Постанова № 56038486, 22.01.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

755/19653/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.

при секретарях Бондаревій Ю. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

В жовтні 2015 року позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва про зобов'язання вчинити дії посилаючись на те, що вона досягли пенсійного віку - 57 років і звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком. Спеціаліст УПФУ у Дніпровському р-н. м. Києва відмовив у прийняті документів для призначення пенсії за віком. Тому позивач просить зобов'язати УПФУ у Дніпровському р-н. м. Києва взяти до розгляду усі необхідні документи та призначити пенсію за віком, відповідно до трудового стажу.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що для призначення пенсії за віком необхідно наявність страхового стажу не менше 15 років, підтверджений страховий стаж позивача становить 13 років 7 місяців 10 днів. Позивач не надала Управлінню встановлених підтверджуючих доказів того, що на її утриманні знаходилась інвалід І групи ОСОБА_2. Відсутні підтверджуючі докази зайнятості позивача у період з 25.04.1985 р. по 20.03.1990 р. Довідка з Державної податкової інспекції стосовна зайняття позивачем підприємницькою діяльністю у період з 2001 року по 2003 рік також не була надана.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, ОСОБА_3 з 12 серпня 1976 року по 31 липня 1978 рік працювала в Головному підприємстві Київського виробничого об`єднання швейної промисловості «Україна» на посаді швачки-мотористки четвертого розряду, що підтверджується архівною довідкою Печерської РДА в м. Києві (а. с. 7). З 30 серпня 1978 року ОСОБА_3 працювала в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона (Національна академія наук України),тимчасово, на посаді старшого техніка відділу № 53; з 30 жовтня 1978 року переведена на постійну роботу на ту ж посаду того ж відділу; з 01 квітня 1981 року переведена на посаду старшого лаборанта того ж відділу та звільнена з займаної посади 17 вересня 1982 року, що підтверджується архівною довідкою Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України (а.с.8). З наданою довідки ПАТ «ГАЛАКТОН» вбачається, що ОСОБА_3 працювала у Київському міськмолокозаводі № 2 виготовлювачем молочної продукції в цеху дитячого харчування з 13 лютого 1984 року по 26 березня 1985 рік (а.с.9).

За змістом статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону - на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто вона має право на пенсію за віком при досягнення 57 річного віку.

Позивач зазначає, що звернулась до Пенсійного фонду для призначення пенсії за віком за два тижні до свого дня народження (20 червня 2015 року), однак їй було запропоновано прийти вже після свого дня народження.

Наступного разу вона звернулась до відповідача 22 червня 2015 року, однак у прийнятті документів їй було відмовлено у зв'язку з недостатністю трудового стажу.

Письмова відповідь про відмову у призначенні пенсії їй була надана лише 13 липня 2015 року із зазначенням причини «недостатність стажу роботи».

Відповідно п. 1.6. Постанови Правління пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 22-1 від 25.11.2005 року (далі Порядок), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Пунктом 1.7. Порядку передбачено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Відповідно до пункту 2.1. Порядку, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

За період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. Порядку зазначено - орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Представником відповідача в судовому засіданні не спростовано факт того, що спеціалістом УПФУ Шандренко А.В. було відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті документів на призначення пенсії за віком.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що дії УПФУ у Дніпровському р-н. м. Києва у відмові про прийнятті документів на призначення пенсії за віком є незаконними.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ. У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем була втрачена трудова книжка, тому підтвердженням страхового стажу ОСОБА_1 є архівні довідки та інші копії підтверджуючих документів.

Позивачем надано копію з копії її трудової книжки БП-1 № 1706234 з якої вбачається, що вона працювала у Гастрономторзі Дарницького району м. Києва у період з 23 серпня 1989 року по 20 березня 1990 рік на посаді продавця 3 категорії (а.с.10). На даній копії міститься гербова печатка Ватутінської районної державної ради, тому суд визнає даний доказ належним та допустимим.

Також, пунктом «д» ст. 56 ЗУ «Про Пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації,в аспірантурі,докторантурі і клінічній ординатурі.

В архівній довідці Печерської РДА в м. Києві № 11-13/2360 від 17 грудня 2013, в другому абзаці, зазначено, що ОСОБА_3 є випускницею професійного технічного училища при Київській швейній фабриці імені Смірнова-Ласточкіна (а.с.7).

Пунктом 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що час навчання ОСОБА_1 у професійному технічному училищі при Київській швейній фабриці імені Смірнова-Ласточкіна слід зарахувати до страховго стажу роботи позивача, однак точний період встановити не вбачається можливим, через відсутність уточнюючих документів.

ОСОБА_1 мала на утриманні та була опікуном ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка була інвалідом І групи (а.с.36), даний факт в судовому засіданні не оспорювався. ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2 померла (а.с.16).

Відповідно до п. «є» ст. 56 ЗУ «Про Пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Пунктом 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що час догляду за інвалідом I групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі:

акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду;

документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів I групи і дітей-івалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів.

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд,та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального

захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.

Згідно Акту, затвердженого начальником ЖРЕО-1302, від 17 квітня 1991 року, ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_1 та знаходилась на повному забезпеченні гр. ОСОБА_1 (а.с.11).

Рішенням виконавчого комітету Дарницької ради народних депутатів № 693 від 24 жовтня 1989 року, гр. ОСОБА_1 призначено опікуном над ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в зв'язку з тим, що мати дитини померла, батько не проживає з дитиною (а.с.12).

З огляду на вищевикладене, суд вбачає, що факт підтвердження зарахування трудового стажу ОСОБА_1, за час догляду за ОСОБА_2, є доведеним і рахується з 24 жовтня 1989 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Також, факт зайняття ОСОБА_1 підприємницькою діяльністю підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію підприємця № НОМЕР_1 від 25 травня 1995 року та копією довідки про доходи (а.с.17,18).

В ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім

таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій

чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Частиною 1 ст. 94 КАС України зазначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, з Державного бюджету України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 8, 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 13, 62, 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 158-163, 186 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва щодо відмови в прийнятті документів для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва взяти до розгляду документи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, для призначення їй пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21 червня 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

До суду може бути подана апеляційна скарга на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н. О. Яровенко