Постанова № 56032530, 24.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 876/9446/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Чабан О.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.08.2015р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській обл. про визнання наказу та проведення документальної планової перевірки протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А:

20.04.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» (надалі - позивач, платник податків, ТзОВ «ТБ САД») звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській обл. (надалі - відповідач, податковий орган, ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській обл.) № 131 від 20.02.2015р.; визнати протиправним проведення відповідачем документальної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. (а.с.3-4, 170-173).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.08.2015р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській обл. № 131 від 20.02.2015р. про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «ТБ САД» (код ЄДРПОУ 37122702); визнано протиправним проведення відповідачем документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. (а.с.186-191).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській обл., яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.198-200).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що судом першої інстанції не був допитаний свідок ОСОБА_2; в порушення вимог процесуального закону прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Окрім цього, спірна перевірка включена до Плану-графіку проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на І квартал 2015 року; направлення на проведення перевірки, копію наказу на перевірку, службові посвідчення були вручені головному бухгалтеру платника податків; пояснення головного бухгалтера не можуть прийматися до уваги, оскільки такі надані після початку проведення перевірки. Також за результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки, через що предметом розгляду в суді може бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється відповідачем. При цьому, платник податків не скористався правом недопуску ревізорів до проведення перевірки.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 20.02.2015р. керівником відповідача ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській обл. винесено наказ № 131 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «ТБ САД», яким призначено проведення документальної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. тривалістю 20 робочих днів з 02.03.2015р. (а.с.24).

Наведена перевірка включена до плану-графіка проведення планових перевірок (а.с.136-138).

Також 20.02.2015р. на адресу позивача скеровано відповідачем повідомлення № 6 від 20.02.2015р. (вих. № 3518/10/13-05-22-0514 від 20.02.2015р.) щодо проведення спірної перевірки; останнє отримане позивачем 03.03.2015р. (а.с.23 і на звороті).

До початку проведення перевірки 02.03.2015р. головному бухгалтеру ТзОВ «ТБ САД» ОСОБА_3 вручені під розпис направлення на перевірку №№ 154-158 від 02.03.2015р. (а.с.26-30). Окрім цього, 06.03.2015р. цій же посадовій особі вручені направлення на перевірку №№ 160-161 від 02.03.2015р. (а.с.31-32).

У подальшому 30.03.2015р. керівником відповідача ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській обл. винесено наказ № 217 «Про продовження документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «ТБ САД», яким продовжено термін проведення документальної планової перевірки позивача з 31.03.2015р. на 10 робочих днів. Цим же наказом до проведення перевірки додатково залучено трьох ревізорів відповідача (а.с.25).

По причині наведеного 31.03.2015р. головному бухгалтеру ТзОВ «ТБ САД» ОСОБА_3 вручені під розпис направлення на перевірку №№ 237-239 від 31.03.2015р. (а.с.33-35).

Окрім цього, головному бухгалтеру ТзОВ «ТБ САД» ОСОБА_3 вручені під розпис копію наказу № 131 від 20.02.2015р. про проведення документальної перевірки - 06.03.2015р. та копію наказу № 217 від 30.03.2015р. про продовження документальної перевірки - 30.03.2015р. (а.с.25, 31).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт № 282/13-05-22-02/37122702 від 21.04.2015р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «ТБ САД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. (а.с.42-110).

Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано порядку проведення планової виїзної перевірки, оскільки повідомлення про проведення перевірки, копія наказу про призначення перевірки не були своєчасно (тобто, за 10 днів до початку перевірки) вручені позивачу, що позбавило його можливості оскаржити вказані дії та підготувати необхідні для перевірки документи.

Твердження відповідача про те, що позивач не скористався правом на недопуск ревізорів до проведення перевірки, позбавляє платника податків на гарантоване ч.2 ст.55 Конституції України права на захист в суді, яке не залежить від реалізації особою самостійного, визначеного законом, права на захист від протиправної дії суб'єкта владних повноважень.

Також судом звернуто увагу на відсутність скерування відповідачем поштою на адресу позивача копії наказу про проведення перевірки, допуск до перевірки службових осіб відповідача без належних документів, відсутність вказівки у наказі № 131 від 20.02.2015р. на безпосередніх його виконавців, що ставить під сумнів підставність виписування направлень №№ 154-160 від 02.03.2015р. на проведення перевірки.

Таким чином, податковий орган вчиняв перевірочну діяльність згідно наказу № 131 від 20.02.2015р. без належного та своєчасного повідомлення платника податків; вказана перевірка проведена службовими особами, які не були уповноваженими наказом на проведення таких дій.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, з наступних причин.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.81.1 ст.81 цього Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Вирішуючи наведений спір колегія суддів виходить з того, що допущені недоліки під час скерування документів про проведення перевірки, виявлені неточності в наказі про проведення, а також допущені до початку проведення перевірки інші порушення, які на думку позивача мали місце, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної фіскальної служби до проведення документальної планової виїзної перевірки.

Таким чином, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податковим органом первірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки правових порушень, допущених податковим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки. В даному випадку податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому дії податкового органу з проведення такої перевірки вичерпали свою правову дію і не є такими, що порушують права позивача.

Наведене обумовлює безпідставність позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській обл. № 131 від 20.02.2015р.; визнання протиправним проведення відповідачем документальної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р.

Також колегія суддів враховує позицію Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24.12.2010р. у справі за позовом ТзОВ «Foods and Goods L.T.D.» до ДПІ у Калінінському районі м.Донецька, третя особа ДПА в Донецькій обл., про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до наведеної позиції, якщо платник податків вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, то він має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Разом з тим, встановлені главою 8 розділу II ПК України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні ПК України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених ст.ст.75-81 ПК України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Водночас оцінку процедурним порушенням, які вчинені контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, суд може надати під час розгляду питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами відповідної перевірки.

Наведені обставини мають вирішальне значення під час розгляду наведеного спору, відтак решта доводів сторін не носить принципового характеру.

Окрім цього, під час розгляду справи відповідачем доведено дотримання ним вимог ПК України щодо призначення та проведення спірної перевірки, що стверджується також оглянутими в судовому засіданні колегією суддів оригіналами наказів, направлень на проведення перевірки, повідомлення про перевірку.

В свою чергу, позивачем не надано будь-яких доказів вчинення посадовими особами неправомірних дій під час проведення планової перевірки; доводи останнього про вчинений тиск зі сторони ревізорів спростовуються обставинами справи, у тому числі відсутністю відповідних звернень позивача з приводу цих дій до органів фіскальної служби, прокуратури тощо.

Враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої доводи та заперечення, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській обл. задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.08.2015р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській обл. про визнання наказу та проведення документальної планової перевірки протиправними, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: Н.В.Бруновська

С.М.Кузьмич

Дата складання судового рішення у повному обсязі: 24 лютого 2016 року