Постанова № 56030159, 23.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Справа № 876/10654/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

01.07.2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд з поданням до Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», в якому просила стягнути з відповідача податковий борг в сумі 448532,00 грн. в дохід держави з наступних розрахункових рахунків: № 26003310073201, МФО 32670, Київська філія АКБ "Новий", м.Київ (980 Українська Гривня); № 26022301802, МФО 336503, філія Івано-Франківське АТ ОщадБанк, м.Івано-Франківськ (980 Українська Гривня); № 26000060399031, МФО 336677, Івано-Франківська філія ПАТ КБ "Приватбанк", м.Івано-Франківськ (980 Українська Гривня); № 26005052504680, МФО 336677, Івано-Франківська філія ПАТ КБ "Приватбанк", м.Івано-Франківськ (978 Євро); № 26039022901, МФО 336161, Івано-Франківська філія ВАТ "КРЕДОБАНК";(980 Українська Гривня); № 26003022901, МФО 336161, Івано-Франківська філія ВАТ "КРЕДОБАНК";(980 Українська Гривня); № 26007113417980, МФО 336235, філія "ПРРУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", м.Івано-Франківськ (980 Українська Гривня); № 26041113417980, МФО 336235, філія "ПРРУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", м.Івано-Франківськ (980 Українська Гривня); № 26001313417980, МФО 336235, філія "ПРРУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", м.Івано-Франківськ (980 Українська Гривня); № 26005213417978, МФО 336235, філія "ПРРУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", м.Івано-Франківськ (978 Євро); № 26009300021405, МФО 336310, ПАТ "Ідея Банк" (980 Українська Гривня); № 26027371711388, МФО 336354, філія ПАТ ПІБ в.м.Івано-Франківськ; (980 Українська Гривня); № 26064301711388, МФО 336354, філія ПАТ ПІБ в.м.Івано-Франківськ; (980 Українська Гривня); № 26001000101637, МФО 321723, ПАТ "БТА Банк" (980 Українська Гривня).

На обґрунтування подання зазначає, що відповідачем не сплачено податковий борг в розмірі 448532 грн. з податку на додану вартість, який виник в результаті несплати сум податкових зобов'язань, самостійно узгоджених відповідачем в податковій декларації за травень 2013 року. У зв'язку з несплатою податкового боргу, на підставі пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, податковий орган звернувся до суду з поданням про стягнення податкового боргу.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року подання задоволено повністю. Стягнуто з рахунків Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» у банках: № 26003310073201, МФО 32670, Київська філія АКБ "Новий", м.Київ (980 Українська Гривня); № 26022301802, МФО 336503, філія Івано-Франківське АТ ОщадБанк, м.Івано-Франківськ (980 Українська Гривня); № 26000060399031, МФО 336677, Івано-Франківська філія ПАТ КБ "Приватбанк", м.Івано-Франківськ (980 Українська Гривня); № 26005052504680, МФО 336677, Івано-Франківська філія ПАТ КБ "Приватбанк", м.Івано-Франківськ (978 Євро); № 26039022901, МФО 336161, Івано-Франківська філія ВАТ "КРЕДОБАНК";(980 Українська Гривня); № 26003022901, МФО 336161, Івано-Франківська філія ВАТ "КРЕДОБАНК";(980 Українська Гривня); № 26007113417980, МФО 336235, філія "ПРРУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", м.Івано-Франківськ (980 Українська Гривня); № 26041113417980, МФО 336235, філія "ПРРУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", м.Івано-Франківськ (980 Українська Гривня); № 26001313417980, МФО 336235, філія "ПРРУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", м.Івано-Франківськ (980 Українська Гривня); № 26005213417978, МФО 336235, філія "ПРРУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", м.Івано-Франківськ (978 Євро); № 26009300021405, МФО 336310, ПАТ "Ідея Банк" (980 Українська Гривня); № 26027371711388, МФО 336354, філія ПАТ ПІБ в.м.Івано-Франківськ; (980 Українська Гривня); № 26064301711388, МФО 336354, філія ПАТ ПІБ в.м.Івано-Франківськ; (980 Українська Гривня); № 26001000101637, МФО 321723, ПАТ "БТА Банк" (980 Українська Гривня) на користь Державного бюджету кошти в розмірі суми податкового боргу, який становить 448532,00 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" зобов'язаний погасити суму податкового боргу з податку на додану вартість на суму 448532,00 грн. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності не подав, а тому відповідно до приписів пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні подання відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 28.02.1996 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію Державного міського підприємства ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'', що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.12.2012 року за №11-15/2111/2, копією статуту підприємства, та взятий на облік Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську як платник податків і зборів(а.с.11-15,32-35).

З матеріалів подання слідує, що податковий борг виник в результаті несплати відповідачем самостійно узгоджених ним грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно поданої податкової декларації за травень 2013 року на суму 448532,00 грн.(а.с.7-8).

Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" зобов'язане було сплатити податкове зобов'язання до 30.06.2013 року включно.

Самостійно задекларовані зобов'язання відповідачем не сплачені, а податковий борг з податку на додану вартість за травень 2013 року становить 448532,00 грн.

З копій корінців першої податкової вимоги № 1/1064/14760/24-1-205 від 12.05.2004 року на суму 3039947,04 грн. та другої податкової вимоги № 2/1269/18768/10/24-1-205 від 14.06.2004 року на суму 3180163,64 грн. слідує, що заявником надсилалися податкові вимоги, які отримані відповідачем 14.05.2004 року та 18.06.2004 року відповідно, що підтверджується копіями повідомлень про вручення рекомендованих листів, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 9-10). Відповідач вказані податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість подання.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Звертаючись до суду з поданням податковий орган керувався п. 95.2 ст. 95 Податкового Кодексу України.

Процедура стягнення податкового боргу з платника податку - комунального підприємства врегульована статтею 96 Податкового кодексу України.

На момент звернення до суду Податковий кодекс України не передбачав права податкового органу звертатись до суду із вимогою про стягнення податкового боргу з платника податку - комунального підприємства.

Такий висновок випливає з аналізу статті 96 Податкового кодексу України, у якій зазначено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Як слідує з статуту державного міського підприємства «Івано-Іфранківськтеплокомуненерго», останнє створене Івано-Франківською міською радою для здійснення господарської діяльності на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності, з правом найму робочої сили. Майно Підприємства відповідно до законів України належить йому на праві повного господарського відання, здійснюючи це право підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать статуту та законам України. Власником майна Підприємства є територіальна громада м. Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради(п.1.1,5.3,5.4).

Тобто, звертаючись до суду з вимогою про стягнення податкового боргу з платника податку - комунального підприємства податковий орган обрав невірний спосіб захисту права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на встановлену статтею 96 Податкового кодексу України особливу процедуру стягнення податкового боргу з платника податку - комунального підприємства, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» задовольнити повністю.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі № 809/1988/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні подання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін