Постанова № 56031350, 24.02.2016, Луганський окружний адміністративний суд

5.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1547/15

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Євротрубпласт" до Луганської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2015 № 702180001/2015/000012/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.06.2015 № 702180001/2015/00036,-

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2015 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Евротрубпласт» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Луганської митниці Державної фіскальної служби України.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що між ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Група «ПОЛІПЛАСТИК» (Росія) укладено контракт № 1203-2015 від 12.03.2015, на виконання якого на адресу позивача 10 червня 2015 року відвантажено партію товару у кількості 21000,00 кг поліетилену, на загальну суму 28140,00 євро, відповідно до рахунку-фактури № ЭВ000602 від 10.06.2015.

Для оформлення вказаної партії товару 15.06.2015 позивачем подано до Луганської митниці Державної фіскальної служби України для митного оформлення митна декларація № 702180001/2015/001348, в якій товар задекларовано у митний режим «імпорт», митна вартість товарів, визначена за ціною контракту, а саме фактурна вартість товару визначена на рівні 28140,00 євро, а митна вартість - 28478,58 євро. Однак, митним органом безпідставно, на думку позивача, 16 червня 2015 року прийнято рішення № 702180001/2015/000012/1 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість товару з 28140,0 євро до 32678,10 євро. На підставі зазначеного рішення, перший метод визначення вартості товару не застосовано у зв'язку з тим, що заявлені відомості про митну вартість не підтверджено документально у повному обсязі. Застосовано другий метод - за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Крім того, 16.06.2015 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702180001/2015/00036.

Позивач вважав зазначені рішення відповідача незаконними, так як прийняті без дотримання принципів митного регулювання, позивачем надано всі необхідні документи, а тому витребування додаткових документів та подальше застосування другого методу визначення митної є безпідставним, у зв'язку з чим просив суд визнати протиправними скасувати рішення Луганської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 16.06.2015 № 702180001/2015/000012/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.06.2015 № 702180001/2015/00036.

Представник позивача до суду не прибув, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, у раніше наданих додаткових письмових поясненнях просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, у раніше наданих письмові запереченнях зазначив, що 15.06.2015 декларантом ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" до митного оформлення та митного контролю заявлено товар "Поліетилен низького тиску марки ПЭ2НТ11-9",виробництва ОАО "Казаньоргсинтез" (Російська Федерація) за декларацією № 702180001/2015/001348. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, виявлено, що подані декларантом документи містять розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, зокрема, до митної вартості товарів не включено у повному обсязі витрати на транспортування. Відповідно до п. 5 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України до переліку витрат, які мають включатися до митної вартості товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, входять витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Крім того, вказав на наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильного визначення ціни товару з посиланням на те, що у поданій ВМД відбулось зниження фактурної вартості у порівнянні з попереднім митним оформленням з 1,54 євро/кг (додаткова угода від 27.05.2015 № 28 до контраку від 12.03.2015 № 1203/2015) до 1,34 євро/т (додаткова угода від 10.06.2015 № 31 до контрактувід 12.03.2015 № 1203-2015) при фактичному збільшені рівня котирувань на поліетилен низького тиску. З посиланням на вимоги і до частин третьої - четвертої статті 53 МК України у позивача витребувано додаткові документи, але останній їх своєчасно не надав. Враховуючи неможливість застосування попереднього методу (основного), митну вартість оцінюваного товару визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (у відповідності до статті 59 МК України) на підставі рівня митної вартості ідентичного товару із розрахунку 1,54 євро/кг з додаванням витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України (МД від 02.06.2015 №702180001/2015/001270). Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатом контролю правильності визначення митної вартості товару посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 702180001/2015/000012/1 від 16.06.2015 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.06.2015 № 702180001/2015/00036. Згідно ч. 7 ст. 55 МК України товар випущено у вільний обіг з наданням гарантії за МД від 16.06.2015 № 702180001/2015/001352, а декларанту надано можливість довести заявлений рівень митної вартості товару шляхом надання додаткових документів. З листом від 08.09.2015 № 08/09-01 позивачем надано комерційну пропозицію продавця на червень 2015 року, у наданні інших документів декларантом відмовлено. Подана комерційна пропозиція не спростовує сумніви щодо включення до митної вартості всіх її складових та не відображає причини зниження ціни товару. На підставі вказаного просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу згідно п. 6 ст. 128 КАС України порядку письмового провадження та в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази згідно вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 33090871) виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 29.07.2004, місце знаходження в м. Рубіжному Луганської області. (а.с. 53-73).

Позивач є платником податку на додану вартість з 06.08.2004 відповідно до свідоцтва № 200102466 (а.с. 74).

Згідно статті 1 Митного кодексу України (далі - МКУ) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Між ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Група «ПОЛІПЛАСТИК» (Росія) укладено контракт № 1203-2015 від 12.03.2015, предметом якого визначена поставка позивачу поліетилену різних марок, мішків б/в (далі - Товар) (а.с.19-23).

Відповідно до розділу 3 вищезазначеного Контракту ціна на товар є договірною та зазначається у Специфікаціях, валюта контракту - ЕВРО. Ціни на товар, вказані у Специфікаціях, зміні не підлягають.

Специфікацією № 31 від 10.06.2015 до вищезазначеного Контракту, сторони узгодили поставку на протязі червня 2015 року поліетилену ПЭ2НТ11-9 у кількості 42000,00 кг за ціною 1,34 євро за 1 кг, загальною вартістю 56280,00 євро (а.с.24).

На виконання умов Контракту, на адресу позивача 10 червня 2015 року відвантажено партію товару у кількості 21000,00 кг, на загальну суму 28140,00 євро, відповідно до рахунку-фактури № ЭВ000602 від 10.06.2015 (а.с.25, 26).

Відповідно до пункту 2.1. контракту № 1203-2015 торгівельні умови трактуються відповідно до Міжнародних правил "Інкотермс-2010" ( а.с.19).

З метою митного оформлення вказаного товару позивачем подано до митного посту "Сєвєродонецьк" митна декларація від 15.06.2015 № 702180001/2015/001348, в якій Товар задекларований у митний режим "імпорт" (а.с.110).

Під час декларування вказаних товарів позивачем заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно. Фактурна вартість товару визначена на рівні 28140,00 євро за партію, а митна вартість - 28478,58 євро. Визначення митної вартості товару позивач здійснив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, додавши до фактурної вартості витрати на транспортування товару за кордоном, що не заперечують сторони по справі (а.с. 110-112).

Разом з митною декларацією позивач надав митному органу контракт № 1203-2015 від 12.03.2015, специфікацію № 31 від 10.06.2015 до контракту № 1203-2015 від 12.03.2015, рахунок-фактуру № ЭВ000601 від 10.06.2015, товарну накладну № ЭВ000602 від 10.06.2015 (а.с. 26), договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 29.12.2014 № 25-МД (а.с. 27-30), рахунок № 274 від 11.06.2015 (а.с.31), довідку про транспортно-експедиційні витрати від 11.06.2015 (а.с. 32).

Додатково позивачем надано копію митної декларації країни відправника № 10130220/110615/0021471 (а.с. 33-34), міжнародної товарно-транспортної накладної (СМК) № 10062015/1 від 10.06.2015 (а.с. 35), листа продавця товару - ТОВ «Управляюча компанія «Група «ПОЛІПЛАСТИК» (Росія) № б/н від 24.01.2013 (а.с. 36), бухгалтерську довідку б/н від 10.06.2015 (а.с. 37), калькуляцію вартості товару поліетилен ПЕ2НТ11-9 № б/н від 10.06.2015 (а.с. 38).

Згідно статті 55 МКУ митному органу надано право коригувати митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Митним органом 16.06.2015 прийнято рішення № 702180001/2015/000012/1 про коригування митної вартості товарів, внаслідок чого митну вартість товару збільшено з 28140,0 євро до 32678,10 євро (а.с. 12-13). У рішенні зазначено, що метод визначення вартості товару за ціною угоди не застосовано, у зв'язку з тим, що заявлені відомості про митну вартість не підтверджено документально у повному обсязі. Застосовано другорядний метод - за ціною договору щодо ідентичних товарів, а саме відповідно до декларації № 702180001/2015/001270 від 02.06.2015 (а.с. 206-207).

У вищевказаному рішенні зазначено, що відповідачем встановлені розбіжності та відсутність числових значень митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні у відповідності до розділу 2 ст. 58 МКУ, а саме: до митної вартості товарів не включено в повному обсязі витрати на транспортування; згідно ISIS від 05.06.2015 спостерігається збільшення вартості на поліетилен низького типу виробництва "Казаньоргсинтез" впродовж червня 2014 року по червень 2015 року, вартість у червні 2015 року залишилась незмінною у порівнянні з травнем 2015 року; додатково врахована наявна у митного органу інформація щодо митної вартості товарів з ідентичними і подібними характеристиками, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни й у час, який є максимально наближеним (підпункт 2 пункту 2 ст. 55 МКУ) митна вартість яких вища.

В пункті 1 специфікації № 31 визначені умови постачання - FCA (а.с. 25).

Згідно з Міжнародними правилами "Інкотермс - 2010" умови Постачання FCA передбачають обов'язок покупця, у даному випадку позивача, нести витрати з транспортування товару від продавця до місця призначення. Згідно із інформацією, наявною у контракті № 1203-2015, та супровідних документах товар постачався з м. Клімовськ РФ до м. Рубіжне Україна.

Відповідач зазначив, що враховуючи наявність пов'язаності між продавцем та покупцем, що зазначено у декларантом у гр. 9а ДМВ від 15.06.2015 № 702180001/2015/001348 (а.с. 108) можна вважати, що існуючий взаємозв'язок вплинув на заявлену митну вартість товарів. Дані факти призвели до виникнення сумнівів стосовно включення в ціну товарів всіх необхідних складових митної вартості у відповідності до умов поставки, та відповідно сумніви у заявленому рівні митної вартості товарів. У зв'язку із чим, необхідне подання додаткових документів у відповідності до ч.3 ст. 53 МКУ: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а також, відповідно до ч.4 ст. 53 МКУ - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортерів товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію) виробника.

Листом № 16/06-02 від 16.06.2015 позивач відмовився від подання додаткових документів (а.с. 39).

Через неподання документів, що стосуються складових митної вартості товару, відповідно до положень ч.6 ст.54, ч.2 ст. 58 МКУ, застосування основного методу визначення митної вартості неможливо, у зв'язку з тим, що заявлені відомості про митну вартість не підтверджено документально в повному обсязі, а тому 16.06.2015 митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 702180001/2015/00036 (а.с.14-15,113).

Позивач листом від 20.08.2015 № 36162/2015 звернувся до відповідача про надання роз'яснень щодо витребування додаткових документів, у тому числі і за ВМД від 15.06.2015 № 702180001/2015/001348. У додаток до листа № 08/09-01 від 08.09.2015 про перегляд відповідачем низки спірних рішень про коригування митної вартості та застосування до товарів, випущених у вільний обіг, митну вартість за першим методом (ціною угоди), у тому числі і за ВМД від 15.06.2015 №702180001/2015/001348, відповідачу надано лише комерційну пропозицію продавця на червень 2015 року (а.с. 40- 44).

Відповідачем на ці листи надано відповіді від 14.09.2015 № 2383/1012-70-25 та від 24.09.2015 № 2663/10/12-70-25 про відсутність підстав для перегляду прийнятих рішень, оскільки дії митного органу щодо прийняття рішень про коригування митної вартості є правомірними та ґрунтуються на законі, а додаткові документи для перегляду митної вартості за ціною контракту позивачем не надані, крім комерційної пропозиції продавця на червень 2015 року, яка не спростовує сумніви щодо включення до митної вартості всіх її складових та не відображає причини зниження ціни товару (а.с. 45 -52).

Посилання позивача на те, що разом з митною декларацією ним надано усі документи, необхідні для визначення митної вартості товару, суд вважає необгрунтованим з наступних підстав.

Наданий позивачем разом із митною декларацією № 702180001/2015/001348 від 15.06.2015 договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 29.09.2014 № 25-МД, укладений з ПП «Ростимир» (а.с. 27-30), не містить ідентифікаційних ознак за якими можливо його ототожнити з перевезенням товару за зазначеною декларацією.

Надані разом із митною декларацією рахунок № 274 від 11.06.2015 (а.с 31) та довідка про транспортно-експедиційні послуги від 11.06.2015, яку позивач в позові називає довідкою про транспортні витрати (а.с 32), не містить індивідуальних ознак за якими їх можливо достеменно пов'язати з договором від 29.09.2014 № 25-мд.

При цьому рахунок № 274 крім витрат на транспортні послуги містить інформацію про транспортно-експедиційні послуги по Україні в сумі 1916,67 грн, а довідка від 11.06.2015 містить інформацію про транспортно-експедиційні послуги, далі мовою оригіналу: "от п/п до г. Рубежное (300 км) составили 5000,00 грн". Таким чином, зазначені документи співпадають за витратами на транспортні послуги та мають розбіжності в значеннях про транспортно-експедиційні послуги.

Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Суд не приймає до уваги документи, надані представником позивача разом з додатковими поясненнями, а саме копії документів: заявки № 369 від 08.06.2015, договору доручення № 208 від 09.07.2013, заявки № 369 ПП "Ростимир", акта № ОУ-0000117 здачі - прийому робіт (наданих послуг) від 16.06.2015, рахунку - фактури № СФ-0000111 від 11.06.2015, звіту про дебітові операції за рахунком № 26001052630174 ПП "Ростимир" з 13.07.2015 по 13.07.2015, звіту про дебітові операції за рахунком № 26001052630174 ПП "Ростимир" з 16.07.2015 по 16.07.2015, звіту про дебітові операції за рахунком № 26001052630174 ПП "Ростимир" з 21.07.2015 по 21.07.2015, акту № ОУ-0000271 від 16.06.2015 за заявкою № 369 від 16.06.2015, платіжного доручення № 810 від 21.07.2015, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оскільки зазначені документи не були подані позивачем до митного органу при митному оформленні товару (а.с.187-203).

Крім того, п. 3.3 договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 29.09.2014 № 25-МД передбачено, що водій Перевізника (ПП «Ростимир»), який здійснює перевезення вантажу, є експедитором та уповноважений здійснювати фактичне та документальне приймання вантажу від вантажовідправника з оформленням відповідного акта про приймання вантажу до перевезення.

Оскільки, перевезення вантажу за ВМД від 15.06.2015 №702180001/2015/001348 здійснював один і той же водій як територією Російської Федерації, так і територією України, а відповідно він же виконував функції експедитора, то позивачем безпідставно віднесено транспортно-експедиційні послуги лише на митну територію України.

Згідно частини 6 статті 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частини другий - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

В даному випадку Позивач не надав документальне підтвердження складових митної вартості зокрема договору з третіми особами стосовно перевезення товару та документів пов'язаних з його виконанням. До зазначених документів можливо відносяться надані до суду додаткові документи щодо виконання договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 29.09.2014 № 25-МД, однак, вказані документи до митного органу не надавались, а тому суд не може їх оцінити та перебрати на себе функції контролюючого органу.

Статтею 55 МКУ надано право митному органу коригувати митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із пунктом 9 статті 55 МКУ у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що до виключної компетенції митних органів належить перевірка та контроль правильності обчислення декларантом митної вартості товару. Саме митний орган встановлює достатність наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до статті VII п.2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947), ратифікованої Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI від 10.04.2008, оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

В статті VII п.2 "b" цієї угоди вказано, що під "дійсною вартістю " слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або іі) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Відповідач згідно з наведеними законодавчими нормами надав позивачу можливість підтвердити заявлену митну вартість чи відкоригувати її шляхом надання додаткових документів, однак позивач не надав затребуваних додаткових документів у повному обсязі або інших документів щодо підтвердження чи узгодження з Митницею заявленої митної вартості спірного товару, не обґрунтував неможливість надання додаткових документів. Інших способів, ніж витребування митним органом додаткових документів та надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено. У контролюючого органу були достатні підстави для сумніву щодо правильності митної оцінки товару (інформація про те, що вартість ідентичного та подібного товару, який поставлявся також і самим Товариством протягом 2015 року, перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості), тому Митниця обґрунтовано запропонувала позивачу надати додаткові документи, які, в свою чергу, Товариство відмовилося надати, що дало підстави для визначення митної вартості відповідачем.

З пояснень відповідача, та наданих останнім документів, стосовно проведення консультацій, встановлено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, було виявлено, що подані декларантом документи містять розбіжності та відсутні всі відомості на підтвердження числових значень складових митної вартості товару. Стверджував, що до митної вартості товарів не включено у повному обсязі витрати на транспортування, а саме витрати на експедиційні послуги.

Суд вважає, що відповідач правомірно врахував під час перевірки фактичне зменшення фактурної вартості за одиницю товару у порівняння з попереднім митним оформленням з 1,54 євро/кг (додаткова угода від 27.05.2015 № 28 до контракту від 12.03.2015 № 1203-2015, ВМД № 702180001/2015/001270 від 02.06.2015) до 1,34 євро/т (додаткова угода від 10.06.2015 № 31 до контракту від 12.03.2015 № 1203-2015) при тому, що згідно з аналізом цінової інформації періодичного видання ICIS, рівень котирувань на поліетилен низького тиску поступово збільшувався наступним чином: ICIS від 30.04.2015 - 1280 - 1450 дол. США/т на умовах DAF Росія, ICIS від 08.05.2015 - 1460 - 1550 дол. США/т на умовах DAF Росія, ICIS від 22.05.2015 - 1460 - 1550 дол. США/т на умовах DAF Росія, ICIS від 11.06.2015 - 1460 - 1580 дол. США/т на умовах DAF Росія (а.с.134-138)..

Тобто, у квітні - червні 2015 року відбувається поступове зростання цін на поліетилен низького тиску на умовах поставки DAF Росія.

Приймаючи до уваги посилання сторін на періодичне видання ICIS як на джерело інформації, та відсутність даних про спростування наведеної в ньому інформації, у суду відсутні підстави вважати неправомірним використання зазначеної інформації відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно із статтею 53 МКУ декларант для підтвердження заявленої митної вартості,у тому числі подає транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином, враховуючи умови поставки товару та вимоги статті 53 МКУ позивач зобов'язаний надати відповідачу документи про вартість перевезення товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 МКУ у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) визначені додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною четвертою статті 53 МКУ визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Перелік документів наведений повністю оскільки Позивач наполягав на відсутності права у Відповідача вимагати додаткові документи та стверджував про фактичне надання необхідних документів.

Позивачем самостійно у графі 9а митної декларації зазначено про пов'язаність між собою продавця та покупця (а.с. 111). Оскільки відповідачу засновницькі документи не надавались, відповідно він мав підстави вважати наявною пов'язаність між продавцем та покупцем.

З урахуванням викладеного при здійснені аналізу формування ціни товару та рівня коригувань на поліетилен низького тиску згідно з періодичним виданням ІСІS, посадова особа митниці мала обґрунтовані підстави вважати, що на заявлений декларантом рівень митної вартості вплинув взаємозв'язок між продавцем та покупцем. Таким чином в даному випадку позивач зобов'язаний був надати додаткові документи.

З урахуванням викладеного при опрацюванні наданих декларантом документів у посадової особи відповідача були підстави вважати наявними розбіжності, відсутність числових значень складових митної вартості товарів та, у відповідності до частин третьої та четвертої статті 53 МКУ, витребувати у позивача наступні документи:

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-л исти) виробника товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом)

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються, відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортеру товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) виробника.

У відповідності до ч. 3 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Вирішуючи питання про правильність визначення митним органом митної вартості товару за другим методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), суд вважає за необхідне зазначити, що частиною першою статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МКУ).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МКУ).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МКУ).

Наданими відповідачем доказами підтверджено, що митним органом проведено консультацію з декларантом згідно з вимогами частини 4 статті 57 МКУ, в процесі якої декларанту надано роз'яснення причини незастосування першого методу визначення митної вартості, повідомлено про рівень цін на подібні та ідентичні товари, запропоновано здійснити коригування митної вартості оцінюваного товару за другим методом визначення митної вартості товару (за ціною договору щодо ідентичних товарів) відповідно до ст. 59 МКУ на підставі рівня митної вартості ідентичного товару - на однакових умовах поставки із розрахунку 1,54 євро/кг, з урахуванням того, що ВМД від 02.06.2015 № 702180001/2015/001270 подавалась позивачем щодо аналогічних товарів, того самого виробника та за тим самим контрактом, на підставі якого оформлено спірну ВМД.

Таким чином судом достовірно встановлено дотримання відповідачем процедури проведення консультацій та черговості застосування методів визначення митної вартості. .

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч.3 ст.58 МКУ).

Відповідно до ч.2 ст.59 МКУ при визначені митної вартості за ціною ідентичних товарів за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник (ч.2 ст.59 МКУ).

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.59 МКУ).

У даному випадку митним органом як ідентичний товар прийнято партію товару між тими самими продавцем та покупцем оформлена на підставі ВМД від 02.06.2015 № 702180001/2015/001270 із розрахунку 1,54 євро/кг з додаванням витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України (а.с. 206-207).

З огляду на вищевикладене, з урахуванням неподання декларантом всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другої та частині третій статті 53 МКУ, що потягло за собою відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари, судом встановлено, що Луганською митницею правомірно відмовлено декларанту у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача при прийнятті оскаржуваних рішень, а, відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У зв'язку із відмовою в задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Євротрубпласт" до Луганської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2015 № 702180001/2015/000012/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.06.2015 № 702180001/2015/00036 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В. Смішлива