Постанова № 56029782, 18.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2016 року Справа № 904/4577/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Прудніков В.В.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представник відповідача: ОСОБА_1

представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце слухання спарви попереджений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015 року у справі №904/4577/15

за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марком", м. Дніпродзержинськ,

про відшкодування заборгованості в сумі 39 828, 39 грн.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марком" про відшкодування заборгованості в сумі 39 828, 39 грн., що складають суму заборгованості за Договором № Д/В-14546/НЮ від 13.03.2014р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015р. по справі №904/4577/15 (суддя Мельниченко І.Ф.) в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015р. у справі № 904/4577/15, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/4577/15 від 23.07.2015р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП «Донецька залізниця». Вказує, що наявність заборгованості в сумі 39828грн. 39 коп., що виникла в звязку з недопоставкою молока структурному підрозділу Донецької залізниці вагонному депо ОСОБА_2, підтверджується доказами по справі.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати ОСОБА_3 від 11.12.2015р., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Прудніков В.В.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 17.12.2015р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу; представник відповідача просить рішення суду залишити без змін. По справі оголошено перерву до 24.12.2015р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 24.12.2015р. колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 21.01.2016р. у звязку з неявкою представника позивача.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 21.01.2016р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу; представник відповідача просить рішення суду залишити без змін. Колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 18.02.2016р., зобовязавши сторони скласти акт звірення взаєморозрахунків за договором №Д/В-14546/НЮ від 13.03.2014р. з уточненням обсягу поставки молока по кожному структурному підрозділу ДП Донецька залізниця, а також зобовязавши відповідача надати довідку за підписом керівника та головного бухгалтера стосовно того, чи були зараховані вищевказані суми як попередня оплата за молоко, що поставляється до вагонного депо ОСОБА_2 лиман, чи як погашення заборгованості за молоко, що було поставлене декільком структурним підрозділам ДП Донецька залізниця. Строк розгляду спору продовжено до 26.02.2016р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 18.02.2016р. представник відповідача просить рішення суду залишити без змін; представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 13.03.2014 р. між Державним підприємством „Донецька залізниця (Покупець; позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марком (Постачальник; відповідач) укладено договір № Д/В-14546/НЮ (далі Договір).

Згідно з п. 1.1. вищезазначеного Договору, предметом Договору є поставка Постачальником Покупцю товару в асортименті та кількості згідно специфікації (додаток 1), яка є невідємною частиною даного Договору. Слід врахувати, що стороною за договором є саме Донецька залізниця, а не її окремі структурні підрозділи, в тому числі вагонне депо ОСОБА_2.

В п. 1.2. Договору сторони передбачили, що найменування товару: молоко рідке 2,5-2,7 % жирності.

Згідно з п. 4.1. Договору, товар повинен бути поставлений Постачальником протягом 10 календарних днів від дня надання заявки Покупцем.

Сторони узгодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі (п. 6.1 Договору).

Покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 90 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної (залізничної накладної) та акту прийому-передачі на отримання товару (п. 6.2 Договору).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що згідно платіжних доручень № 1138 від 29.12.2014 р. та № 1153 від 30.12.2014 р., останній перерахував вагонному депо ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 93 919, 21 грн., які в подальшому були перераховані відповідачу в якості попередньої оплати за поставку товару за Договором № Д/В-14546/НЮ від 13.03.2014р. Але, відповідач поставку товару не здійснив, у звязку з чим позивач звернувся до ТОВ „Марком із вимогою про повернення вище зазначених коштів, яка залишилась без відповіді, що і стало причиною для звернення позивача до суду.

Згідно ч. 1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд першої інстанції вказав, що позивачем не доведено, що грошові кошти, перераховані за платіжним дорученням від 29.12.2014р. №3615 в сумі 44 300,00грн. (а.с. 68-69 том 1) є передньою оплатою, саме пунктом 6.2 передбачено, що покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 90 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної (залізничної накладної) та акту прийому передачі на отримання товару.

Сторони узгодили, що датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару та підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами Договору (п. 4.2 Договору).

Товар постачається Постачальником за рахунок Постачальника на склад Покупця згідно Додатка № 2 до договору на умовах СРТ згідно правил Інкотермс-2010 (п. 4.3 Договору).

Також, в Додатку № 2 до Договору, сторони узгодили перелік структурних підрозділів ДП „Донецька залізниця, на які здійснюється поставка товару, а саме: Вагонні депо Волноваха, Ясинувата, Красноармійськ, Іловайськ, ОСОБА_2, Словянськ, Констянтинівка, Попасна, Комунарськ, Дебальцеве, Щетове, але обсяг поставок молока до кожного зі структурних підрозділів сторонами не узгоджувався, будь які додаткові угоди з цього приводу сторонами не укладались.

Згідно п. 8.4. Договору, підтвердженням про одержання товару Покупцем є накладна на приймання товару та акт прийому-передачі товару, оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін. Акт прийому-передачі Покупець повертає Постачальнику після підтвердження Покупцем факту отримання.

Доказами по справі доведено те, що виконуючи умови Договору, відповідач протягом 2014 р. здійснив поставку товару на відокремлені структурні підрозділи підприємства позивача на загальну суму 908 948, 05 грн., про що свідчать залучені до матеріалів справи копії видаткових накладних (том 1, а.с. 15-41, 184-250; том 2, а.с. 1-36), при цьому в договорі №Д/В-14546 від 13.03.2014р. сторони не узгоджували обсяг поставленого молока за кожним вагонним депо, а стороною договору є ДП «Донецька залізниця».

Відповідно до матеріалів справи, позивач здійснив розрахунки за поставлений товар на загальну суму 886 748, 05 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень та банківських виписок (том 1 а.с. 57-69, 146-183).

Таким чином, відповідач зобовязання за спірним Договором щодо поставки товару позивачу виконав належним чином.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, які б спростовували факт належного виконання відповідачем умов Договору поставки, позивач не надав.

Посилання позивача на акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний сторонами, як доказ наявності заборгованості відповідача судом першої інстанції було відхилено, оскільки зазначений акт складений лише тільки щодо поставок на товару в ВД Красний ОСОБА_2, в той час, як на підставі умов Договору відбувались поставки і в інші структурні підрозділи, перелік яких визначений Додатком № 2 до Договору.

При перегляді справи судом апеляційної інстанції, відповідачем був наданий акт звірення взаєморозрахунків (а.с. 20-23 т.3), який хоча і не підписано з боку позивача, але містить розгорнутий перелік господарських операцій за Договором за період березень грудень 2014р. З цього акту звірення взаєморозрахунків вбачається, що станом на 31.01.2016р. заборгованість ТОВ «Марком» за поставками на адресу депо ОСОБА_2 складала 67079грн. 41 коп., що підтверджується також первинною бухгалтерською документацією накладними, платіжними документами, копії яких містяться в матеріалах справи. Але слід врахувати, що Договір був укладений не з окремим структурними підрозділами, а з ДП «Донецька залізниця» стосовно поставки молока до 11 вагонних депо.

Аналізуючи обсяги поставки та оплати за всіма структурними підрозділами позивача за даним Договором, колегія суддів дійшла висновку, що недопоставка молока позивачу до його структурних підрозділів не доведена, а навпаки має місце заборгованість ДП «Донецької залізниці» перед ТОВ «Марком» на суму 36 261грн. 29коп.

З огляду на викладене, вимоги позивача є безпідставними, у звязку з чим, останні не підлягають задоволенню, тобто рішення суду є обґрунтованим і законним.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015 року по справі №904/4577/15, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 23.02.2016р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

ОСОБА_4