Постанова № 56030263, 16.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6237/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блумі» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блумі» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування карток відмови та рішень про коригування митної вартості товару,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Блумі» (далі - ТОВ «Блумі», або позивач) до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - Одеська митниця ДФС, або відповідач) про скасування карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ 500060006/2015/00080, 500060006/2015/00081 від 15.10.2015 року про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за митними деклараціями №№ 500060006/2015/009056, 500060006/2015/009055 від 15.10.2015 року, скасування рішень про коригування митної вартості товарів №№ 500060006/2015/000048/2, 500060006/2015/000049/2 від 15.10.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у задоволенні заявлених позивачем вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.06.2014 року між компанією Lila Kagit San. Ve Tic. A.S. (Продавець) та ТОВ «Блумі» (Покупець) укладено контракт № 030614 на придбання товару. Найменування та кількість товару, ціна, умови постачання, вартість партії поставки, строк поставки, інші умови обумовлюються сторонами в специфікаціях до зазначеного контракту.

На виконання вимог зазначеного контракту на ім'я ТОВ «Блумі» надійшов товар - креповий папір з целюлозного волокна білий - сировина для виробництва виробів санітарно-гігієнічного призначення в рулонах, каландрований, нефарбований, без малюнків, двошаровий, вміст волокон отриманий механічним способом 52%, завширшки 256 см. LILA TOILET PAPER - 2*18гр/м2-256см. - 20 рулонів; та креповий папір з целюлозного волокна білий - сировина для виробництва виробів санітарно-гігієнічного призначення в рулонах, каландрований, нефарбований, без малюнків, двошаровий, вміст волокон отриманий механічним способом 52%, завширшки 256 см. LILA TOILET PAPER - 2*18гр/м2-256см. - 10 рулонів та LILA TOILET PAPER - 2*18гр/м2-256см. - 11 рулонів (надалі - товар) виробник - Lila Kagit San. Ve Tic. A.S., торговельна марка - Lilа (а.с.100-103).

З метою декларування вказаного товару позивач подав до Одеської митниці ДФС митні декларації № 500060006/2015/009055 та № 500060006/2015/009056 від 15.10.2015 року (а.с.100-103).

Як вбачається зі змісту вище зазначених декларацій, декларантом заявлено ціну товару на рівні 1,025 дол. США за кг нетто.

Судом першої інстанції встановлено, що декларантом позивача разом із декларацією № 500060006/2015/009055 подані наступні документи: міжнародна автомобільна накладна (CMR) 160252 від 05.10.2015 року, книжка МДП (Carnet TIR) XN.75566010 від 05.10.2015 року, банківський платіжний документ, що стосується товару № 1102 від 23.09.2015 року, прейскурант (прайс - лист) виробника товару від 30.07.2015 року, рахунок-фактура (інвойс) № 46370 від 02.10.2015 року, пакувальний лист від 02.10.2015 року, рахунок-проформа № 20000820 від 07.09.2015 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 30.07.2015 року, зовнішньоекономічний контракт від № 030614 від 03.06.2014 року, договір про надання послуг митного брокера від 02.06.2014 року, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 05.10.2015 року, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товарів № 2730 від 05.10.2015 року, сертифікат про походження товару форми А № 0068458 від 06.10.2015 року, лист УкрПапір № 826 від 22.09.2015 року, копія митної декларації країни відправлення № 15590100ЕХ007319 від 05.10.2015 року, митна декларація № 500060006.2015.009055 від 15.10.2015 року.

Разом із декларацією № 500060006/2015/009056 декларантом позивача подані наступні документи: міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 05.10.2015 року, книжка МДП (Carnet TIR) АХ.77971521 від 05.10.2015 року, банківський платіжний документ, що стосується товару № 1102 від 23.09.2015 року, прейскурант (прайс - лист) виробника товару від 30.07.2015 року, рахунок-фактура (інвойс) № 46371 від 05.10.2015 року, пакувальний лист від 05.10.2015 року, рахунок-проформа № 20000820 від 07.09.2015 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 30.07.2015 року, зовнішньоекономічний контракт № 030614 від 03.06.2014 року, договір про надання послуг митного брокера від 02.06.2014 року, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 05.10.2015 року, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товарів № 2730 від 05.10.2015 року, сертифікат про походження товару форми А № 0068458 від 06.10.2015 року, лист УкрПапір № 826 від 22.09.2015 року, копія митної декларації країни відправлення № 15590100ЕХ007319 від 05.10.2015 року, митна декларація № 500060006.2015.009056 від 15.10.2015 року.

У результаті візуальної перевірки наданих разом із митними деклараціями документами та співставлення даних, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості зазначеного товару, відповідачем було встановлено, що подані документи містять розбіжності, у зв'язку з чим, на підставі положень ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимог Одеської митниці ДФС позивачем надано зовнішньоекономічний договір від 03.06.2014 року № 030614, інвойси від 02.10.2015 року № 46370 та № 46371, проформу інвойсу від 07.09.2015 року № 20000820, копію банківського платіжного документі від 23.09.2015 року № 1102, копію митної декларації країни відправлення від 05.10.2015 року № 15590100ЕХ007319, договір про брокерське обслуговування від 02.06.2014 року, сертифікати на продукцію № 0068458, відомість обліку господарських операцій за серпень 2015 року.

15.10.2015 року Одеською митницею ДФС прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000048/2 (а.с.21) та № 50060006/2015/000049/2 (а.с.56), якими визначено митну вартість товару на рівні 1,2250 дол. США за кг нетто.

На підставі прийнятих рішень про коригування митної вартості товару Одеською митницею ДФС позивачу видано картки відмови № 500060006/2015/00080 (а.с.23-24) та № 500060006/2015/00081 (а.с.58-59) від 15.10.2015 року.

Не погоджуючись із рішеннями Відповідача про коригування митної вартості товару та прийнятими картками відмови, Позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що встановлені у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності викликали обґрунтовані сумніви у відповідача щодо достовірності поданих декларантом відомостей стосовно митної вартості товару за ціною договору, а тому, з урахуванням цих розбіжностей, а також наявності в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах ЄАІС інформації, що рівень митної вартості по подібним товарам, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж заявлено декларантом, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем цілком правомірно прийняті оскаржувані рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів та картки відмови.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані на підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей Митного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Зі змісту оскаржуваних рішень про коригування заявленої позивачем митної вартості вбачається, що обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товарів, відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості заявленого до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

З рішень відповідача про коригування заявленої митної вартості товару за другорядним методом не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі документів поданих ТОВ «Блумі».

Посилання відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості декларуємого товару, на те, що сума оплати в наданому до митного оформлення банківському платіжному документі від 23.09.2015 року № 1102 відрізняється від суми зазначеної в проформі - інвойсі від 07.09.2015 року № 20000820 та інвойсах від 02.10.2015 року № 46370 та № 46371, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на викладене.

Так, у заявлених позивачем до декларування МД №№ 500060006/2015/009055, 500060006/2015/009056 від 15.10.2015 року (а.с.100-103) та наданих до них комерційних інвойсах від 02.10.2015 року №№ 46370, 46371 (а.с.29,64) визначено ціну за кг поставляємого товару у розмірі 1,0250 дол. США, вартість 19,918 кг партії поставляємого товару складає 20,416 дол. США (1,0250х19,918=20,416), вартість 18,107 кг партії товару складає 18,559,71 дол. США (1,0250х18,107=18,559,71), загальна вартість 38,028 кг (19,918кг+18,107кг=38,028кг) поставляємого товару складає 38,975,71 дол. США (20,416+18,559,71=38,975,71), що цілком відповідає ціні зазначеного товару, визначеної у наданому позивачем до митного оформлення проформі-інвойсі від 07.09.2015 року № 20000820 (а.с.66), згідно якого ціна за од. (кг) в дол. США - 1,025, загальна вартість 40,000 кг поставляємого товару складає 41,000,00 дол. США (1,025х40,000=41,000,00).

Також, як вбачається з наданої позивачем до митного оформлення квитанції ПриватБанк від 23.09.2015 року № 1102 (а.с.27) та додатково наданої на вимогу митного органу відомості обліку господарських операцій за серпень 2015 року (а.с.46-47) загальна суму, що перерахована на адресу Lila Kagit San. Ve Tic. A.S. за зазначену партію товару складає 38,975,71 дол. США, як і визначено у комерційних інвойсах від 02.10.2015 року №№ 46370, 46371 (а.с.29,64).

Зазначені обставини підтверджуються і наданим позивачем актом звірки взаєморозрахунків за період з 23.08.2015 року по 16.10.2015 року з Lila Kagit San. Ve Tic. A.S., за яким сума, що підлягає сплаті за поставлену партію товару, що пред'явлена позивачем до оскаржуваного декларування складає 2,146,00 дол. США та 18,559,71 дол. США відповідно, загальна сума до сплати 38,975,71 дол. США (а.с.143).

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості декларуємого товару, на відмінність підписів в інвойсах від 02.10.2015 року № 46370 та від 05.10.2015 року № 46371, проформі інвойсу від 07.09.2015 року № 20000820 та зовнішньоекономічному контракті від 03.06.2015 року № 030614, оскільки інвойси підписуються не лише керівником підприємства продавця, а й іншою уповноваженою на відпуск товару посадовою особою підприємства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені Митним кодексом України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

Декларантом в повному обсязі виконані вимоги митниці про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Посилання суду першої інстанції на ненадання позивачем на вимогу митного органу виписки з бухгалтерської документації спростовуються наявною в матеріалах справи та дослідженою митним органом відомістю обліку господарських операцій Lila Kagit San. Ve Tic. A.S. за серпень 2015 року, яка і була надана позивачем на вимогу митного органу (а.с.46-47).

Зазначені обставини щодо отримання на вимогу митного органу вказаної відомості обліку господарських операцій підтверджуються і наявними в матеріалах справи письмовими запереченнями відповідача на апеляційну скаргу, в яких відповідачем чітко вказаного, що 15.10.2015 року електронним повідомленням № 128 позивачем на вимогу митного органу додатково направлено відомість обліку господарських операцій Lila Kagit San. Ve Tic. A.S. за серпень 2015 року (а.с.177).

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про скасування карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ 500060006/2015/00080, 500060006/2015/00081 від 15.10.2015 року, скасування рішень про коригування митної вартості товарів 500060006/2015/000048/2, №№ 500060006/2015/000049/2 від 15.10.2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зазначені обставини помилково не були встановлені та враховані судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення по суті, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блумі» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Блумі» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування карток відмови та рішень про коригування митної вартості товару - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00080, № 500060006/2015/00081 від 15.10.2015 року про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за митними деклараціями № 500060006/2015/009056, № 500060006/2015/009055 від 15.10.2015 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000048/2, № 500060006/2015/000049/2 від 15.10.2015 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови складено 22 лютого 2016 року.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець