Ухвала суду № 56031013, 23.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа № 526/2230/15-аСуддя-доповідач Мельнікова Л.В.УХВАЛА

23 лютого 2016 р.м. ХарківКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові клопотання Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 18.12.2015 року по справі по № 526/2230/15-а

за адміністративним позовом ОСОБА_2

до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення РН №420529 від 12.10.2015 року та постанови по справі про адміністративне правопорушення РН №420535 від 13.10.2015, -

В с т а н о в и л а:

Гадяцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області (далі по тексту - Гадяцька ОДПІ) в апеляційному порядку оскаржено постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 18.12.2015 року по справі по № 526/2230/15-а.

Ухвалою суду від 27.01.2016 року апеляційна скарга залишена без руху, скаржнику наданий термін для усунення недоліків скарги, - подання до суду оригіналу квитанції (платіжного доручення тощо) про сплату судового збору.

08.02.2016 року до суду надійшло клопотання про відстрочення виконання ухвали суду від 27.01.2016 року щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Клопотання обґрунтовано тим, що в кошторисі установи на 2016 рік не передбачено видатків на сплату судового збору у справі № 526/2230/15-а у розмірі, що необхідно для подання скарги. Заявник зазначає, що незабезпечення реалізації територіальними органами ДФС України права на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративних судів позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, що негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявленого клопотання та перевіривши наведені в клопотанні обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Колегія суддів зазначає, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Згідно із ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрат складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (тут і далі, в редакції, що є чинною на час подання апеляційної скарги).

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Інформуючи про свій фінансовий стан, скаржник зазначає, що на час подання апеляційної скарги кошторисні призначення для оплати судового збору відсутні.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим, колегія суддів вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України "Про судовий збір" в чинній редакції, висловлена Верховним Судом України.

Доказів на підтвердження свого матеріального/фінансового становища скаржником не надано, як і не надано доказів того, що його фінансове становище змініться протягом розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає що обставини, викладені скаржником у клопотанні не знайшли свого підтвердження, відтак в його задоволенні слід відмовити.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст. 41, 55, 88 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 18.12.2015 року по справі по № 526/2230/15-а - відмовити.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бартош Н.С. Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.02.2016 року