Ухвала суду № 56032205, 17.02.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/5974/15

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

17 лютого 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Курка О. П. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника третьої особи: ОСОБА_3,

третьої особи: ОСОБА_4,

представника третьої особи: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кам'янець-Подільська міська рада, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Третя особа та представники третіх осіб в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, третю особу, представників третіх осіб, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 26 грудня 2013 року до реєстраційної служби надійшла заява ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі договору поділу майна від 23 грудня 2013 року укладеного між Кам'янець-Подільською міською радою, ОСОБА_7 та ОСОБА_6

За результатами розгляду заяви, державним реєстратором 20 січня 2014 року зареєстровано право власності на приміщення загальною площею 308 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1, за ОСОБА_6

01 вересня 2015 року до державної реєстраційної служби надійшла заява про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до якої було додано рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 31 жовтня 2014 року у справі №676/5811/14-ц, яке набрало законної сили 30 грудня 2014 року, згідно якого визнано недійсним договір про поділ нерухомого майна від 23 грудня 2013 року, укладений між Кам'янець - Подільською міською радою, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського округу Шевчин Н.М., реєстраційний номер 1219; витребувано із незаконного володіння ОСОБА_7 приміщення площею 296,3 кв.м., приміщення площею 6,6 кв.м., приміщення площею 5,1 кв.м., які знаходяться по АДРЕСА_2 на користь Кам'янець-Подільської міської ради; витребувано із незаконного володіння ОСОБА_6 приміщення площею 240,0 кв.м., приміщення площею 6,9 кв.м., приміщення площею 31,6 кв.м.,приміщення площею 29,5 кв.м., які знаходяться по АДРЕСА_1 на користь Кам'янець-Подільської міської ради.

Позивач вважаючи дії відповідача протиправними, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що державний реєстратор вніс запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на нежитлове приміщення у АДРЕСА_1 з урахуванням рішення суду від 31 жовтня 2014 року по справі №676/5811/14-ц, яке набрало законної сили 30 грудня 2014 року.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів осіб.

Однак, порушення вимог закону рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для його скасування, оскільки обов'язковою умовою визнання його протиправним та скасування є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів ним рішенням чи дією.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Процедура скасування записів Державного реєстру речових прав передбачена пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 pоку №1141.

Так, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.

Аналогічна норма зазначена в пункті 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3502/5 від 12 грудня 2011 року, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.

Зазначаючи про порушення процедури скасування державної реєстрації прав, позивачем не доведено, що такі дії якимось чином можуть вплинути на його права.

У той же час, на противагу доводів апелянта, представник третьої особи вказав на те, що відповідно до постанови Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 31 жовтня 2014 року визнано недійсним договір про поділ нерухомого майна від 23 грудня 2013 року, укладений між Кам'янець - Подільською міською радою, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського округу Шевчин Н.М., реєстраційний номер 1219; витребувано із незаконного володіння ОСОБА_7 приміщення площею 296,3 кв.м., приміщення площею 6,6 кв.м., приміщення площею 5,1 кв.м., які знаходяться по АДРЕСА_2 на користь Кам'янець-Подільської міської ради; витребувано із незаконного володіння ОСОБА_6 приміщення площею 240,0 кв.м., приміщення площею 6,9 кв.м., приміщення площею 31,6 кв.м.,приміщення площею 29,5 кв.м., які знаходяться по АДРЕСА_1 на користь Кам'янець-Подільської міської ради.

Таким чином колегія суддів погоджується, що права апелянта, з урахуванням наведеного рішення суду, ніяким чином не порушуються, а відповідно підстав для задоволення вимог апеляційної скарги немає.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не наділений жодними суб'єктивними правами чи обов'язками в даних правовідносинах і не є їх учасником.

Доводи позивача не спростовують правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, а відтак суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 лютого 2016 року.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Курко О. П. Полотнянко Ю.П.