Ухвала суду № 56030669, 11.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 року м.Київ К/800/40140/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська звернувся з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати п.п.1 та 2 листа від 20 червня 2014 року №04-08-05-15/6432 «Про усунення виявлених ревізією порушень».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про неправомірність листа-вимоги у вказаних частинах та безпідставність висновків відповідача щодо наявності порушень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано п.п.1 та 2 листа Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 20 червня 2014 року №04-08-05-15/6432 «Про усунення виявлених ревізією порушень».

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив із протиправності та безпідставності оскаржуваних пунктів вимоги відповідача, оскільки у період, що перевірявся, позивач правомірно сплачував спожиті комунальні послуги відповідно до укладених договорів по визначеними тарифам як для бюджетної організації.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року задоволено апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області; постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року скасовано; в задоволені адміністративного позову Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності підстав для оскарження спірних пунктів вимоги.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року скасувати.

Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області у поданих запереченнях просить відмовити у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та із матеріалів справи вбачається, що у період з 13 травня 2014 року по 06 червня 2014 року (термін ревізії продовжено згідно з ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 30 травня 2014 року), на виконання ухвали Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровськ від 07 травня 2014 року по справі №204/3197/14к 1-кс/204/110/14, Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровськ за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами ревізії 12 червня 2014 року складено акт №08-20/24, яким встановлено здійснення оплати послуг електропостачання, спожитих мешканцями гуртожитків по тарифу «бюджетна установа», а пред'явлено до сплати мешканцям по тарифу «населення», КЕВ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету безпідставно здійснено оплату послуг електропостачання по завищеному тарифу чим завдано збитків державному бюджету на загальну суму 196022,55 грн. та порушено п.1 ст.3 Закону України №996-ХІ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228 (із змінами) та п.4 Положення про фінансове господарство військової частини Збройних сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 12 листопада 2010 року №590.

Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпропетровськ не погодився із вищевказаними порушеннями та 18 червня 2014 року направив заперечення до акту ревізії.

Листом від 20 червня 2014 року №04-08-05-15/6425 ДФІ в Дніпропетровській області направлено висновки на заперечення до акта позапланової ревізії, відповідно до яких заперечення не прийняте, а акт від 12 червня 2014 року № 08-20/24 залишено без змін.

На підставі акта від 12 червня 2014 року № 08-20/24 відповідачем листом від 20 червня 2014 року за вих.№ 04-08-05-15/6432 надіслано позивачу вимогу «Про усунення виявлених позаплановою ревізією порушень», згідно якої від позивача вимагається вжити заходи щодо усунення допущених порушень вимог законодавства та у термін до 14 липня 2014 року надіслати на адресу Інспекцієї наказ за результатами розгляду акта позапланової ревізії та відповідну письмову інформацію із завіреними копіями первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення виявлених порушень.

Квартирно-експлуатаційним відділом м.Дніпропетровська оскаржуються пункти 1 та 2 вимоги, відповідно до яких вимагається:

- п.1 вимоги - опрацювати матеріали позапланової ревізії та вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб та звільнити їх із займаних посад;

- п.2 вимоги - ревізією проведення видатків на оплату комунальних послуг (електроенергію) спожитих мешканцями гуртожитків встановлено, що внаслідок здійснення оплати послуг електропостачання, спожитих мешканцями гуртожитків по тарифу «бюджетна установа», а пред'явлено до сплати мешканцям по тарифу «населення», КЕВ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету безпідставно здійснено оплату послуг електропостачання по завищеному тарифу чим завдано збитків державному бюджету на загальну суму 196022,55 грн. У зв'язку з чим стягнути з осіб, якими допущено порушення, шкоду у розмірі 196022,55 грн. у порядку, встановленому законодавством України з подальшим перерахуванням до державного бюджету. Переглянути тарифи в договорах надання послуг електропостачання, укладених КЕВ з ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» по гуртожиткам з проведенням розмежування споживачів послуг на категорію «населення» та «бюджетна установа».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування п.п.1 та 2 листа Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 20 червня 2014 року №04-08-05-15/6432 «Про усунення виявлених позаплановою ревізією порушень».

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як передбачено ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокуратури або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Відповідно до п.1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі - Положення), Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно п.п.4 п.4 Положення Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У п.6 Положення № 499/2011 встановлено, що Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п.п.7, 10, 13 ст.10 Закону України №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право: пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються (ч.2 ст.15 Закону України «Про основні зсади здійснення державного фінансового контрою в Україні»).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, у органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, підстави та правильність їх обчислення перевіряє суд при розгляді справи за позовом про їх стягнення, а не в порядку визнання такої вимоги протиправною та її скасування.

Вищевказані висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-461а14, від 25 листопада 2014 року у справі №21-442а14, від 20 січня 2015 року у справах №№ 21-601а14, 21-603а14, від 27 січня 2015 року у справі №21-436а14, від 02 грудня 2015 року у справі №21-3609а15 (№826/80/13-а).

Враховуючи викладене, апеляційним судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування п.п.1 та 2 листа Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 20 червня 2014 року №04-08-05-15/6432 «Про усунення виявлених ревізією порушень», судом повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді