Рішення № 56028369, 15.02.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 668/12372/15-ц Головуючий в І інстанції Кузьміна І.О.

Номер провадження №22-ц/791/280/2016 Доповідач: Лісова Г.Є.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого -ОСОБА_1Суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3Секретар -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18 листопада 2015 року за позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту

В С Т А Н О В И Л А:

07.10.2015 року Публічне акціонерне товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту, посилаючись на те, що 25 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_5 був укладений кредитно-заставний договір №HECFAN12404481, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 68448,25 грн. на придбання автомобіля під 15,96% річних, який ОСОБА_5 зобовязувалася повертати щомісячними платежами зі сплатою процентів за користування грошовими коштами та інших платежів відповідно до умов договору.

Оскільки позичальник належним чином не виконувала свої обовязки по договору, то станом на 09.09.2015 року утворилася заборгованість в розмірі 406228,33 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 51733,81 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірів розмірі 65625,21 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 5984,31 грн., пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором в розмірі 263302,70 грн., штрафу (фіксована частина) в розмірі 250 грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 19332,30 грн., яку позивач просив стягнути на його користь з ОСОБА_5, а також понесені банком судові витрати.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 18 листопада 2015 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 175077,14 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитно-заставним договором №HECFAN12404481 від 25.04.2008 року.

Стягнено з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 2626 грн.16 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_5 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову за пропуском позовної давності. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Так, судом не було враховано факт вилучення у неї автомобіля ще у 2009 році на погашення заборгованості по кредиту.

У судовому засіданні представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала з підстав викладених у ній, просить її задовольнити, рішення суду скасувати як незаконне.

Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, вважає, що її слід відхилити як безпідставну.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 25.04.20068 року укладено кредитно-заставний договір № HECFAN12404481, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_5 кредит у сумі 684445 грн. 25 коп. на придбання автомобіля зі сплатою процентів за користування грошовими коштами в розмірі 15,96% на рік на суму залишку заборгованості та на строк до 24.04.2015 року.

ОСОБА_5 зобовязувалася прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов договору.

Відповідачка до лютого 2009 року добросовісно виконувала взяті на себе зобовязання по кредитному договору і порушила умови кредитного договору, прострочуючи внесення щомісячних платежів з лютого 2009 року у звязку із підвищенням процентної ставки за користування наданими їй грошовими коштами з 15,96% до 26,40%, сплачувати які згідно з поясненнями ОСОБА_6 вона була фінансово неспроможна, а тому станом на 9.09.2015 року утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 406228 грн. 33 коп., яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 51733,81 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі 65625,21 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 5984,31 грн., пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором у розмірі 263302,70 грн., штрафу (фіксована частина) в розмірі 250 грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 19332,30 грн.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, як передбачено ст. 526 цього Кодексу.

Оскільки позичальник умови договору належним чином не виконувала, рішенням апеляційного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2013 року, їй було відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним збільшення процентної ставки, зобовязання здійснити коригуючі операції по нарахуванню процентів за кредитним договором від 25 квітня 2008 року, то суд першої інстанції прийшов до висновку про підставність заявлених банком вимог в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 51733,81 грн.; заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 65625,21 грн., а також заборгованості по пені, розмір якої судом першої інстанції зменшено відповідно до вимог ч.3 ст.551 ЦК України з 263302 грн. 70 коп. до 51733 грн.81 коп., оскільки нарахований банком розмір пені значно перевищує розмір збитків, який становить 51733,81 грн.

Кредит відповідачці надано банком на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже проценти за кредитним договором нараховуються до моменту повного погашення кредиту та виконання всіх передбачених договором грошових зобовязань, а тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення тіла кредиту та процентів за користування кредитом не підлягає зміні чи скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися із стягненою із позичальника сумою пені зменшеною судом до тіла кредиту 51733 грн.81 коп., виходячи з наступного: банк у порушення вимог п.13 кредитно-заставного договору у квітні 2009 року вилучив у ОСОБА_5 предмет застави автомобіль марки SMA, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 , який був реалізований банком лише 23 листопада 2012 року за 36855,00 грн., з яких 18427,50 грн. було зараховано на погашення тіла кредиту, а 17150,84 грн. та 1276,66 грн. на погашення неустойки, що є достатнім для задоволення вимог кредитора в цій частині, оскільки нарахування пені в такому розмірі є наслідком також дій кредитора, який з порушенням умов визначених договором звернув стягнення на заставне майно.

Так, у порушення п.12.2.1 договору банк не повідомив позичальника про настання події дефолту визначеної п.12.1 договору та не зареєстрував у Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави і вилучив предмет застави у позичальника без предявлення вимоги про повернення наданої суми кредиту до вирішення питання про передачу предмета застави у володіння банку за актом приймання-передачі.

Зменшуючи нараховані банком суми по пені, штрафу та комісії до сум зарахованих банком з виручених від реалізації автомобіля коштів, а саме до 17150,84 грн. та 1276,66 грн., колегія суддів враховує також ту обставину, що 23.10.2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звертався з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитно-заставним договором від 25.04.2008 року в сумі 325996,59 грн., яка утворилася станом на 23.07.2014 року, однак ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 3.02.2015 року заяву було залишено без розгляду згідно з поданою представник ПАТ КБ «ПриватБанк» заявою про залишення позову без розгляду (справа №668/14783/14-ц, номер провадження №2/668/105/15.

7.10.2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» повторно звернулося в суд з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за цим кредитним договором.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що стягненню із ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає 51733,81 грн. заборгованості по тілу кредиту та 65625,21 грн. процентів за користування кредитом, а всього 117359,02 грн., а тому рішення суду першої інстанції слід змінити, зменшити стягнену із позичальника суму на користь позивача із 175077,14 грн. до 117359,02 грн. та суму стягнених судових витрат з 2626,16 грн. до 1173,59 грн., а в решті рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307,309 ЦПК України, ст. ст.1054, 551 ЦК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18 листопада 2015 року змінити.

Зменшити стягнену із ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитно-заставним договором № HECFAN 12404481 від 25.04.2008 року з 175077 грн.14 коп. до 117359 грн.02 коп., судові витрати з 2626 грн.16 коп. до 1173 грн.59 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Г.Є. Лісова

Судді:

ОСОБА_2

ОСОБА_3