2-а/760/163/16
760/404/16-а
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2016 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - старшого інспектору УПП в м. Києві роти 1 батальйону 3 лейтенанта поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
Ухвалою суду від 12 січня 2016 позовну заяву було залишено без руху. Так, судом акцентована увага позивача на необхідності приведення позову у відповідність до вимог ст. ст. 100,108 КАС України.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення 12 лютого 2016 року позивач отримав вказану ухвалу.
Відповідно до ч 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір. Підстави, за якими особи звільняються від сплати судового збору за подачу позову або заяви, зазначені у ч. 1 ст. 5 Закону.
Оскільки вимоги позивача немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір із адміністративного позову немайнового характеру за ставками і надати суду відповідний документ на підтвердження сплати судового збору за вимогу майнового характеру окремим платіжним документом і надати суду такий оригінал.
В свою чергу, суд вважає таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства його зауваження щодо того, що він звільнений від сплати судового збору на підстав КУпАП.
Суд вважав неспроможним посилання позивача як на підставу звільнення від сплати судового збору на ч.5 ст.288 КУпАП, оскільки вищезазначеним Законом України «Про судовий збір» встановлено імперативне правило щодо сплати судового збору при звернення в суд із адміністративними позовами.
Так, відповідно до приписів вказаної вище норми КУпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Разом з тим, зі змісту положень ст.ст.3, 5 Законом України «Про судовий збір», особи, які звертаються до суду із позовом про оскарження постанови про адміністративне правопорушення не звільняються від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Так, за наявності декількох нормативно-правових актів однакової юридичної сили, норми яких по-різному регулюють одну і ту ж сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах застосовуються положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Суд звернув увагу, що державне мито - це плата за дії (послуги) уповноважених законом на те органів, що справляється на всій території України за вчинення дій та видачу документів, що мають юридичне значення.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Таким чином, поняття «державне мито» є відмінним від судового збору, оскільки останній справляється саме за звернення із позовною заявою, скаргою до суду.
З врахуванням наведеного, суд вважав, що за подання до суду адміністративного позову, в тому числі про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення судовий збір сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір».
Статтею 106 КАС України передбачені імперативні вимоги, яким повинна відповідати позовна заява при зверненні до суду адміністративної юрисдикції. Проте всупереч ч. 3 ст. 106 КАС України позивач при зверненні до суду їх не дотримався.
Дотримання вимог ст. 106 КАС України та Закону України «Про судовий збір» при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього ж Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати п'яти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків.
Отже, суд приходить до висновку, що вищезазначені судом недоліки, в строк не були усунені, відтак позовна заява вважається неподаною і належить поверненню позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 106,108 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - старшого інспектору УПП в м. Києві роти 1 батальйону 3 лейтенанта поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - визнати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .
Ухвала можу бути оскаржена через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя В.С. Кицюк
Судове рішення № 56039019, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 22.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/404/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: