Постанова № 56032130, 18.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4439/15

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П. суддів Турецької І.О. Стас Л.В.за участю: секретаряРазінкіної Л.В.представника апелянта - ОСОБА_5

представника позивача - ОСОБА_6

позивача - ОСОБА_7

третьої особи - ОСОБА_8, ОСОБА_9

представника третьої особи - ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_7 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Другого Малиновського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача ОСОБА_8, Служби у справах дітей Одеської міської ради, на боці відповідача ОСОБА_9 про визнання дій незаконними та зобов'язання за власний рахунок відновити усі права малолітніх дітей, відшкодувати дітям моральну та матеріальну шкоду, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 звернувся до суду першої інстанції з позовом в інтересах своїх малолітніх дітей, в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо порушення їх конституційних прав, які полягали у опечатуванні міжкімнатних дверей квартири АДРЕСА_1 без повідомлення власників, зобов'язати за власний рахунок відновити усі права малолітніх дітей та відшкодувати їм компенсацію моральної та матеріальної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державний виконавець при здійсненні демонтажу перегородки, яка знаходиться в позаквартирному коридорі (галереї) на 2-му поверсі будинку АДРЕСА_1 між квартирою № 8 та квартирою № 9, здійснив опечатування вхідних дверей квартири №8, чим обмежив доступ до приміщень осіб, які зареєстровані та проживають у вказаній квартирі та порушив їх конституційні права.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року позов задоволений частково. Суд визнав протиправними дії Другого Малиновського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції щодо порушення конституційних прав малолітніх дітей, які полягали в опечатуванні міжкімнатних дверей квартири АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі Малиновський відділ ДВС Одеського міського управління юстиції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що у Другому Малиновському відділі Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції знаходяться на примусовому виконані виконавчі провадження №В-18/572 ЄДРВП 47637635 та №В-18/571 ЄДРВП 47637418 (згідно виконавчого листа № 521/9175/13-ц виданого 14.05.2015 року Малиновським районним судом м. Одеси), відповідно до яких зобов'язано ОСОБА_8 та ОСОБА_14 знести перегородку, встановлену в поза квартирному коридорі (галереї) на 2-му поверсі між кв. №8 и №9 у будинку АДРЕСА_1. Витрати покладені на зобов'язаних відповідачів, в рівних частинах (по 1/2 частині), на кожну.

30.05.2015 року до відділу надійшло повідомлення про отримання боржниками постанови про відкриття виконавчих проваджень, де зазначено, що вони повинні самостійно виконати вимоги виконавчих документів в строк до 01.06.2015 року.

У зв'язку з тим, що боржниками у встановлений строк вимоги виконавчих документів не виконано, 02.07.2015 року державним виконавцем було здійснено вихід на адресу боржників з метою проведення виконавчих дій у примусовому порядку, із залученням фахівців міліції та спеціалістів.

В ході проведення виконавчих дій було здійснено демонтаж перегородки, яка знаходиться в позаквартирному коридорі (галереї) на 2-му поверсі будинку АДРЕСА_1 між квартирою № 8 та квартирою № 9.

Під час вказаних дій державним виконавцем та працівниками міліції у присутності понятих було виявлено, що позаквартирний коридор (галерея) є продовженням квартири №8, та після демонтажу перегородки остання залишилися відкритою. У зв'язку з цим виникла необхідність зачинити вказану квартиру з метою збереження майна боржників. З цією метою державним виконавцем було зачинено двері та опечатано їх із залишенням відповідного повідомлення для боржників.

Предметом спору у даній справі є неправомірні, на думку позивача, дії державного виконавця при здійсненні примусового виконання судового рішення, внаслідок чого діти опинилися обмеженими у користуванні житлом та майном.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця щодо опечатування квартири №8 не були передбачені у виконавчому документі, отже державний виконавець, опечатавши квартиру, вийшов за межі судового рішення, що призвело до обмеження доступу до цього приміщення осіб, які зареєстровані та проживають в ньому.

Однак колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає помилковим, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, відповідно до частини третьої цієї статті державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право здійснювати повноваження, передбачені цим законом та іншими законами.

Пунктом 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року, встановлено, що виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється за умов, визначених статтею 75 Закону.

Відповідно до ст. 75 вказаного Закону, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, боржники неодноразово попереджувались про необхідність виконання судового рішення, до них були вжиті передбачені законодавством заходи за невиконання вимог державного виконавця (постанови від 09.06.2015 року про стягнення з боржників виконавчого збору у розмірі 1020,00 грн., від 18.06.2015 року про накладання штрафів в розмірі 340,00 грн. за повторне невиконання рішення суду), проте останніми не було виконано вимоги виконавчих документів, у зв'язку з чим державним виконавцем було прийнято рішення про примусове виконання рішення Малиновського районного суду.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки в ході проведення виконавчих дій виникли обставини, які потребували прийняття додаткових заходів, а саме, закриття квартири №8 та її опечатування, з метою збереження майна боржників, колегія суддів приходить до висновку, що державний виконавець діяв в межах наданих повноважень та відповідно до чинного законодавства.

Крім цього з матеріалів справи вбачається, що дії державного виконавця щодо опечатування квартири АДРЕСА_2 вже були предметом розгляду в цивільній справі №521/10829/15-ц за скаргою ОСОБА_8 на дії державного виконавця.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.07.2015 року в задоволенні скарги було відмовлено. При цьому суд оцінивши встановлені в судовому засіданні обставини та наявні докази, дійшов висновку, що державний виконавець діяв відповідно до закону та в межах наданих повноважень.

Щодо доводів позивача про порушення прав малолітніх дітей колегія суддів зазначає, що у виконавчому листі, який знаходився у державного виконавця на примусовому виконанні, відсутня будь-яка інформація щодо проживання у спірній квартирі неповнолітніх дітей, які, до речі, під час проведення спірних виконавчих дій були відсутні в квартирі боржників, отже, у державного виконавця не було обов'язку повідомляти позивача, як законного представника малолітніх дітей про проведення виконавчих дій .

В той же час, як вже зазначено вище, мати дітей ОСОБА_8, яка теж є їхнім законним представником, як боржник у виконавчому провадженні, була належним чином сповіщена про примусове знесення спірної перегородки.

У зв'язку з викладеним колегія суддів приходить до висновку, що при виконанні дій по демонтажу перегородки державний виконавець дотримувався приписів Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року, порушень вимог чинного законодавства, прав та інтересів малолітніх дітей не допускав, отже позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст.202, п.3 ч.1 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_7 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Другого Малиновського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача ОСОБА_8, Служби у справах дітей Одеської міської ради, на боці відповідача ОСОБА_9 про визнання дій незаконними та зобов'язання за власний рахунок відновити усі права малолітніх дітей, відшкодувати дітям моральну та матеріальну шкоду - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_7 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: Судді :/підпис/ І.П. Косцова І.О.Турецька /підпис/Л.В. Стас