Ухвала суду № 56030110, 18.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 738/1930/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Смаль А.І. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Ткачук М.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області на постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Сосницького районного суду Чернігівської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області, в якому просив:

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку виплати пенсії за період з 10 березня 2013 року по 25 вересня 2015 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області обчислити та виплатити, ОСОБА_2, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати 69986 грн.14 коп. пенсії за період з 10.03.2013 по 25.09.2015 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» .

Стягнути на користь ОСОБА_2 шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Менському районі Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області, витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. сплаченого по квитанції № 18 від 04.12.2015 року.

Допустити негайне виконання постанови суду про присудження компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, у межах суми стягнення за один місяць.

Встановити судовий контроль за виконанням даного рішення, поклавши на управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області обов'язок подати суду звіт про виконання його у місячний строк з дня набрання ним законної сили.

Постановою Сосницького районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

На вказану постанову управлінням Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позов відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи З 10 березня 2013 року мені призначено пенсію за віком Управлінням Пенсійного фонду України в Менському районі , із застосуванням показника розміру середньої заробітної плати (доходу) працівників ,зайнятих у галузях України в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2007 рік, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік , а не за три останні роки перед набуттям права на пенсію. Незаконні дії посадових осіб УПФУ в Менському районі оскаржив до суду.

Постановою Сосницького районного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2013 року мій позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області призначити пенсію за віком з 10 березня 2013 року відповідно до частини 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три останніх роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком. Зобов'язано Управляння Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною мені пенсією за віком з 10 березня 2013 року відповідно до частини 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три останніх роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 23.10. 2013 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2015 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року скасовано , залишено в силі постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2013 року.

За виконавчим листом по виконавчому провадженню ВП №48360635 від 05.08.2015 року Управлінням Пенсійного фонду в Менському районі було проведено перерахунок пенсії та нарахована доплата за період з 10.03.2013 року по 31.04.2015 року в сумі 69986 грн.14 коп. , а 25 вересня 2015 року було проведено виплату, шляхом перерахування вказаної суми на банківський картковий рахунок Позивача.

Із копії листа від 09.11.2015 року №10/03/ч-2 управління пенсійного фонду в Менському районі вбачається, та не заперечується позивачем, що ОСОБА_2 після відкриття виконавчого провадження проведено перерахунок пенсії та нарахована доплата за період з 10.03.2013 по 31.04.2015 в сумі 69986,14 грн. Виплата доплати проведена в 9 місяці 2015 року. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності за цим Законом. Управління Пенсійного фонду України вважає, що підстав для нарахування та виплати Вам компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відсутні, оскільки, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», передбачено, що компенсація виплачується у разі, якщо належні громадянину суми були нараховані та своєчасно не сплачені, чого в даному випадку не було.

З викладеного вище вбачається, що в даному випадку склались спірні правовідносини з приводу несвоєчасної виплати частини пенсії (доплати) з вини пенсійного органу.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон №2050-ІІІ) та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159, для реалізації згаданого Закону.

Відповідно до статей 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно п. 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону №1058-IV, статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 18.11.2014р. (справа № 21-518а14).

Таким чином судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, правильно застосовано норми права, що регламентують спірні правовідносини.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст.2 КАС України передбачено, що «завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень».

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом з у відповідності до норм матеріального та процесуального права, судом враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, суд -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області на Постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.