Ухвала суду № 56030570, 11.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 року м. Київ К/800/17782/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку за період з 01.07.2012 по 31.12.2012.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 липня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2015 року постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 липня 2014 року скасовано; позов залишено без розгляду.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги та застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, який встановлено частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та не доведено поважність причин пропуску такого строку.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на передчасність зазначених висновків суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції, застосовуючи наслідки пропуску строку звернення до суду, виходив з того, що із позовом про визнання протиправними дій за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 позивач звернулась лише 31.03.2014.

У той же час, за посиланням заявника касаційної скарги із вказаним позовом вона звернулась ще 31.12.2012. ОСОБА_2 зазначено, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.01.2013 позовну заяву, подану 31.12.2012 залишено без руху; зазначену ухвалу суду першої інстанції скасовано ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції; ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2013 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду. Заявником зазначено, що розгляд справи неодноразово відкладався та востаннє був призначений на 20.02.2014. У той же час, за посиланням заявника касаційної скарги в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року у приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області сталася пожежа, у зв'язку з чим провадження було втрачене до закінчення судового розгляду.

ОСОБА_2 в порядку частини третьої статті 277 Кодексу адміністративного судочинства України засобами поштового зв'язку 19.03.2014 подано новий позов, який, за посиланням заявника касаційної скарги зареєстровано судом першої інстанції 31.03.2014.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2014 року відкрито провадження у справі; в мотивувальній частині ухвали зазначено, що провадження відкрито за позовною заявою, поданою в порядку частини третьої статті 277 Кодексу адміністративного судочинства України.

У той же час, суд апеляційної інстанції, вказуючи на пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначених обставин не врахував та належної правової оцінки їм не надав, у зв'язку з чим колегія суддів вказує на передчасність висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для залишення без розгляду поданого позову та, відповідно, наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції із направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Одночасно з викладеним, зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції по суті в апеляційному порядку не переглядалось, колегія суддів вказує на відсутність підстав для його перегляду у касаційному порядку за вказаною касаційною скаргою.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2015 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: