Постанова № 56030135, 18.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7426/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Хмарської К.І.

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Тертичного О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про: визнання дій Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради з підготовки та видачі договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва протиправними; зобов'язання Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради надати довідку про відсутність необхідності сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва за садовий будинок, згідно свідоцтва про право приватної власності від 26.03.2008 за адресою: АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що станом на 26.03.2008 при реєстрації права власності на реконструйований житловий будинок від позивача не вимагалася сплата пайового внеску, оскільки він реєстрував право власності на садовий (дачний) будинок. Лише з 01.09.2008 передбачено сплату пайових внесків для будинків садибного типу, дач, літніх будинків для тимчасового проживання, садових будинків. На думку позивача, відповідачем протиправно віднесено категорію садового будинку до категорії житлового будинку, водночас, оскільки станом на час фактичного зведення будинку (2002) та реєстрації права власності (26.03.2008) не було передбачено обов'язку сплати пайового внеску для садових будинків, вимога відповідача не може бути визнана законною. Наразі ж законодавством не передбачено обов'язку доплачувати пайовий внесок за введений у експлуатацію об'єкт із зареєстрованим правом власності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

На зазначене рішення суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, у якій апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив його скасувати, та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити з викладених у ній підстав. Представник відповідача, у свою чергу, заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з таких підстав.

Відповідно до наявних у справі матеріалів, судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,664 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, для ведення індивідуального садівництва, та земельної ділянки площею 0, 0755 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (СТ "Будівельник-1"), для ведення садівництва.

На вказаній земельній ділянці у 2002 році побудований господарським способом садовий будинок та введено в експлуатацію.

У 2005-2006 роках позивачем проведено роботи з реконструкції цього садового будинку, про що складено акт від 24.04.2006 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, який затверджено розпорядженням ДРДА від 28.09.06 р. №441, зареєстровано в Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва 29.12.2008 №5401.

Згідно з названим актом будинок складається з 2 поверхів, його загальна площа становить 882, 9 кв.м., житлова площа 77,2 кв.м.

27.12.2013 КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно" складено технічний паспорт на садовий (дачний) будинок.

На підставі наказу Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.03.2008 №547-С/СТ, ОСОБА_2 є власником садового будинку АДРЕСА_1.

Право власності зареєстровано в КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно" 16.04.2008.

Судом установлено, що на звернення позивача щодо пайової участі у створенні інфраструктури м. Києва Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 28.04.2014 №050/08-2457 повідомив про необхідність укладення договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспорної інфраструктури міста Києва згідно із рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 №573/5385 із наступною пролонгацією, поряд із цим скеровано відповідний договір для підписання.

18.03.2015 позивач звернувся із заявою до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якій просив надати довідку про відсутність необхідності сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1, зазначивши, що сплата пайових внесків станом на квітень 2008 року не була передбачена для садових будинків, побудованих у 2002 році.

Відповідач листом від 31.03.2015 №050/08-2392 повторно повідомив позивача про необхідність укладення договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспорної інфраструктури міста Києва згідно рішення Київської міської ради від 30.12.2010 №573/5385 із наступною пролонгацією, а також скеровано відповідний договір для підписання.

Вважаючи незаконною вимогу відповідача про сплату пайового внеску, шляхом підготовки та надсилання позивачеві договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивувавши рішення тим, що на час проведення будівельних робіт з реконструкції та введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, а так само, під час реєстрації права власності на нього, садові (дачні) будинки не були включені до переліку об'єктів, з яких не сплачується пайова участь, відповідно, позивач повинен був сплатити пайовий внесок або під час погодження дозвільної документації на будівництво у 2005-2006 роках, або під час отримання свідоцтва про право власності у 2008 році, при цьому, введення в експлуатацію об'єкта без сплати пайової участі не звільняє позивача від такого обов'язку. Оскільки при вирішенні спору суд установив, що пайовий внесок сплачено не було, то у відповідача, за висновком суду першої інстанції, відсутній обов'язок видавати позивачеві довідку про відсутність необхідності сплати пайової участі, а отже, відповідачем не порушено норм чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Надаючи правову оцінку обставинам справи з урахуванням висновків суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду виходить з такого.

Судом першої інстанції установлено, що позивачем на належній йому земельній ділянці у 2002 році побудований господарським способом садовий будинок, який було введено в експлуатацію та у подальшому реконструйовано. Датою прийняття в експлуатацію реконструйованого об'єкту є 24.04.2006. Право власності зареєстровано в КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно" 16.04.2008.

Спірні правовідносини виникли щодо об'єкта, збудованого на території міста Києва, спеціальний статус якого, як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України, визначено положеннями Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 22 названого Закону у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право залучати кошти інвесторів (забудовників) в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста.

На виконання вимог цієї норми Київською міською радою прийнято, зокрема, Рішення від 27 лютого 2003 року N 271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва», яким затверджено Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів та Методику розрахунку розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

Так, за змістом п. 1 Нормативів, ними визначено розмір пайової участі (внеску) інвесторів (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста в грошовому виразі (гривнях) без ПДВ в цінах 2002 р.

Пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати.

Згідно з абз. 3 п.1 Нормативів, вони застосовуються зокрема для визначення розмірів пайової участі інвесторів (забудовників), що здійснюють на території міста Києва будівництво (реконструкцію) будь-яких об'єктів, незалежно від їх форми власності.

Поряд із цим, четвертим абзацом першого пункту вказаних Нормативів закріплено перелік об'єктів за будівництво або реконструкцію яких інвестори (забудовники) не сплачують пайову участь.

Суд першої інстанції зазначив, що станом на час проведення будівельних робіт з реконструкції та введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту такі об'єкти як садові (дачні) будинки не були включені до переліку об'єктів, з яких не сплачується пайова участь.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції з цього приводу звертає увагу на таке.

У п.4 Нормативів визначено Порядок залучення і використання пайових коштів (внесків) інвесторів (забудовників) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

Згідно з п. 4.1 Нормативів цей Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані з залученням і використанням пайових коштів (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та при оформленні договорів на сплату пайових внесків, в тому числі, у зв'язку із будівництвом (реконструкцією) будь-яких об'єктів на території міста Києва, крім тих, що споруджуються (реконструюються) на замовлення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та/або органів місцевого самоврядування за кошти державного та/або міського бюджету

Відповідно до абз.1 п. 4.2 Нормативів у всіх питаннях щодо організації залучення пайових коштів (внесків) виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) виступає в особі Головного управління економіки та інвестицій (далі - Управління).

В силу вимог п. 4.3 Нормативів платниками пайового внеску є юридичні (фізичні) особи або уповноважені ними, які оформляють дозвільні документи на будівництво (реконструкцію).

Згідно з п. 4.5 Нормативів розмір пайового внеску в грошовій формі визначає Управління відповідно до Нормативів для визначення розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та Методики розрахунків розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, затверджених Київською міською радою, після одержання звернення заявника і відповідних документів, зокрема, при будівництві (реконструкції) - документ щодо затвердження у встановленому порядку проекту будівництва (реконструкції) з техніко-економічними показниками.

Відповідно до п. 4.6 Нормативів пайовий внесок сплачується на підставі Договору між містом (Управлінням) та інвестором (забудовником).

Отже, у контексті спірних правовідносин, наведеними нормами визначено, що норматив пайового внеску сплачує інвестор (забудовник), який оформлює дозвільні документи на будівництво (реконструкцію) відповідного об'єкта на підставі Договору між містом (Управлінням) та інвестором (забудовником) у розмірі, визначеному Управлінням відповідно до Нормативів та Методики.

Поряд із цим, відповідно до третього абзацу п. 4.6 Нормативів термін сплати пайового внеску може встановлюватися договором не пізніше як за квартал до планової здачі об'єкта будівництва (реконструкції) в експлуатацію, а пунктом 4.7 Нормативів закріплено, що Договір на сплату пайового внеску оформляється при будівництві (реконструкції) будь-яких об'єктів після затвердження інвестором (забудовником) в установленому порядку проектної документації та передує оформленню дозвільних документів на будівництво (реконструкцію) в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 4.9 Нормативів При відсутності довідки Управління про сплату пайового внеску забороняється: приймання об'єкта в експлуатацію, реєстрація актів в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю, видача свідоцтв на право власності і реєстрація їх в комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".

Вказані положення законодавства, чинного на момент прийняття реконструйованого позивачем об'єкта в експлуатацію, дають підстави для однозначного висновку, що обов'язок сплати пайового внеску передував оформленню дозвільних документів і термін його сплати міг встановлюватися не пізніше як за квартал до планової здачі об'єкта будівництва (реконструкції) в експлуатацію, при цьому відсутність довідки про сплату внеску обумовлювала неможливість прийняття такого об'єкта в експлуатацію, тому відповідно, після здачі об'єкта в експлуатацію, а тим більше, після отримання свідоцтва про право власності на цей об'єкт, правовідносини щодо сплати пайового внеску є вичерпаними (є такими, що завершилися) і Управління на цій стадії вже позбавлене права визначати інвестору (забудовнику) обов'язок з його сплати у договорі.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що об'єкт будівництва був прийнятий в експлуатацію 24.04.2006, а 16.04.2008 зареєстровано право власності позивача на цей об'єкт, при цьому до прийняття об'єкта в експлуатацію договір про пайову участь між сторонами укладений не був.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2014 року, відповідаючи на лист позивача, Департамент повідомив ОСОБА_2 про необхідність сплати пайової участі на створення інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на підставі договору та направив позивачеві такий договір для підписання, чим фактично вчинив дії із визначення обов'язку позивача щодо сплати такого внеску.

Колегія суддів враховує, що у листопаді 2014 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання видати вказану довідку, проте ухвалою названого суду від 11.02.2015, яку залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11.03.2015, закрито провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Суди виходили з того, що даний спір належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачем оскаржуються дії відповідача як суб'єкта владних повноважень щодо нарахування пайового внеску у зв'язку із будівництвом садового будинку, в той час, як позивач, на його думку, звільнений від сплати вказаного пайового внеску.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що на час визначення у квітні 2014 року Департаментом обов'язку ОСОБА_2 сплати пайової участі на створення інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, питання сплати пайового внеску регулювалося Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також Порядком визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 №573/5385 (далі за текстом - Порядок № 573/5385).

Вказаними нормативними актами керувався і відповідач при вчиненні оскаржуваних у межах спірних правовідносин дій.

Так, частинами другою, третьою, п`ятою та дев`ятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" закріплено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

За визначенням п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Положення Порядку № 573/5385 підлягають застосуванню до спірних правовідносин у тій частині, що не суперечать вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з п. 4.6 Порядку 573/5385 пайовий внесок сплачується на підставі договору між містом (Управлінням) та забудовником (інвестором). Договір на сплату пайової участі оформлюється: при будівництві (реконструкції) будь-яких об'єктів - після надання забудовником (інвестором) документів про затвердження в установленому порядку проектної та кошторисної документації проекту, з відповідним коригуванням договору після введення об'єкта в експлуатацію, та передує оформленню дозвільних документів на будівництво (реконструкцію) в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з абзацами 1 та 3 п. 4.7 цього Порядку кінцевий термін сплати пайового внеску встановлюється договором або графіком, визначеним договором, але при будівництві (реконструкції) об'єктів - не пізніше, як через календарний місяць після здачі об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до п. 4.9 Порядку № 573/5385 контроль за своєчасним укладанням договорів на сплату пайової участі та виконанням умов діючих договорів здійснюється шляхом перевірки фактичного стану будівництва (реконструкції, перепланування) об'єктів та перевірки наявності документів згідно з чинним законодавством.

Згідно з п. 4.10 вказаного Порядку при відсутності довідки Управління про сплату пайового внеску забороняється: видача свідоцтв про право власності на завершені та незавершені будівництвом або переплануванням об'єкти Головним управлінням житлового забезпечення та Головним управлінням комунальної власності м. Києва; реєстрація свідоцтв про право власності на завершені будівництвом або переплануванням об'єкти в комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".

Отже, за правилами наведених положень пайовий внесок сплачується замовником який має намір щодо забудови земельної ділянки і до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, при цьому внесок сплачується на підставі договору між містом (Управлінням) та забудовником (інвестором), укладення якого передує оформленню дозвільних документів на будівництво (реконструкцію) в інспекції ДАБК.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що об'єкт будівництва був прийнятий в експлуатацію 24.04.2006, а 16.04.2008 зареєстровано право власності щодо цього об'єкта.

Водночас, до прийняття об'єкта в експлуатацію договір про пайову участь між сторонами укладений не був як на добровільних засадах, так і в судовому порядку на підставі ст. 187 Господарського кодексу України, а станом на момент направлення відповідачем позивачеві договору про пайову участь, об'єкт вже прийнятий в експлуатацію.

Поряд з іншим, апеляційний суд відзначає, що у матеріалах справи відсутні відомості про недійсність акта прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта або свідоцтва про право власності на цей об'єкт.

Отже, оскільки, в силу фактичних обставин, встановлених при вирішенні даного спору, минув передбачений законом граничний термін для визначення позивачеві обов'язку зі сплати пайового внеску шляхом укладення такого виду договору (до введення об'єкта в експлуатацію), і чинне законодавство у сфері містобудування не передбачає можливість продовження чи відновлення цього терміну, то, на думку колегії суддів, відповідач позбавлений права визначати позивачеві (замовнику будівництва) обов'язок зі сплати пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва поза межами такого терміну.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач, визначаючи позивачеві обов'язок зі сплати пайового внеску після введення об'єкта в експлуатацію та оформлення права власності позивачем на цей об'єкт, діяв протиправно, відповідно, позивач підлягає звільненню від сплати внеску.

Наразі, при розгляді справи судовою колегією враховано усталену практику розгляду такої категорії спорів Вищим адміністративним судом України (постанова від 02.04.2014 у справі К/800/46742/13), а також іншими судами касаційної інстанції (постанова ВГС України від 17.11.2015 у справі 917/604/15).

Водночас, на думку апеляційного суду, вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача з підготовки та видачі договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва не підлягає задоволенню, оскільки самі по собі такі дії прав позивача не порушують, тобто не є для нього юридично значимими, позаяк останній не позбавлений права не підписувати такий договір, відповідно, визнання вказаних дій протиправними не відновлює порушеного права позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Наведена норма кореспондується із абз. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, за яким суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За наведених фактичних обставин та нормативного регулювання колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог позивача шляхом визнання протиправними дій Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради щодо визначення обов'язку ОСОБА_2 на сплату пайової участі на створення інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва за садовий будинок, згідно із свідоцтвом про право приватної власності від 26.03.2008 за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача видати ОСОБА_2 довідку (документ) про відсутність необхідності сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва за садовий будинок, згідно свідоцтва про право приватної власності від 26.03.2008 за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача є помилковим. Вирішуючи спір, суд прийняв рішення із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова - скасуванню.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради щодо визначення обов'язку ОСОБА_2 на сплату пайової участі на створення інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва за садовий будинок, згідно із свідоцтвом про право приватної власності від 26.03.2008 за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради видати ОСОБА_2 довідку (документ) про відсутність необхідності сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва за садовий будинок, згідно свідоцтва про право приватної власності від 26.03.2008 за адресою: АДРЕСА_1.

У решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст постанови виготовлено 23 лютого 2016 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.