Постанова № 56030919, 16.02.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2016 р.Справа № 923/2011/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.,

при секретарі судового засідання Шитря О.М.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю,

від третьої особи - ОСОБА_1, за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 15 грудня 2015 року про задоволення заяви про забезпечення позову

у справі №923/2011/15

за позовом ОСОБА_4

до відповідача ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватного підприємства «Теплобудінвест»

про виключення учасника,

В судовому засіданні 04.02.2016р. оголошувалась перерва до 16.02.2016р.

встановив:

ОСОБА_4 (далі-позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_3 (далі-відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватного підприємство «Теплобудінвест» (далі-третя особа) про виключення ОСОБА_3 зі складу учасників приватного підприємства «Теплобудінвест».

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову з посиланням на те, що відповідачем вчиняються дії, які зумовлюють повне зупинення діяльності ПП «Теплобудінвест», неможливості здійснення останнім господарської діяльності щодо отримання прибутку, блокування можливості виконавчого органу ПП «Теплобудінвест» на внесення до ЄДР відомостей про юридичну особу, як-то зміна статутного фонду, зміна директора, зміна місцезнаходження підприємства, інші відомості, які підлягають внесенню до ЄДР.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 15.12.2015р. заяву ОСОБА_4 задоволено, вжиті заходи до забезпечення позову шляхом заборони ПП «Теплобудінвест», його засновникам (учасникам) та уповноваженим особам, іншим особам, незалежно від організаційно-правової структури, форми власності та підпорядкування, здійснювати дії стосовно проведення змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та змін до установчих документів щодо ПП «Теплобудінвест».

Вказана ухвала суду обґрунтована тим, що згідно приписів ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, в тому числі і щодо зміни керівника (виконавчого органу), вносяться за зверненням особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу).

Таким чином, до вирішення спору по суті виконавчий орган товариства - відповідача, а також інші уповноважені особи, засновники вправі (мають можливість) внести зміни до відомостей про юридичну особу (відповідача), які містяться в Єдиному державному реєстрі та до її установчих документів і, тим самим, унеможливити (утруднити) відновлення порушених прав позивача (виконання рішення по справі).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Приймаючи ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову, господарський суд порушив норми процесуального права, оскільки в оскарженій ухвалі відсутнє належне обґрунтування та підтвердження належними та допустимими доказами обставин, які б свідчили про необхідність застосування саме такого заходу забезпечення позову.

Більш того, як зазначає скаржник, суд в оскарженій ухвалі не навів власних мотивів та висновків, зазначивши при цьому лише можливість внесення до ЄДР відповідних змін, з посиланням на положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Такий висновок суду суперечить п.п.3, 4 ч.2 ст.86 ГПК України, якими передбачено, що ухвала господарського суду має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство та висновок з розглянутого питання.

Суд першої інстанції всупереч приписів, викладених у постанові Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», ніяким чином в ухвалі не обґрунтував фактичних обставин, за наявності яких можливе забезпечення позову, а також не послався на докази, які були надані позивачем у справі з урахуванням яких суд першої інстанції вважав за можливе вжити заходи забезпечення позову.

Судом взагалі проігноровано відсутність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову. Також, у даному випадку відсутня мета вжиття заходів та зв'язок з предметом позову у розумінні ГПК України, тобто вжиті судом заходи до забезпечення позову не є сукупністю заходів, що забезпечують реальність виконання майбутнього судового рішення та не є гарантією захисту інтересів позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що відповідачем вчиняються дії, які спрямовані на зупинення господарської діяльності ПП «Теплобудінвест» та неотримання останнім прибутку.

На думку позивача, господарський суд, вживаючи заходи до забезпечення позову, прийняв до уваги незаконні та протиправні дії ОСОБА_3 щодо підроблення протоколу загальних зборів, надання до ЄДР недостовірної інформації, вчинення дій, які негативно впливають на фінансово-господарський стан ПП «Теплобудінвест», його прибутки тощо, а тому не має правових підстав для скасування оскарженої ухвали.

В судових засіданнях представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в останній.

Представник позивача та третьої особи в засіданнях суду апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи їх безпідставними, а ухвалу господарського суду про забезпечення позову законною та обґрунтованою з підстав, зазначених у відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Приписами п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» унормовано, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомоги яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер та діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст.33 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність заходу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову у даній справі є виключення ОСОБА_3 зі складу учасників приватного підприємства «Теплобудінвест». Наслідком задоволення позовних вимог може бути судове рішення щодо виключення відповідача зі складу ПП «Теплобудінвест».

Заборонивши відповідачу вчиняти дії щодо внесення змін до установчих документів, суд всупереч вимогам ст.67 ГПК України вирішив питання, які стосуються внутрішньої діяльності товариства і не пов'язані з розглядом справи за заявленим позовом та виконанням можливого рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду вважає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_4 про вжиття заходів до забезпечення позову у місцевого господарського суду були відсутні, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Херсонської області від 15.12.2015р. скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вказаної заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-106,

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.12.2015р. про задоволення заяви про забезпечення позову скасувати.

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 22.02.2016р.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Мишкіна М.А.

Таран С.В.