Ухвала суду № 56030201, 17.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 876/11150/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Богдан А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року про закриття провадження в адміністративній справі № 813/2434/15 за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, державного реєстратора Реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, третя особа, яка заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_3, про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив визнати протиправним рішення відповідачів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, зокрема, права власності за ОСОБА_3 на торговий павільйон, позначений на плані літерою « 3-1», загальною площею 13,0 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1; скасувати запис про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, позначену на плані літерою № «М-1», площею 26,1 кв.м, що знаходиться за тією ж адресою; скасувати запис про реєстрацію права власності на це нерухоме майно - нежитлову будівлю № «М-1».

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що державна реєстрація права власності на вказане нерухоме майно була проведена неправомірно, без достатніх на те підстав, оскільки для цього відповідачам не були надані документи про прийняття об'єкта в експлуатацію в установленому законом порядку. Крім того, судове рішення, на підставі якого було проведено таку реєстрацію, було скасоване за результатами апеляційного перегляду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року провадження у даній справі було закрито.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив позивач ОСОБА_2, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права та за невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання про закриття провадження у справі.

Тому з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приймаючи рішення про закриття провадження у цій справі, суд першої інстанції мотивував його тим, що право вимагати визнання дій протиправними та скасування реєстрації права власності має лише особа, якої він стосується.

Проте, оскаржувані рішення позивача не стосуються, не породжують для нього ніяких прав і обов'язків та не порушують його прав, тому у нього відсутнє право на звернення до суду із цим позовом.

Крім того, обраний позивачем спосіб захисту не призведе до відновлення порушених, на його думку, прав, оскільки дії відповідача вичерпали свою дію після їх реалізації і подальше оспорювання правомірності набуття третьою особою права власності на об'єкт нерухомості має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне, а саме спір щодо визнання права власності на спірне майно.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження можуть бути оскаржені до адміністративних судів.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як видно із матеріалів справи, спірні правовідносини пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень які урегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.06.2004 року № 1952-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами статті 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

А згідно із частиною другою статті 30 Закону № 1952-IV дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до суду.

З аналізу наведених норм законодавства видно, що спори щодо оскарження дій державного реєстратора є публічно-правовим, оскільки виникли за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних відносинах надані йому законодавством владні управлінські функції стосовно забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, а справи за позовами до такого суб'єкта належать до юрисдикції адміністративних судів.

З приводу посилання суду першої інстанції на те, що спір має вирішуватися в порядку цивільної юрисдикції, оскільки оспорюється правомірність набуття третьою особою права власності на об'єкт нерухомості, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зауважити, що суд першої інстанції не дослідив у повному обсязі всіх обставин справи та не надав їм належної оцінки, зокрема, тому, що рішення про визнання права власності на спірне майно було скасоване судом апеляційної інстанції, а позивач, як зазначено у позовній заяві, є власником міні-ринку «ІНФОРМАЦІЯ_1» та користувачем земельної ділянки, на якій розташовано спірний об'єкт.

За приписами частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а відповідно до частини першої статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження в цій справі, а відтак ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 199 та пунктом 4 частини першої статті 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції має право скасувати її і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року про закриття провадження в адміністративній справі № 813/2434/15 скасувати, а дану справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Ухвалу складено в повному обсязі 22 лютого 2016 року.