Ухвала суду № 56035248, 24.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/159/15-ц Головуючий у І інстанції Купрієнко С. І.Провадження № 22-ц/780/2017/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 6 24.02.2016

УХВАЛА

24 лютого 2016 року суддя Апеляційного суду Київської області Гуль В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2016 року у справі за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Димерське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, 3-і особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 про визнання недійсним розпоряджень, державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2016 рокуу задоволенні позову заступника прокурора Київської області відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду перший заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 297 ЦПК України, зокрема, не сплачено судовий збір.

Апелянтом подано клопотання у якому він просить відстрочити прокуратурі Київської області сплату судового збору, у звязку з тим, що Генеральною прокуратурою України не перераховано кошти на видатки для сплати органами прокуратури судового збору.

У задоволенні заяви про відстрочку сплати судового збору необхідно відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 8 Закону «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зіст. 10ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації, в тому числі Прокуратури України, із Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення чи відстрочення такої сплати.

Такі розяснення також містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції до 01 вересня 2015 року) за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 зазначеного Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.

Виходячи із ставкипередбаченої підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В позовній заяві заступника прокурора Київської області обєднано вимоги немайнового характеру 56 вимоги (243 грн. 60 коп.) та вимоги майнового характеру (3654 грн.), то ставка судового збору в даному випадку становить 19 025 грн. 16 коп.

Оплата судового збору здійснюється за реквізитами: рахунок: 31217206780001, код класифікації доходів бюджету 22030101, одержувач коштів: Київська область, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код одержувача (код за ЄДРПОУ 37955989) код ЄДРПОУ 02892020.

Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до апеляційного суду Київської області в оригіналі.

За правилами ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 названого Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 121, 295, 297 ЦПК України, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви першого заступника прокурора Київської області про відстрочку сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргупершого заступника прокурора Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2016 рокузалишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків пять днів з дня отримання ухвали. В іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною, та буде повернута апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області ОСОБА_1