Постанова № 56035253, 22.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/2841/15-п Головуючий у І інстанції Котлярова І.Ю.Провадження № 33/780/84/16 Доповідач у 2 інстанції КостенкоКатегорія 147 22.02.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2016 року м. Київ.

Суддя Апеляційного суду Київської області Костенко І.В., за участю ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 17 серпня 2015 року, якою, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Катюжанка, Вишгородського району, Київської області, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу,-

В С Т А Н О В И Л А:

За постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 22.05.2015 року о 08 год. 40 хв. у м. Києві на пр-ті Визволителів, керував транспортним засобом марки «Daewoo», модель «Gentra» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота) і в порушення п. 2.5 ПДР України відмовився пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки він пропущений з поважних причин, а оскаржувану постанову судді скасувати та всебічно, об'єктивно розглянути справу по суті, прийнявши нову постанову.

Обгрунтовуючи своє прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що про час, дату та місце слухання справи він увідомлений не був, участі в розгляді справи не приймав, копію постанови отримав лише 04.09.2015 року, а рішення Апеляційного суду м. Києва, яким було скасовано постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23.02.2015 року після виправлення описки отримав 30.12.2015 року, що і стало причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження ним пропущений з поважних причин.

Апелянт вважає, що кваліфікація його дій за ч.2 ст. 130 КУпАП є помилковою, оскільки постанова Деснянського районного суду м. Києва від 23.02.2015 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП була скасована рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16.10.2015 року, а провадження по справі закрито у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

Також апелянт вказує, що 22.05.2015 року він автомобілем у стані алкогольного сп'яніння не керував, а лише сидів за кермом автомобіля, який стояв на парковці. Від проходження медичного огляду у лікаря нарколога він не відмовлявся, а не зміг його пройти через відсутність в лікарні лікаря, який би міг провести огляд, а тому не бажаючи чекати лікаря та не знаючи коли той прийде, він відмовився там сидіти після чого інспектор склав на нього протокол.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, який просив задовольнити його апеляційну скаргу та поновити йому строк на апеляційне оскарження і прийняти законне рішення, врахувавши при цьому, що його дії кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП невірно, а 22.05.15р. він в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом не керував і від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у лікаря не відмовлявся, а просто не дочекався його, однак докази цьому у нього відсутні, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Перевіривши причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги, які зазначені в апеляційній скарзі та перевіривши матеріали справи приходжу до висновку про необхідність поновлення строку для оскарження постанови, оскільки він пропущений з поважних причин.

Згідно ст. 245 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з Законом.

Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП настає в разі повторного протягом року вчинення будь-яких з порушень, як то керування транспортним засобом особами в стані алкогольного сп'яніння, відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, інше.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки він 22.05.15р. о 08 год. 40 хв. в порушення п.2.5 ПДР України керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння в присутності двох свідків.

Дані обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 викладені і в протоколі про адміністративне правопорушення серія АП1 № 439612 від 22 травня 2015 року.

Зміст цього протоколу свідчить про відсутність в ньому відомостей про вчинення ОСОБА_1 вищезазначених протиправних дій повторно протягом року.

Враховуючи вищевикладене вважаю, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП є помилковою, оскільки диспозиція ч.2 ст.130 КУпАП в якості кваліфікуючої ознаки передбачає повторне протягом року вчинення адміністративного правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яка ОСОБА_1 вмінена не була.

А тому вважаю, що кваліфікація дій ОСОБА_1 відображена у протоколі від 22.05.15р , правильною є за ч.1 ст.130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 за даною статтею стверджується даними про обставини вчинення адміністративного правопорушення, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння із застосуванням приладу «ДРАГЕР» та у медичному закладі, рапортом інспектора ДПС Малькевича М.Є. від 22.05.15р., а також поясненнями самого ОСОБА_1, який сам підтвердив, що від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився оскільки не бажав чекати на лікаря, якого в той час не було на місці.

Вказані пояснення ОСОБА_1 про причини відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі не можуть бути визнані такими, що доводять його невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст..130 КУпАП.

З огляду на наведене постанова судді щодо ОСОБА_1 від 17 серпня 2015 року підлягає зміні в частині кваліфікації його дій та накладеного на нього адміністративного стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст.. 33 КУпАП враховується характер вчинення правопорушення, особа правопорушника, його майновий стан та вважаю, що на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу.

Керуючись ст. 294 КУпАП суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Поновити ОСОБА_1 строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 17 серпня 2015 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 17 серпня 2015 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП змінити.

Вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Костенко