Рішення № 56040255, 24.02.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/1271/16-ц

Провадження № 2/263/753/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності, треті особи: Житлово-будівельний кооператив «Сатурн», приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка у лютому 2016 року звернулась до суду з даним позовом, обґрунтовуючи його тим, що вона, будучи спадкоємцем за заповітом, після смерті 24.07.2015 року її матері ОСОБА_3 прийняла спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1. При цьому, ОСОБА_4, на підставі ордеру, будучи членом ЖБК «Сатурн» повністю сплатила вартість вказаної квартири та зареєструвала своє право власності у МКП «Маріупольське БТІ». Проте отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину вона не в змозі, оскільки відсутній правовстановлюючий документу на квартиру, у звязку з втратою реєстраційного посвідчення. На підставі викладеного позивачка змушена звернутись до суду з даним позовом, яким просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1.

Позивачка та її представник в судове засідання не зявились, надали суду заяви з проханням про розгляд справи за їх відсутності та задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав суду заяву з проханням про розгляд справи за його відсутності, залишивши питання про вирішення позову на розсуд суду.

Представник ЖБК «Сатурн» в судове засідання не зявився, надав суду заяву з проханням про розгляд справи за його відсутності, не заперечуючи проти задоволення позову.

Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, проте надавши суду копію спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_4

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 19.09.1995 року ОСОБА_4 був складений заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої Маріупольської державної нотаріальної контори, згідно якого вона заповіла належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1, предмети домашньої обстановки та вжитку ОСОБА_5.

Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_5 15.06.1999 року уклала шлюб з ОСОБА_6, після реєстрації якого змінила своє прізвище на прізвище чоловіка «Іванова».

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-НО №913017, 24.07.2015 року померла ОСОБА_4.

Постановою приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 15.02.2016 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1, у звязку з відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру.

Згідно довідок, виданих ЖБК «Сатурн», від 04.02.2016 року та від 09.12.2015 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4, яка мешкала в ній з 09.06.1967 року по 24.07.2015 року, була членом ЖБК «Сатурн» та загальна вартість квартири в розмірі 3237,00 руб. виплачена останньої в повному обсязі у лютому 1982 року. На даний час в квартирі ніхто не зареєстрований та ніхто не мешкає.

У відповідності до довідки МКП «Маріупольське БТІ» від 01.02.2016 року вищевказана квартира належить ОСОБА_4 на підставі реєстраційного посвідчення від 14.05.1992 року, зареєстрованого 14.05.1992 року за р-р35816.

В той же час, згідно довідки від 02.02.2016 року, виданої начальником Орджонікідзевського ВП МВП ГУНП в Донецькій області, ОСОБА_1 зверталась до відділення із заявою про втрату реєстраційного посвідчення №35816 від 14.05.1992 року на імя ОСОБА_4

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним із способів захисту цивільного права є визнання права власності.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про власність" від 07.02.1991, № 697-ХП, який був чинним на момент внесення останнього пайового внеску, «член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно».

Згідно ст. 384 ЦК України, п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 „Про судову практику у справах про спадкування» у разі викупу квартири член житлового кооперативу стає її власником, у разі смерті члена житлово-будівельного кооперативу, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається квартира.

Як роз'яснює в своїй постанові від 07.02.2014р. за № 5 Пленум ВССУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, в осіб, які мають право на частку в пайових внесках, виникає право спільної часткової власності на квартиру, дачу, гараж чи інші будівлі пропорційно розміру частки паю - стаття 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закон України "Про кооперацію", стаття 384 ЦК України.

Таким чином, право власності на квартиру АДРЕСА_1, у відповідності до ч.1 ст.15 ЗУ «Про власність» виникло у ОСОБА_4 з моменту повного внесення пайового внеску за квартиру.

У відповідності до статей 1216, 1217, 1220, 1221, 1222 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, спадщина відкривається внаслідок смерті особи в цей же день, за останнім місцем проживання спадкодавця.

У відповідності до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у разі якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, якщо він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, суд визнає, що позивачка, будучи спадкоємицею за заповітом, після смерті своєї матері прийняли спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1, оскільки у встановлений законодавством строк подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Однак, зважаючи, що правовстановлюючий документ на дане спадкове майно відсутній, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте у відповідності до ст. 1223, 1261, 1268 ЦК України право власності на спадкове майно може бути визнане в судовому порядку.

Відповідно до вимог п.23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. При розгляді даних справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, зокрема з матеріалів спадкової справи, що задоволення позову не порушує права громадян.

Крім того, задовольняючи позов, суд виходить із положень ст.1 ЦПК України, відповідно до яких задачами цивільного судового провадження є захист порушених та невизнаних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, в даному випадку позивачки щодо спадкового майна після смерті її матері ОСОБА_4, у вигляді вищевказаної квартири.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 16, 328, 384 1216, 1223, 1233, 1234, 1235, 1264, 1268, 1269, 1270, 1299 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 10, 11, 15, 57-60, 197, 212-215, 256-259 ЦПК України, ЗУ «Про власність», суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності, треті особи: Житлово-будівельний кооператив «Сатурн», приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_2, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 46,2 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду в м. Маріуполі, через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після його проголошення, а особою яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.В. Хараджа