Рішення № 56035183, 15.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3007/15-ц Головуючий у І інстанції Проць Т. В.Провадження № 22-ц/780/264/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 46 15.02.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії суддів Журби С.О., Коцюрби О.П., із участю секретаря Говорун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області, Управління Держземагенства у Обухівському районі Київської області про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

14 липня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, де, із проведеними змінами та уточненнями, просив усунути перешкоди щодо володіння та користування земельною ділянкою, загальним розміром 0,2494 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по вул. Набережна, 37 в с. Красна Слобідка, Обухівського району, Київської області, яка належить йому на підставі державного акту серії ЯД №946425, кадастровий номер 3223185601:01:025:0076 зі сторони власників сусідніх земельних ділянок - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, привести сусідні земельні ділянки відповідачів до становища, яке існувало до порушення його прав, шляхом відновлення межі у відповідності до державних актів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, зобовязати ОСОБА_4 за власні кошти відновити паркан, який розділяє їх земельні ділянки або відшкодувати вартість відновлювального ремонту в розмірі 30 000 грн., зобовязати ОСОБА_3 забезпечити негайний доступ до колодязя, який знаходиться на межі спірних земельних ділянок, шляхом перенесення паркану згідно державних актів.

На обґрунтування заявлених вимог заначив, що після смерті матері ОСОБА_5 в січні 2007 року успадкував земельну ділянку, площею 0,2494 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по вул. Набережна, 37 в с. Красна Слобідка, Обухівського району, Київської області.

Суміжними землекористувачами є ОСОБА_3, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 - вул. Набережна, 39.

Ще за життя його матері відповідачі та їх родичі всіляко захоплювали придбану земельну ділянку матері, зменшуючи її розміри, на власний розсуд установили межові знаки.

Колодязь, який фактично знаходився на межі обох ділянок, опинився на земельній ділянці відповідача ОСОБА_3

З іншого боку сусід та його родичі зруйнували паркан, який по цей час не відновлений.

У звязку із цим, він неодноразово звертався до сільської ради, органів внутрішніх справ з приводу вирішення земельного спору.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04 листопада 2015 року в задоволенні позовних вимогОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в володінні та користуванні земельною ділянкою, зобовязання вчинити певні дії, треті особи Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області, Управління Держземагенства у Обухівському районі Київської області відмовлено повністю.

На обґрунтування ухваленого рішення місцевим судом зазначено, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його прав, як власника земельної ділянки по вул. Набережна 37 в с. Красна Слобідка, Обухівського району, Київської області, відповідачами.

При цьому, зазначив, що не може прийняти до уваги, надану позивачем на підтвердження його порушених прав копію плану привязки криниці до існуючого будинку по вул. Набережна 37, с. Красна Слобідка, оскільки він неналежно оформлений, а саме: не містить дати виготовлення та інших даних, які б свідчили про порушення прав позивача, як землекористувача і вказаний план містить незастережені виправлення.

Комісійний акт обстеження земельних ділянок від 06 жовтня 2014 року з зазначенням про порушення меж, однак не містить даних чиєї саме земельної ділянки. Крім того, обставини викладені в акті, як підстава порушення меж, на думку суду, не є самостійними та належними для тих доводів до яких прийшла комісія.

Звернення позивача до органів внутрішніх справ та висновки за такими зверненнями не підтверджують порушення його прав землевласника відповідачами, як і копії актів від 29.05.1990 року та 02 червня 1990 року.

Від проведення дослідження, яке потребує спеціальних знань і висновок якого міг би підтвердити чи спростувати доводи позивача про порушення прав останнього відповідачами, ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні відмовились.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Авраменко Олександр Дмитрович подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні.

При цьому, апелянт просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Суд, зясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, рішенням Обухівського районного суду від 01 липня 2013 року за Авраменком Олександром Дмитровичем визнано право на спадкування земельної ділянки, загальним розміром 0,2494 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в с. Красна Слобідка Обухівського району, Київської області по вул. Набережна 37, кадастровий номер 3223185601:01:025:0076, яка належала померлій Мотренко Марії Левківні на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №946425 зареєстрованого Управлінням земельних ресурсів в Обухівському районі 27.11.2007 року, яке зареєстровано 27 липаня 2013 року ( а.с. 61-64, 65-66, 146 ).

Суміжним землевласником позивача є Зануда Михайло Петрович, якому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-КВ №150855, виданого 29 грудня 1999 року, належить земельна, ділянка,площею 0,436 га, зцільовим призначенням для обслуговування жилого будинку і господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства на території Краснослобідської сільської ради ( а.с. 75, 151, 154 ).

Іншим суміжним землекористувачем, після смерті 19 жовтня 2009 року ОСОБА_6, якому згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-КВ №089795, виданого 05 травня 1998 року на підставі рішення Краснослобідської сільської ради належала земельна ділянка, площею 0,491 га, з цільовим призначенням для обслуговування будівель і господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства на території Краснослобідської сільської ради та його дружини ОСОБА_7 13 серпня 2015 році, є ОСОБА_3 ( а.с. 80, 176, 177, 182, 186, 190, 191, 192 ).

Згідно акту відновлення ( на місцевості ) межових знаків земельної ділянки ОСОБА_2 від 16 липня 2014 року проведено відновлення на місцевості межових знаків земельної ділянки. Зовнішні межі відновлені на місцевості згідно державного акту серії ЯД №946425, закріплені межовими знаками в кількості 11 шт. та передані на зберігання землевласнику. З вказаного акту вбачається, що площа земельної ділянки складає 0,2494 га. Накладень вказаної земельної ділянки на суміжні земельні ділянки не має ( а.с. 11 ).

При цьому, паркан земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ОСОБА_3, розташований на земельній ділянці позивача, довжиною 5,68 м. та 7,10 м.

Площа земельної ділянки, якою позбавлений користування ОСОБА_2, у даному випадку, складає 8,70 кв.м. ( а.с. 10, 208, 211, 212 ).

Окрім цього, позивач не користується криницею, яка розташована на межі земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( там же ).

Ухвалюючи судове рішення з приводу заявлених вимог до зазначеного відповідача в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії, суд першої інстанції викладеного не врахував, дійсних обставин справи належним чином не встановив та не застосував норм матеріального права, які регламентують правовідносини між цими сторонами, зокрема, ст.ст. 386, 391 ЦК України, ст.ст. 81, 152, 158 ЗК України, унаслідок чого ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення.

Відтак, рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає скасуванню на підставі положень ст. 309 ЦПК України із ухваленням нового про задоволення названих позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відповідно до зазначених вище норм матеріального права та ст.ст. 10, 11, 58-60, 212-215 ЦПК України за їх обгрунтованістю.

Таким чином, доводи ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість рішення у зазначеній частині, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні повністю підтвердились у суді другої інстанції.

Надані апелянтом докази на підтвердження заявлених вимог до ОСОБА_3, на переконання апеляційного суду, відносяться до числа належних та допустимих у відповідності до положень ст.ст. 58, 59 ЦПК України, оскільки вони складені уповноваженою особою і за допомогою сертифіковаго обладнання ( а.с. 216, 217, 218 ).

Решта позовних вимог ОСОБА_2, на переконання апеляційного суду, як правильно встановив місцевий суд, не обґрунтована ні матеріалами справи, ні нормами матеріального права, відтак, не підлягає до задоволення.

У відповідності до висновку ОСОБА_8 ( а.с. 218 ), який суд другої інстанції відніс до числа достовірних, по межі із земельною ділянкою по вул. Набережній, 39 ( власник - ОСОБА_9 ) значних розбіжностей не виявлено, межа відповідає даним Державного земельного кадастру, по межу встановлено межові знаки у кількості 5 одиниць ).

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та обставини, викладені в ній, зокрема, про захоплення частини його земельної ділянки ОСОБА_4, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом другої інстанції.

Окрім цього, захист права володіння земельною ділянкою, як того просить позивач, не передбачений положеннями ст. 391 ЦК України, а тому заявлені вимоги до відповідачів у цій частині не можуть бути задоволені.

За таких обставин, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення у частині заявлених вимог до ОСОБА_3 про захист права володіння земельною ділянкою, ОСОБА_4 - про усунення перешкод у володіння та користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, згідно вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено при ухваленні зазначеної частини рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області, Управління Держземагенства у Обухівському районі Київської області про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії, в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії, скасувати і ухвалити за цими вимогами нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,2494 га, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованої по вул. Набережній, 37, с. Красна Слобідка, Обухівського району, Київської області і зобовязати ОСОБА_3 привести свою земельну ділянку, яка знаходиться у його користуванні, у відповідність до державного акту на право приватної власності на землю позивача серії ЯД №946425, кадастровий номер 3223185601:01:025:0076, та забезпечити доступ до колодязя, шляхом відновлення межі і перенесення паркану, довжиною 12,78 м., на межу земельних ділянок.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

ОСОБА_10