Постанова № 56032338, 19.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2016 року 810/205/16

Колегія суддів Київського окружного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., судді Дудіна С.О., судді Лапія С.М. при секретарі судового засідання Бончева О.С., за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Калюжний А.П.,

третя особа - не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа - Київський обласний військовий комісаріат, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Київський обласний військовий комісаріат, про:

- скасування п. 151 Протоколу засідання комісії з розгляду питань пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 21.08.2015 №31;

- зобов`язання Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи, в зв`язку з настанням 26.02.2015 інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та надіслати вищевказане рішення до Київського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, йому гарантовано право на отримання одноразової грошової допомоги. Відтак, вважає рішення відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги протиправним. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що отримання грошової допомоги в більшому розмірі після первинного встановлення інвалідності здійснюється протягом двох років, під час повторного огляду. Вказав, що оскільки з моменту первинного встановлення інвалідності пройшло більше двох років, то підстав для виплати не має. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у період з 07.01.1985 по 08.12.1986 проходив строкову військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан та має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням від 27.01.1998 серії НОМЕР_1 та довідкою від 17.11.2011 №4/430.

Як убачається з Довідки до Акта огляду МСЕК від 04.01.2012 №0401192, 04.01.2012 ОСОБА_3 було встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із травмою, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії.

Під час повторного огляду 26.02.2015 органами МСЕК позивачу було встановлено другу групу інвалідності з тих же підстав (Довідка до Акта огляду МСЕК від 26.02.2015 №0197976).

Так, 13.05.2015 позивач звернувся до Вишгородського РВК із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності 2 групи.

Листом Вишгородського РВК від 04.06.2015 №3/1/921 було повідомлено позивача про те, що поданий пакет документів відпрацьований в Київському обласному комісаріаті та направлений до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

У відповідь на адвокатський запит 15.01.2016 представником позивача адвокатом ОСОБА_1 було отримано витяг з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 21.08.2015 №31.

П. 151 вищевказаного протоколу відповідач прийняв рішення про відмову у наданні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги.

Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли, суд зазначає наступне.

Нормативними актами, якими врегульовано право на отримання одноразової грошової допомоги на момент встановлення позивачу другої групи інвалідності, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 4 статті 16-3 вищезазначеного закону передбачено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Частиною 6 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Крім того, Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Постанова № 975), яка набрала чинності 24.01.2014.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 1 пункту 6 Постанови № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми (п.8 Постанови).

З аналізу норм чинного законодавства убачається, що отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі після первинного встановлення інвалідності можлива тільки протягом двох років.

Водночас, як убачається з матеріалів справи, первинна інвалідність ОСОБА_3 була встановлення 04.01.2012, а вторинна інвалідність 26.02.2015.

Таким чином, пройшло вже більше 2х років з моменту первинного встановлення інвалідності, що у відповідності до норм чинного законодавства унеможливлює виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3

Відтак, суд не вбачає підстав для виплати одноразової грошової допомоги позивачу, а тому й підстав для задоволення позову немає.

Відповідно до частини 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий - суддя Терлецька О.О.

Судді: Дудін С.О.

Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 лютого 2016 р.