонної служби України з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того прокурор зазначає, що враховуючи наведені обставини та зважаючи на те, що ОСОБА_4 є працівником правоохоронного органу користуючись службовими повноваженнями, зможе незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі шляхом застосування погроз, насильства тощо, з метою зміни свідками наданих показів або їх схилення до відмови надавити будь-які викривальні показання щодо нього, що в подальшому зможе призвести до уникнення ОСОБА_4 кримінальної відповідальності.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 проходить військову службу, вільно володіє бойовою зброєю та за останнім безпосередньо закріплена табельна зброя.

Таким чином, ОСОБА_4 знаючи, що ОСОБА_6 звернувся із заявою до правоохоронних органів про пропозицію надання йому, як службовій особі неправомірної вигоди ОСОБА_4, зможе вчинити злочинні дії з метою помсти щодо останнього, чим вчинити нове кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти злочини у службовій сфері.

Також, ОСОБА_4 перебуваючи не в місцях попереднього ув'язнення, маючи досвід роботи в правоохоронних органах, достовірно знаючи про тяжкість вчиненого злочину та невідворотність покарання, використовуючи тісні зв'язки з керівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади здобуті за час перебування на посадах у Державній прикордонній службі України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що унеможливить притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_4 не має постійного місця проживання на території Донецької області, що свідчить про ускладнення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і унеможливить, у випадку обрання більш м'якого запобіжного заходу здійснення зі сторони обвинувачення контролю за його поведінкою, що в свою чергу сприятиме підозрюваному в можливості переховування від органів досудового розслідування з метою його затягування та уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, а тому існують ризики переховування останнім у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.

Прокурор також зазначає, що ОСОБА_4 будучи інспектором прикордонної служби 1 категорії - начальником другого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави оперативно-бойової комендатури «Волноваха» має право доступу до службових документів у підрозділі де працює, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу ОСОБА_4, як працівника Державної прикордонної служби України на свідків та інших учасників кримінального провадження шляхом застосування до останніх методів залякування, фізичного та морального впливу, використовуючи своє службове становище та зв'язки із правоохоронними органами та місцевим криміналітетом.

Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, думку підозрюваного ОСОБА_4, який залишив вирішення цього клопотання на розсуд суду, думку захисника - адвоката Неживого А.С., який просив відмовити в задоволенні клопотання через те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, вважаю за необхідне клопотання задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбаченого у ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити всі обставини перелічені у зазначеній статті.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Встановлено, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Суд вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, зокрема: заявою та протоколами допиту старшого оперуповноваженого на ОВО 2 сектору 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України майора ОСОБА_6, протоколом затримання, протоколом огляду, протоколами допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

30 жовтня 2015 року ОСОБА_4 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст.369 КК України.

31.10.2015 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

01.11.2015 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

01.11.2015 Краматорським міським судом Донецької області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 726 мінімальних заробітних плат, тобто 1 000 428 грн.

25 грудня 2015 року ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 22 лютого 2016 року.

Постановою заступника військового прокурора сил антитерористичної операції підполковника юстиції Панченко В.М. від 22.02.2016 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015051110000031 до шести місяців, тобто до 29.04.2016 року.

У данному кримінальному провадженні виконано усі можливі слідчі дії, спрямовані на отримання та перевірку отриманних доказів у ньому. Разом з тим закінчити розслідування до 22.02.2016р. немає можливості з причин складності вказаного кримінального провадження, оскільки під час розслідування необхідно отримати результати призначених експертиз, а також здійснити інші слідчі (розшукові) дії з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення тих обставин, які викривають так і тих, що виправдовують підозрюваного, пом'якшують чи обтяжують покарання, забезпечивши виконання вимог ст. 290 КПК Україн.

Як обґрунтування обставин, які виправдовують продовження тримання ОСОБА_4 під вартою прокурором наведено відомості про те, що на час розгляду клопотання по суті не зменшились попередні ризики, а саме, підозрюваний, перебуваючи на свободі, спроможний переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на достовірність показань свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що прокурором у клопотанні обґрунтовано наведений перелік вказаних ризиків, які встановлені з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, і який, перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може вчинити спроби сховатися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на достовірність показань свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, вказані обставини свідчать про неможливість до закінчення досудового розслідування запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою у зв'язку з чим, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів, тобто до 21.04.2016 року.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно з частиною 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати .

При визначенні розміру застави, суд враховує обставини кримінального правопорушення і вважає їх такими, що підривають в очах громадян авторитет держави та створюють негативне враження безладдя та безкарності, що в свою чергу є винятковим випадком.

З урахуванням даних про особу підозрюваного, його майнового стану, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, те, що кількість цих ризиків на час розгляду клопотання не зменшилась, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, враховуючи, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у системі Державної прикордонної служби України, а також зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, суд вважає доцільним визначити ОСОБА_4 заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України в розмірі 726 мінімальних заробітних плат, а саме в розмірі 1000428 грн.

Крім того, суд вважає необхідним відповідно до ст.183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст.194 цього Кодексу, у разі внесення ним застави.

Керуючись вимогами ст.ст.131,132,176-178, 183,184,194,197,199 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції капітана юстиції Заскалкіна А.С. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Артемівському слідчому ізоляторі управляння Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області на 60 днів, тобто до 21 квітня 2016 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 1000428 (один мільйон чотириста двадцять вісім тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на разрахунковий рахунок №37311047011792, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача: Держказначейська служба України, м.Київ, код банку 820172, код ЄДРПОУ 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- не відлучатись із населеного пункту Новотроїцьке Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_4, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого суді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Вступна і резолютивна частина ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 22 лютого 2016 року. Повний текст ухвали проголошений 24.02.2016 року.

СуддяА. М. Лутай