Ухвала суду № 56029466, 22.02.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

О К Р Е М А Д У М К А

(в порядку ч. 3 ст. 19 ЦПК України)

"22" лютого 2016 р.м. Чернігів

судді апеляційного суду Чернігівської області

ОСОБА_1

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 22.02.2016 змінено рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 грудня 2015 року. Сума моральної шкоди, що стягнута з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_2 зменшена з 4490 грн до 243,6 грн. В решті позову відмовлено.

Відповідно до ст.209 та 313 ЦПК України мною підписано рішення від 22.02.2016, проте я не згодна з даним рішенням, тому в порядку ч.3 ст.19 ЦПК України вношу з цього приводу окрему думку.

Обставини справи.

Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.07.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 28.10.2014, ОСОБА_3 визнано винною у тому, що 28 грудня 2013 року близько 17 години вона, керуючи транспортним засобом ВАЗ-210930, д.н.з. НОМЕР_1 в напрямку перехрестя вулиць Київська Ветеранська в м. Прилуки, здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_2, який рухався по пішохідному переходу. За ч.1 ст.286 КК України ОСОБА_3 призначено покарання у виді штрафу в розмірі 4250,00 грн без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПАТ«Страхова компанія «Універсальна».

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05.01.2015 в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто на користь ОСОБА_2 4490 грн зі страхової компанії ЧОД ПАТ «СК «Універсальна» та 75510 грн з ОСОБА_3

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 24.02.2015 зазначене вище рішення суду першої інстанції змінено в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 та в частині судового збору. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 30000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Позивач вдруге 18.11.2015 звернувся до суду з аналогічним позовом, оскільки «відносно ЧОД ПАТ «СК «Універсальна» рішення не може бути виконано, бо відповідно до даних Державного підприємства Інформаційно - ресурсний центр вона не має права юридичної особи та є обставиною, що виключає здійснення виконавчого провадження».

Обґрунтування окремої думки.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05.01.2015 спір між сторонами щодо стягнення моральної шкоди вже вирішений. Рішення суду набрало законної сили і частково звернуто до виконання.

За змістом частини 1 та 3 статті 92 ЦК України, юридична особа здійснює свої права та несе обовязки через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Спір між ОСОБА_2 та В.М. та страховиком ПАТ «СК «Універсальна» в особі його структурного підрозділу- Чернігівської обласної дирекції ПАТ «СК «Універсальна» - щодо відшкодування моральної шкоди, яка була завдана в результаті страхового випадку 28.12.2013 судом вирішений по суті.

Суд, ухвалюючи 05.01.2015 рішення щодо структурного підрозділу ПАТ «СК «Універсальна» - Чернігівської обласної дирекції ПАТ «СК «Універсальна», дійсно не звернув уваги на статус останньої, проте рішення суду набрало законної сили і тому підлягає виконанню. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на спростування цього.

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Аналізуючи норми Закону України «Про виконавче провадження», слід зазначити, що до компетенції державного виконавця не входить аналіз та надання юридичної оцінки судовому рішенню, яке набрало законної сили, а тому всі питання, які стосуються примусового виконання рішення суду від 05.01.2015 повинні вирішуватися в площині Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, вважаю, що оскаржуване рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 грудня 2015 року підлягало скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України

СуддяОСОБА_1