Ухвала суду № 56038908, 22.02.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

2-а/760/92/16

760/21135/15-а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 на постанову інспектора патрульної поліції міста Києва про адміністративне правопорушення серія ПС3 № 099648 від 30 листопада 2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Ухвалою суду від 02 грудня 2015 позовну заяву було залишено без руху. Так, судом акцентована увага позивача на необхідності приведення позову у відповідність до вимог ст. ст. 100,108 КАС України.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення 14 грудня 2015 року позивач отримав вказану ухвалу.

Так, відповідно до ч 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір. Підстави, за якими особи звільняються від сплати судового збору за подачу позову або заяви, зазначені у ч. 1 ст. 5 Закону.

Оскільки вимоги позивача немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір із адміністративного позову немайнового характеру за ставками - 487,20 грн. і надати суду відповідний документ на підтвердження сплати судового збору за вимогу майнового характеру окремим платіжним документом.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем не надано квитанції на підтвердження сплати судового збору. При цьому суд вважав неспроможним посилання позивача як на підставу звільнення від сплати судового збору на ч.5 ст.288 КУпАП, оскільки вищезазначеним Законом встановлено імперативне правило щодо сплати судового збору при звернення в суд із адміністративними позовами.

Так, відповідно до приписів вказаної вище норми КУпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Разом з тим, зі змісту положень ст.ст.3, 5 Законом України «Про судовий збір», особи, які звертаються до суду із позовом про оскарження постанови про адміністративне правопорушення не звільняються від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Так, за наявності декількох нормативно-правових актів однакової юридичної сили, норми яких по-різному регулюють одну і ту ж сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах застосовуються положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Суд звернув увагу, що державне мито - це плата за дії (послуги) уповноважених законом на те органів, що справляється на всій території України за вчинення дій та видачу документів, що мають юридичне значення.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Таким чином, поняття «державне мито» є відмінним від судового збору, оскільки останній справляється саме за звернення із позовною заявою, скаргою до суду.

З врахуванням наведеного, суд вважав, що за подання до суду адміністративного позову, в тому числі про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення судовий збір сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір».

Згідно ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості надання таких доказів. Так, позивачем надана копія оскаржуваної постанови та копія відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які скопійовані таким чином, що їх взагалі неможливо прочитати.

Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Статтею 106 КАС України передбачені імперативні вимоги, яким повинна відповідати позовна заява при зверненні до суду адміністративної юрисдикції. Проте всупереч ч. 3 ст. 106 КАС України позивач при зверненні до суду їх не дотримався.

Дотримання вимог ст. 106 КАС України та Закону України «Про судовий збір» при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.

Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього ж Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Отже, суд приходить до висновку, що вищезазначені судом недоліки, в строк не були усунені, відтак позовна заява вважається неподаною і належить поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 106,108 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 на постанову інспектора патрульної поліції міста Києва про адміністративне правопорушення серія ПС3 № 099648 від 30 листопада 2015 року - визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .

Ухвала можу бути оскаржена через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.С. Кицюк