Постанова № 56035868, 16.02.2016, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/4469/15-а

Провадження № 2-а/553/16/2016

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16.02.2016м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в складі:

головуючого судді - Кононенко С.Д.,

при секретарі - Бобильовій А.П.,

за участю представника позивача - адвоката - Білокінь С.В., представника відповідача - Ковальова О.М.,розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Полтавської митниці ДФС про скасування постанови про адміністративне правопорушення в справі про порушення митних правил від 17 грудня 2015 року у справі №0125/80600/15,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці ДФС про скасування постанови про адміністративне правопорушення в справі про порушення митних правил від 17 грудня 2015 року у справі №0125/80600/15, в якому просить скасувати постанову заступника начальника Полтавської митниці ДФС Запорізького Сергія Васильовича від 17 грудня 2015 року в справі № 0125/80600/15 про порушення митних правил ОСОБА_3, як незаконно винесену.

У судовому засіданні представник позивача, адвокат Білокінь С.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставині викладені в позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень, обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов»язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06// Єдиний державний реєстр судових рішень № - 263872).

Суд, вислухавши представника позивача - адвоката Білокінь С.В., представника відповідача та дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3 є таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника Полтавської митниці Запорізького Сергія Васильовича від 17 грудня 2015 року позивача ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України та накладено штраф у розмірі 68865,51 грн. (Шістдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 51 копійка).

Згідно з статтею 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 1 статті 466 Митного кодексу України № 4495-VI адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 487 Митного кодексу України № 4495-VI провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

При винесенні оскаржуваної постанови посадовою особою, яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.

Під час винесення постанови не дотримано вимоги статті 466 МК України, статей 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Дана постанова винесена на підставі протоколу про порушення митних правил, в якому зазначено, що порушення допущено 30 квітня 2014 року.

Для підготовки та заповнення вантажної Митної Декларації позивачем використовувалися технічна та фінансова документація на імпортований товар надана підприємством імпортером.

Відповідно до ч. 6 ст. 264 Митного кодексу України - "Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій".

Якщо ж позивачем не було виконано цієї умови, то митний орган мав відмовити йому в прийнятті митної декларації.

Оскільки, відповідно до ч. 8 ст.264 Митного кодексу України "З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення", декларація прийнята митним органом без зауважень, отже помилки в ній не є підставою для складання протоколу про порушення митних правил та винесення постанови.

Відповідно до статті 467 Митного Кодексу України № 4495-VI якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Згідно зі ст. 321 Митного кодексу України митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю відсутність події і складу адміністративного правопорушення, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Оскільки, декларування ввезеного товару відбувалося 30 квітня 2014 року, митний контроль завершено - то строки притягнення до адміністративної відповідальності встановлені діючим законодавством минули.

При винесенні постанови про адміністративне правопорушення від 17 грудня 2015 року заступник начальника Полтавської митниці Запорізький С.В. не перевірив чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про порушення митних правил чим порушив процедуру підготовки до розгляду справи.

Таким чином, можна прийти до висновку, що посадова особа - заступник начальник Полтавської митниці не в повному обсязі дослідив матеріали справи, дав не правильну оцінку доказам, та не правильно застосував чинне законодавство, що регулює митні відносини в тому числі в частині що встановлюють строки накладення адміністративного стягнення.

За таких обставин постанова прийнята заступником начальника Полтавської митниці Запорізьким С.В. не може вважатися законною та має бути скасованою.

Частиною 1 статті 531 Митного Кодексу України встановлено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

- відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

- необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду;

- невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

- неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

- накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова від 17 грудня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення прийнята з порушеннями прав позивача та чинного законодавства, є необґрунтованою, протиправною та підлягає скасуванню.

Вищевикладені обставини свідчать про безпідставне притягнення позивача ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності та порушення відповідачем вимог діючого законодавства України під час вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому постанова Полтавської митниці від 17 грудня 2015 року у справі про порушення митних правил № 0125/80600/15 ОСОБА_3 підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 3, 71, 138, 158, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.264, 466, 467, 529, 531 Митного кодексу України, ст.ст.7, 217, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Полтавської митниці ДФС про скасування постанови про адміністративне правопорушення в справі про порушення митних правил від 17 грудня 2015 року у справі №0125/80600/15 - задовольнити.

Постанову заступника начальника Полтавської митниці ДФС Запорізького Сергія Васильовича від 17 грудня 2015 року в справі №0125/80600/15 про порушення митних правил ОСОБА_3 - скасувати.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави С. Д. Кононенко