ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2016 року м.Київ К/800/42318/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Заяць В.С.,
Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулося з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості імпортованого товару від 03 вересня 2014 року №№100260006/2014/000005/2, 100260006/2014/000003/2, 100260006/2014/000006/2, 100260006/2014/000004/2, 100260006/2014/000007/2, 100260006/2014/000008/2, 100260006/2014/000009/2; від 09 вересня 2014 року №№100260006/2014/000011/2, 100260006/2014/000010/2.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про безпідставність винесення відповідачем рішень про коригування митної вартості та її визначення за резервним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вважає, що прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості є протиправними та необґрунтованими.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року, позов задоволено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із протиправності оскаржуваних рішень відповідача, оскільки під час митного оформлення позивачем надано усі необхідні документи для підтвердження митної вартості, визначеної за першим методом.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська міська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
У касаційній скарзі скаржник зазначає про правомірність коригування заявленої позивачем митної вартості.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 26 грудня 2013 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (покупець) і «Danish Crown A/S», Данія (продавець), укладено контракт № 182, на виконання умов якого позивачем було ввезено товар та до митного посту «Західний» Київської міжрегіональної митниці Міндоходів подано митні декларації стосовно імпорту свинячої печінки мороженої без наявності теплової та кулінарної обробки, не консервованої, без вмісту складових сумішей, харчових добавок та приправ (для роздрібного продажу), торгівельної марки «Danish Crown», виробника «Danish Crown»: №100260006/2014/157068 (поставка № 385 відповідно до внутрішньої нумерації позивача); №100260006/2014/157070 (поставка № 386); №100260006/2014/157073 (поставка №387); №100260006/2014/157071 (поставка № 388); №100260006/2014/157075 (поставка № 389); №100260006/2014/157081 (поставка № 390); № 100260006/2014/157087 (поставка № 391); №100260006/2014/157109 (поставка № 392); № 100260006/2014/157113 (поставка № 393).
Митна вартість товарів визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу до кожної митної декларації: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами (а 1602); міжнародну автомобільну накладну (СМR) (2730); рахунок-фактуру по договору про перевезення вантажу (3004); довідку про транспортні витрати (3007); інвойс (3105); страховий поліс (3530); доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 (4103); зовнішньоекономічний контракт від 26 грудня 2013 року №182 (4104); договір на перевезення вантажу (4301); ветеринарні свідоцтва форм Ф-1,Ф-2 (5053); інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (5501); інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару (5503); інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (5504); резервну позицію (5511); сертифікат про походження товару загальної форми (7011); заяву на перевезення вантажу автомобільним транспортом (9000); договір страхування (9000).
В результаті проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару митним органом встановлено, що подані для митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей відповідно до обраного методу визначення митної вартості, у зв'язку з чим митницею електронними повідомленнями від 02 вересня 2014 року запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експортною організацією, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач листами від 02 вересня 2014 року вих.№1534 (поставка №385), вих.№1538 (поставка №386), вих.№1540 (поставка №387), вих.№1539 (поставка №388), вих.№1541 (поставка №389), вих.№1542 (поставка №390), вих.№1544 (поставка №391), вих.№1595 (поставка №392), вих.№1596 (поставка №393) надав відповідачу додаткові документи: роздруківку станом на 02 вересня 2014 року з сайту http://www.alibaba.com/products/F0/pork_liver.html стосовно вартості печінки мороженої свинячої; прайс-листи; комерційні пропозиції; генеральний договір добровільного страхування вантажів від 06 грудня 2013 року №101014611; копії митних декларацій країни відправлення; довідки про вартість перевезення товару; рахунки-фактури за договором про перевезення товару; договір про перевезення від 10 червня 2014 року № L-228 ; заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом; страхові поліси. Крім того, у вказаних листах позивач зазначив, що інші документи не має змоги надати у зв'язку з їх відсутністю.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, митним органом прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару від 03 вересня 2014 року №№100260006/2014/000005/2, 100260006/2014/000003/2, 100260006/2014/000006/2; 100260006/2014/000004/2, 100260006/2014/000007/2, 100260006/2014/000008/2, 100260006/2014/000009/2; від 09 вересня 2014 року №№100260006/2014/000011/2, 100260006/2014/000010/2, відповідно до яких митну вартість визначено із застосуванням резервного методу.
У рішеннях зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються за наступних підстав: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену ним митну вартість товарів (згідно ст.53 Митного кодексу України); невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України. Метод 2-а не був використаний у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари. Метод 2-б не використаний у зв'язку з відсутністю цінової інформації на подібні товари. Методи 2-в та 2-г не використані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Митна вартість, визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Факти, які вплинули на коригування - використані декларантом або уповноваженою особою відомості не підтверджені документально. Крім того, у всіх рішеннях митного органу в обґрунтування коригування митної вартості задекларованих товарів зазначено митні декларації від 26 червня 2014 року№1101000/2014/216548 та №1101000/2014/216546 з цінової бази даних.
На підставі рішень про коригування митної вартості товарів Київською міжрегіональною митницею Міндоходів видані Картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення. У зв'язку з відмовою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів у митному оформленні, товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання.
21 листопада 2014 року представник позивача звернувся до Митного органу із заявою про визнання заявленої ним митної вартості товару та скасування рішення про коригування митної вартості товару у порядку, передбаченому ч.8 ст.55 Митного кодексу України. Для підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу документи: копію витягу із бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків» Державного підприємства «Держзовнішінформ» № 09 (215) за 2014 рік стосовно тенденцій зниження ціни на м'ясну продукцію із свинини; копію платіжного доручення від 25 вересня 2014 року № 1307 на суму 58057,17 Євро (відносно сплати інвойсів за оскаржуваними рішеннями); копію виписки із банку відносно платіжного доручення від 25 вересня 2014 року №1307; копію виписки із бухгалтерської документації по товару від 03 жовтня 2014 року (відносно оскаржуваних рішень); копію виписки із бухгалтерської документації по транспортним витратам від 03 жовтня 2014 року (відносно поставок 182-385-182-391, 182-393); копію виписки із бухгалтерської документації по транспортним витратам від 03 жовтня 2014 року (відносно поставки 182-392); копію перекладу копії митної декларації країни відправлення по поставці 182-385 № MRN 14DK00470029D8E4F2 від 26 серпня 2014 року (по іншим поставкам цифри перекладати не потрібно, а переклад граф митної декларації вказаній в даній декларації); копію актів виконаних робіт по транспортним витратам (відносно поставок 182-385 - 182-391, 182-393); копії актів виконаних робіт по транспортним витратам (відносно поставки 182-392); копії повідомлень про страхування; копії бордеро №9 та № 10.
Митний орган відмовив у скасуванні рішень про коригування митної вартості товару у зв'язку з наданням неповного пакету документів для підтвердження митної вартості товару.
Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до ч. ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.
Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливала на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Щодо доводів митниці про неможливість виділити із заявленої ціни товару вартість його упаковки, маркування та навантаження, що не дає можливості перевірити та оцінити фактурну (дійсну) вартість товару та установити фактичний розмір витрат на упаковку, маркування, навантаження, з урахуванням яких сформовано вартість оцінюваного товару, судами вірно відзначено з посиланням п.2.1 контракту та ч.10 ст.58 Митного кодексу України про те, що вказані витрати включені в ціну товару, з якої й необхідно виходити при визначенні митної вартості.
Щодо доводів митниці про те, що умови оплати в інвойсі не співпадають з умовами оплати, зазначеними в контракті, судами вірно відзначено, що пунктом 8.1 контракту встановлено, що оплата товару здійснюється через 30 днів з дати отримання товару, а п.2.1 - що ціни на товар встановлюються в інвойсах на кожну партію товару. Ціна товару включає в себе вартість продукту, тари, термоусадчої упаковки, маркування, завантаження, витрат на митне оформлення вантажу в країні відправлення. Ціна товару може бути знижена за взаємною згодою сторін, що може бути підтверджено будь-яким із перелічених документів, в яких буде вказана ціна на конкретну партію товару: інвойсом, специфікацією на товар, листом продавця, додатковою угодою. У інвойсах, поданих ТОВ «Фоззі-Фуд», передбачено, що оплата здійснюється протягом 30 днів з дати інвойсу, загальний розмір коштів, що підлягає оплаті за інвойсами становить 38973,78 євро.
Судами встановлено, що подані позивачем інвойси датовані 19 серпня 2014 року, тобто саме в день отримання товару, що підтверджується датами і відмітками продавця на міжнародних автомобільних накладних (СМR). Позивачем проведено оплату вказаних поставок 23 грудня 2014 року у розмірі 38973,78 євро, що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку і банківською випискою по особовому рахунку ТОВ «Фоззі-Фуд». Отже, дата оплати товару ніяким чином не вплинула на митну вартість ціни товару і не є розбіжністю, що впливає на митну вартість товару.
Також судами встановлено, що позивач здійснював страхування товару за власний рахунок шляхом укладання відповідного договору із Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Граве Україна», а довідка перевізника про те, що він не здійснював страхування не суперечить поданим документам, та не може свідчить про числові розбіжності в митній вартості товару. Витрати на страхування включались позивачем до митної вартості товарів, що відображено в деклараціях у графі 44 та підтверджувались страховими полісами, які надавались до митного оформлення.
Вірними є висновки судів попередніх інстанцій і в частині визнання необґрунтованого посилання митного органу на те, що митна декларація не містить відміток митних органів країни відправлення та країни транзиту, оскільки, як встановлено судами, експортні декларації, які подавалися під час митного оформлення оцінюваних товарів, були оформлені відправником шляхом електронного декларування. За таких обставин експортні декларації не могли містити відміток митних органів країни відправлення.
Крім того, в будь-якому випадку, відсутність відміток митного органу на митній декларації країни відправлення не є свідченням наявності розбіжностей в поданих позивачем документах, що надані ним на підтвердження правильності визначення митної вартості, оскільки митна декларація країни відправлення не є основним документом, який подається на підтвердження митної вартості відповідно до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України.
За вказаними обставинами суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивачем подано відповідачу всі необхідні документи на підтвердження митної вартості ввезеного товару, заявленої позивачем за основним методом, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України; відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. У зв'язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень митниці про коригування митної вартості.
Доводи касаційної скарги фактично збігаються із запереченнями проти позову та обґрунтуванням апеляційної скарги, встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
Судове рішення № 56030747, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 11.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/982/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: