Постанова № 56030330, 16.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 р. Справа № 646/2349/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.11.2015р. по справі № 646/2349/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Харківського міського голови , Виконавчого комітету Харківської міської ради , Харківської міської ради треті особи Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" , ОСОБА_5

про визнання розпорядження незаконним,

ВСТАНОВИЛА:

20 лютого 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати розпорядження Харківського міського голови № 5001 від 5 листопада 2012 року про видачу свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення підвалу № У, 1-3, 1-6 площею 53,4 кв.м. в Літ. «А-3» по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5, посилаючись на той факт, що вона є власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 1Ха площею 3,4 кв. м., підвалу № У площею 21,2 кв.м., № 1, 1а,1б, 11 площею 15,9 кв. м., № 4, 5, 5а площею 53,5 кв. м. в літ. «А-3» по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_7

На теперішній час позивачці стало відомо, що частина належних їй нежитлових приміщень також належить на праві приватної власності ОСОБА_5 За інформацією 3-ї особи по справі комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" ( далі по тексту БТІ) , технік БТІ допустив помилку та зробив інвентаризацію вже зареєстрованого на праві власності приміщення У площею 21,3 кв. м., а також реєстратор не перевірив матеріали інвентаризаційної справи та підготував висновок про можливість видачі свідоцтва про право власності на належні нежитлові приміщення. У зв'язку із чим, розпорядженням Харківського міського голови № 5001 від 5 листопада 2012 року було видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення підвалу № У, 1-3, 1-6 площею 53,4 кв. м. в Літ. «А-3» по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5.

Позивачка вважає, що відповідачем було порушено вимоги пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, а також її право власності на вказане в розпорядженні приміщення.

Відповідачі Харківський міський голова, представники виконавчого комітету Харківської міської ради, Харківської міської ради та треті особи комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_5 в судове засідання суду першої інстанції не з'явилися. Представник Харківської міської ради в письмових запереченнях просив в позові ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на той факт, що обраний позивачем спосіб захисту свого права та майнового інтересу взагалі не відповідає фактичним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та дійсним правовідносинам. ( а. с. 67-71)

10 листопада 2015 року постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним і скасовано розпорядження Харківського міського голови № 5001 від 5 листопада 2012 року про видачу свідоцтва права власності на нежитлові приміщення підвалу № У, 1-3, 1-6 площею 53,4 кв. м. в Літ. «А-3» по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5.

В апеляційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на той факт, що постанова є безпідставною, необґрунтованою, незаконною, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Так, вважає, що судом першої інстанції не дано належної оцінки доводам відповідача про те, що оскаржуване розпорядження було видано відповідно до п. п. 1.2, 1.3 Порядку оформлення та підготовки свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, затверджені розпорядженням Харківського міського голови № 954 від 23 квітня 2007 року, які передбачають, що підготовку проектів розпоряджень міського голови про видачу свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, та висновків на ім'я міського голови про наявність або відсутність підстав для оформлення права власності на об'єкт нерухомості здійснює КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». Крім того, спірним є лише приміщення № У площею 21,2 кв. м. у підвалі житлового будинку літ. «А-3» по АДРЕСА_1, в той час як постановою суду першої інстанції скасовано у цілому правовстановлюючий документ на всі приміщення, у тому числі і приміщення 1-3, 1-6 цього підвалу.

Інші учасники процесу постанову суду першої інстанції не оскаржили.

Позивачка ОСОБА_1 в запереченнях на апеляційну скаргу просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача - Харківської міської ради , перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи,14 серпня 2008 року між Харківською районною споживчою спілкою Харківської облспоживспілки та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі - продажу нежитлових приміщень, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняла у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 1Ха загальною площею 3,4 кв. м., підвалу № У загальною площею 21,2 кв. м., № 1, 1а, 1б, 11загальною площею 15,9 кв. м., № 4,5,5а загальною площею 53,5 кв. м. в літ. «А-3» по АДРЕСА_1 Зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 14 серпня 2008 року за р. № 4330 ( а.с.53) та зареєстровано належним чином ( у встановленому в той час порядку) у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 15 серпня 2008 року за № 19905599. ( а.с. 54).

Після смерті ОСОБА_7, яка померла 31 липня 2009 року, її дочка ОСОБА_1 прийняла спадщину, яка складалася з нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-ХА загальною площею 3,4 кв.м., підвалу № У загальною площею 21,2 кв.м., № 1, 1а, 1б, 11 загальною площею 15,9 кв. м., № 4, 5, 5а загальною площею 53,5 кв. м. в літ. «А-3» по АДРЕСА_1 в м. Харкові та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом 12 березня 2014 року за р. № 6-243 ( а.с.15), яке зареєстровано у спадковому реєстрі 12 березня 2014 року, а також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. ( а. с. 16 -17).

7 серпня 2012 року до КП «Харківське міське БТІ» із заявою про виготовлення технічного паспорту на підвалі приміщення « У звернувся власник квартири АДРЕСА_1 П.І. ( а. с. 52, 55), посилаючись на те, що вказані приміщення знаходяться під його квартирою та були ним особисто відремонтовані на підставі постанови правління Харківської райспоживспілки № 1 від 03.03.1998 року ( а. с. 57).

11 жовтня 2012 року КП «Харківське міське БТІ» звернулося з листом до Харківського міського голови , в якому зазначено, що було здійснено обстеження підвалу № У, розташованого по АДРЕСА_1 в м. Харкові, внаслідок чого було уточнено його загальну площу та змінено нумерацію нежитлових приміщень підвалу, тому, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно питання щодо оформлення свідоцтва про право власності на ці приміщення за ОСОБА_5 поставлено на розгляд міського голови ( а.с. 61).

5 листопада 2012 року Харківським міським головою видано оскаржуване розпорядження № 5001 про видачу свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення підвалу № У, 1-3, 1-6 площею 53,4 кв. м. в Літ. «А-3» по АДРЕСА_1 в м. Харкові на ім'я ОСОБА_5. ( а.с. 61 )

21 листопада 2012 року, на виконання вищезазначеного розпорядження, ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення підвалу № У, 1-3, 1-6 площею 53,4 кв. м. в Літ. «А-3» по АДРЕСА_1 в м. Харкові. ( а.с. 63-64)

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване розпорядження відповідача порушує право позивачки як власника нерухомого майна, є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Стаття 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що головною посадовою особою територіальної громади міста є міський голова.

Згідно ч. 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова у межах повноважень та у випадках передбачених законами видає розпорядження.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що актами органів та посадових осіб місцевого самоврядування є рішення відповідної ради, рішення виконавчого комітету відповідної ради та розпорядження відповідного голови.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт органу місцевого самоврядування це юридична форма рішення цього органу, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на врегулювання певних суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту незаконним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та, або визначені законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту незаконним є також порушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акту, прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 ( справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачка ОСОБА_1 оскаржила розпорядження Харківського міського голови № 5001 від 5 листопада 2012 року про видачу свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення підвалу № У, 1-3, 1-6 площею 53,4 кв.м. в Літ. «А-3» по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5, яке виконано , шляхом видачі 21 листопада 2012 року ОСОБА_5 свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення підвалу № У, 1-3, 1-6 площею 53,4 кв. м. в Літ. «А-3» по АДРЕСА_1 в м. Харкові. ( а.с. 63-64)

Оскаржуване розпорядження є ненормативним актом органу місцевого самоврядування індивідуальної дії, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акту не породжує наслідків для власника нерухомості, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Таким чином, позов, предметом якого є розпорядження міського голови щодо видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника нерухомості, оскільки у такий спосіб виникло право власності на нерухомість і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування ( як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів , позов , предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року по справі № 21-405а14.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови допущено порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення неправильного судового рішення, тому на підставі пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради - задовольнити.

Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.11.2015р. по справі № 646/2349/15-а - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 в позові до Харківського міського голови, Виконавчого комітету Харківської міської ради, Харківської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_5 про визнання незаконним розпорядження Харківського міського голови №5001 від 05 листопада 2012 року - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Сіренко О.І.Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 22.02.2016 р.