Ухвала суду № 56030185, 18.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року Справа № 876/856/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за апеляційною скаргою Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

19 жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» (далі - ТОВ «Карпатнафтохім») звернулося до суду з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Калуська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення за № 0000171504/0 від 02 жовтня 2012 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000171504/0 від 02 жовтня 2012 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 97268 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 48634 гривні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодилася Калуська ОДПІ та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову та відмовити в позові. Апелянт, зокрема, зазначив, що перевіркою було виявлено факт включення позивачем до складу податкового кредиту за травень 2012 року податкових накладних № 334 від 03.04.2012 року та № 4 від 26.04.2012 року, не зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Тому мало місце завищення податкового кредиту по вказаних операціях на суму 97268 грн.

Львівським апеляційним адміністративним судом у зв'язку з реорганізацією було здійснено заміну відповідача на Калуську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Представник апелянта Дутка-Гефко Х.М. у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені.

Представник позивача Яковишин З.В. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом встановлено, що Калуською ОДП було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Карпатнафтохім» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року, за результатом якої складено акт № 1811/15-4/33129683 від 17 вересня 2012 року.

Згідно акту податковим органом встановлено, що:

- позивачем порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року (рядок 19 декларації) на 21032 грн. Сума від'ємного значення ПДВ за червень 2012 року становить 72157028 грн.;

- сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за червень 2012 року становить 96020144 грн.;

- на порушення вимог пунктів 200.1, 201.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «Карпатнафтохім» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ, напрям відшкодування - на рахунок платника у банку - за червень 2012 року в розмірі 663576 грн.

2 жовтня 2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000171504/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 663576 грн. та накладено на нього штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 331788 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність цього рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 97268 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 48634 грн. з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за червень 2012 року задекларовано, що частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, яка не брала участі в розрахунках бюджетного відшкодування або не погашена податковими зобов'язаннями попередніх (звітних) періодів складає 96683720 грн., з них 96117412 грн. за травень 2012 року. У вказану суму, як вбачається з акту перевірки від 17.09.2012 року № 1811/15-4/33129683 та податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за травень та червень 2012 року, включено залишок від'ємного значення, що виник внаслідок завищення позивачем податкового кредиту за травень 2012 року по операціях з ТОВ «Хімол» та Івано-Франківською торгово-промисловою палатою.

Відповідач дійшов висновку, що позивач не мав права віднести до податкового кредиту 12896,15 грн. згідно податкової накладної № 334 від 03.04.2012 року, виданої Івано-Франківською промисловою палатою, та 84371,76 грн. згідно податкової накладної № 4 від 26.04.2012 року, виданої ТОВ «Хімол», оскільки такі не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 198.1-198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу; у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно з абз. 11 п. 201.10 ст. 201 зазначеного Кодексу у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено, що заява на постачальника подається платником до податкової декларації за звітний податковий період, а не до декларації за період, в якому таку податкову накладну було виписано.

При цьому, Податковим кодексом України встановлено обмеження лише щодо строку, протягом якого платник податків має право на включення сум податку на додану вартість за податковою накладною до складу податкового кредиту, а саме пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Приписами зазначених норм не конкретизований звітний податковий період, в якому покупець має право додати до податкової декларації скаргу на постачальників. Тобто, не визначено, що це звітний податковий період, в якому у платника податків виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту, або що це звітний податковий період, в якому платник податків включає відповідні суми до податкового кредиту.

Пунктом 21 розділу ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, встановлено, що у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Отже, покупець, має право включити суму податку на додану вартість за податковою накладною, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом визначеного пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України строку, одночасно додавши до податкової декларації за період, в якому здійснюється включення сум за цією накладною до складу податкового кредиту, заяву (додаток № 8) та документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України вищевказані контрагенти позивача не зареєстрували податкові накладні, видані ТОВ «Карпатнафтохім», у Єдиному реєстрі податкових накладних, то позивачем відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України разом з деклараціями з податку на додану вартість за травень 2012 року було подано додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)». Також на адресу відповідача супровідним листом від 20.06.2012 року надіслано копії первинних документів, які підтверджують здійснення господарської операції з вказаним контрагентом, а саме: копію видаткової накладної № 21 від 26.04.2012 року, платіжного доручення № 51 від 20.04.2012 року та акту здачі-прийняття наданих послуг від 30.04.2012 року.

Факт здійснення господарських операцій підтверджено наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, актів здачі-прийняття і не заперечується податковим органом.

Окрім цього, судом встановлено, що позивач платіжним дорученням № 1750 від 20.04.2012 року сплатив ТОВ «Хімол» 506230,56 грн. за мішки паперові згідно договору № А201103422 від 10.10.2011 року. Також як вбачається з поданих суду копій платіжних доручень № 45 від 13.01.2012 року, № 180 від 25.01.2012 року, № 257 від 30.01.2012 року, № 297 від 31.01.2012 року, № 485 від 07.02.2012 року, № 591 від 15.02.2012 року, № 787 від 28.02.2012 року, № 937 від 05.03.2012 року, № 1169 від 21.03.2012 року, № 1400 від 03.04.2012 року, № 1713 від 19.04.2012 року, № 1879 від 27.04.2012 року, № 2201 від 17.05.2012 року, № 2342 від 29.05.2012 року, № 2408 від 31.05.2012 року, акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, позивач оплатив Івано-Франківській торгово-промисловій палаті за надані послуги згідно договору про надання послуг № 3 від 11.02.2010 року в період: січень - травень 2012 року 1072200 грн., при отриманні послуг за цей період на суму 1060599,3 грн. Таким чином, з врахуванням боргу позивача по цьому Договору станом на 01.01.2012 року - 237,90 грн., сальдо на користь позивача на 31.05.2012 року складало 11362,8 грн. Тобто, при поданні податкової декларації за травень 2012 року, позивачем було повністю оплачено Івано-Франківській промисловій палаті за послуги, в тому числі й сплачено включений в цю суму податок на додану вартість у зв'язку з придбанням вказаних послуг, в тому числі й по операціях, по яких виписано податкову накладну № 334 від 03.04.2012 року.

Таким чином, позивачем було виконано вимоги, встановлені Податковим кодексом України, для отримання права на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, не зареєстрованими постачальниками в Єдиному реєстрі податкових накладних, та подано заяви (додаток № 8) до податкової декларації за травень 2012 року, в результаті визначення суми грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням є безпідставним.

Враховуючи викладене, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а апеляційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 813/6173/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 23 лютого 2016 року.