Рішення № 56028155, 22.02.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2016 р.Справа № 924/351/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом прокурора Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області

до 1) Ізяславської райдержадміністрації м. Ізяслав

2) фермерського господарства "Світанок" с. Радошівка, Ізяславського району

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_1П. Ізяславський район, село Радощівка

про 1) визнання незаконним та скасування розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації №448/2011-р від 02.08.2011 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою і надання земельної ділянки в користування на умовах оренди фермерському господарству "Світанок" загальною площею 50 га, для ведення фермерського господарства із земель державної власності на території Радошівської сільської ради.

2) визнання недійсним договору оренди землі від 15.11.2011 р., укладеного між Ізяславською районною державною адміністрацією та ФГ "Світанок", який зареєстрований 18.11.2011р. у відділі Держкомзему в Ізяславському районі під № 682210004001296.

Представники сторін:

прокуратури (позивача): ОСОБА_2 прокурор відділу прокуратури Хмельницької області, посв.№3033155 від 24.04.2015р.

відповідача-1: ОСОБА_3 за довіреністю №4К/13-13-159/2016 від 21.01.2016р.

відповідача-2: ОСОБА_4 за довіреністю від 11.01.2016р.

ОСОБА_5 - директор

від третьої особи: ОСОБА_4 - за довіреністю від 19.02.2016 р.

Повне рішення складено 22.02.2016р.

Суть спору: прокурор Ізяславського району Хмельницької області звернувся з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації №448/2011-р від 02.08.2011 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою і надання земельної ділянки в користування на умовах оренди фермерському господарству "Світанок" загальною площею 50 га, для ведення фермерського господарства із земель державної власності на території Радошівської сільської ради та визнати недійсним договір оренди землі від 15.11.2011 р., укладений між Ізяславською районною державною адміністрацією та ФГ "Світанок", який зареєстрований 18.11.2011р. у відділі Держкомзему в Ізяславському районі під № 682210004001296.

Стверджує, що в порушення вимог законодавства головою Ізяславської РДА видано розпорядження №448/2011-р від 02.08.2011р., яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки із земель державної власності загальною площею 50 га для ведення фермерського господарства юридичній особі без проведення земельних торгів.

Наголошує, що передача земельної ділянки у користування для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів можлива лише у випадку надання земельної ділянки безпосередньо громадянам для створення фермерського господарства.

Також вказує, що в порушення ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, 02.08.2011р. земельна ділянка була надана в користування на умовах оренди для ФГ "Світанок", а лише після цього розпорядженням голови Ізяславської РДА №451/2011-р від 05.08.2011р. було припинено право постійного користування ФГ "Світанок" на цю ж саму земельну ділянку.

15.11.2011р. між Ізяславською РДА та ФГ "Світанок" укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Радошівської сільської ради, Ізяславського району Хмельницької області. Договір укладено на земельну ділянку 50 га, нормативна грошова оцінка якої становить 336327,7 грн., мінімальний розмір річної плати за користування земельної ділянки становив 3% від нормативно-грошової оцінки, тобто 10089,83 грн. (336327,7*3%), гарантійний внесок за вказаний лот становив - 504,50 грн. (10089,83*5%). Таким чином, в результаті надання земельної ділянки для ФГ "Світанок" без проведення аукціону держава недоотримала 504,50 грн.

Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 13 ЗУ "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Таким чином, прокурор посилаючись на ст. 116, 122, 124, 134 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 203 ЦК України, стверджує, що розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації № 448/2011-р від 02.08.2011 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою і надання земельної ділянки в користування на умовах оренди фермерському господарству "Світанок" загальною площею 50 га, для ведення фермерського господарства із земель державної власності на території Радошівської сільської ради є незаконним, а договір оренди від 15.11.2011р. - недійсним.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. У додаткових обґрунтуваннях позовних вимог від 25.05.2015р. за вих. №91-023-15 вказує, що даний позов заявлено прокурором у звязку із порушенням інтересів держави, зокрема, порушення вимог законодавства України при прийнятті органом влади рішення з питань відведення в оренду земельної ділянки юридичній особі поза встановленою законом процедурою. Також зазначає, що незаконне відведення органами влади земельних ділянок державної власності порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель та ефективного використання земельних ресурсів.

Прокурор звертає увагу, що перевірка за вказаним фактом розпочата у звязку із надходженням 06.02.2015р. листа Радошівської сільської ради за №9 від 05.02.2015р. щодо стану використання земель сільськогосподарського призначення державної власності на території сільської ради, можливих порушень та вжиття заходів представницького характеру. Враховуючи, що прокуратурі стало відомо про можливе порушення закону 06.02.2015р., стверджує, що строк позовної давності в даному випадку не пропущений.

Представник відповідача-1 у письмовому відзиві від 15.05.2015р. за №42-1313-1081/2015 звертає увагу, що до 05.08.2012р. не було механізму реалізації ст. 124 Земельного кодексу України, який би надав можливість забезпечити виконання положень цієї статті та практичну реалізацію районною державною адміністрацією власних повноважень. Тому вважає, що при прийнятті розпорядження від 02.08.2011р. №448/2011-р "Про надання ФГ "Світанок" земельної ділянки у користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства із земель Радошівської сільської ради" не були порушені вимоги чинного законодавства в частині недотримання порядку передачі земельної ділянки шляхом проведення земельних торгів (аукціону) у звязку з відсутністю порядку його проведення, затвердженого на законодавчому чи регіональному рівні.

Вказує, що прокурор посилаючись на порушення прав держави на отримання відповідно до ст. 137 ЗК України суми гарантійного внеску, не бере до уваги те, що завдяки передачі земельної ділянки в оренду ФГ „Світанок місцеві бюджети (обласний, районний та сільський пропорційно) щомісячно отримували плату за користування землею, що свідчить про те, що районна державна адміністрація діяла в інтересах держави та територіальних громад.

Також звертає увагу, що на виконання листа прокуратури Ізяславського району від 14.05.2009р. №730-вих, починаючи з травня 2009р. копії усіх розпоряджень голови Ізяславської РДА (окрім розпоряджень з кадрових питань), прийняті у звітний період, щомісячно до 30 числа надаються до прокуратури Ізяславського району для проведення перевірки на предмет відповідності їх Конституції та законам України. За таких обставин стверджує, що прокуратурі був відомий факт передачі земельної ділянки у користування на умовах оренди без проведення земельних торгів (аукціону) починаючи з вересня 2011р. у звязку з чим прокурором пропущено строк звернення до суду.

Враховуючи зазначене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача-2 у письмовому відзиві від 13.04.2015р. за вих. №12 повідомляє, що в 2001р. відповідно до виготовленої технічної документації по відведенню в натурі земельних ділянок та виготовленню державних актів на право постійного користування землею для ведення селянського (фермерського) господарства за рахунок земель запасу Радошівської сільської ради, ОСОБА_6 було виділено 50 га землі та видано акт на право постійного користування земельною ділянкою. Після смерті засновника ФГ "Світанок" ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.04.2007р. реєстр. №258 ВЕХ №119735 всі корпоративні права на себе оформив його син ОСОБА_1 В 2011р. була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів для надання земельної ділянки в користування (на умовах оренди) ФГ "Світанок" на території Радошівської сільської ради. ОСОБА_1 було зроблено відповідне звернення в Ізяславську райдержадміністрацію стосовно затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у використання на умовах оренди 07.07.2011р. і звернення по вилученню земельної ділянки 50 га з права постійного користування з послідуючим використанням її на умовах оренди 05.08.2011р. У відповідь на звернення були прийняті розпорядження від 02.08.2011р. про надання земельної ділянки в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства із земель Радошівської сільської ради та 05.08.2011р. про припинення права постійного користування земельною ділянкою. На підставі вказаних розпоряджень був укладений договір про оренду земельної ділянки між ФГ "Світанок" та Ізяславською райдержадміністрацією.

Стосовно надання земельної ділянки без проведення земельних торгів, зазначає, що земельна ділянка, яка знаходиться в оренді фермерського господарства виділялася ще засновнику фермерського господарства в 2001р. для створення ФГ "Світанок" вказує, що в даному випадку право оренди мало було б оформлене не на ФГ "Світанок", а на ОСОБА_1, однак ні начальником управління Держкомкомзему і Ізяславському районі, ні працівники держадміністрації не поставили відповідача до відома.

Відповідач зазначає, що з юридичної точки зору не може заперечити чи підтвердити правомірність видання розпорядження Ізяславської райдержадміністрації, але вказує, що проведення земельних торгів по земельній ділянці, що законно належить фермерському господарству може призвести до знищення самого ФГ "Світанок".

У письмовому поясненні від 15.05.2015р. за вих. № 26 повідомляє, що копія договору оренди земельної ділянки ФГ "Світанок" знаходиться серед всіх представлених документів в ABN AMRO Bank, Нідерланди. Вказаний банк буде надавати фінансовий кредит для реалізації міжнародного сільськогосподарського проекту загальною вартістю 13 млрд. ЄВРО. Будь-яка зміна документів може привести до анулювання всіх раніше зроблених домовленостей.

Представник прокуратури в судове засідання 25.01.2016р. з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В додаткових письмових поясненнях від 01.02.2016р. зазначає, що в даному випадку прокурор при зверненні з позовною заявою набув статусу позивача, оскільки не звертався в інтересах будь-якого органу державної влади, а у зв'язку із порушенням інтересів держави. Прокурору про вказане порушення стало відомо лише 06.02.2015р., у зв'язку з надходженням листа Радошівської сільської ради №9 від 05.02.2015р. За таких обставин прокурор стверджує, що ним не було порушено строків позовної давності для звернення до суду з даною позовною заявою.

Також прокурор з посиланням на положення Закону України "Про фермерське господарство" та Земельного кодексу України вказує, що у порушення вимог законодавства головою районної державної адміністрації видано розпорядження №448/2011-р від 02.08.2011р., яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки із земель державної власності загальною площею 50 га для ведення фермерського господарства юридичній особі без проведення земельних торгів. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_6 помер, при цьому, за його життя земельна ділянка зміни титулу прав не зазнала, оскільки за життя таке право останній реалізувати не встиг, земельна ділянка на момент відведення ФГ "Світанок" не належала вказаній фізичній особі на праві користування (особа померла), розпорядження земельною ділянкою здійснювала Ізяславська районна державна адміністрація.

Окрім того, станом на даний час та на момент звернення прокурора до суду ФГ "Світанок" фактично є недіюче підприємство, будь-яке нерухоме майно, інші необоротні активи за ним не зареєстровані, господарська діяльність не здійснюється. На виконанні відділу Державної виконавчої служби Ізяславського РУЮ на даний час знаходяться виконавчі листи про стягнення з ФГ більш як 250 000,00 грн., які залишаються без виконання у зв'язку із відсутністю коштів та майна у боржника.

Таким чином за твердженнями прокурора чинним законодавством не передбачено пільг та привілегій в отриманні права користування земельними ділянками, та їх використання, для підприємств, що розпочинають реалізацію міжнародного бізнес проекту в сільському господарстві України.

Представник відповідача-1 в судове засідання зявився, проти позову заперечує. В додаткових поясненнях від 18.02.2016р. зазначає, що до 01.01.2013р. організатором торгів земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів на території Ізяславського району, була Ізяславська районна державна адміністрація.

Враховуючи те, що земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення площею 50 га, розташована за межами населених пунктів на території Радошівської сільської ради Ізяславського району, перебувала у користуванні на умовах оренди у ФГ "Світанок", вона не могла бути включеною організатором земельних торгів до переліку земель, які виставлялися окремими лотами для продажу на земельних торгах.

Також звертає увагу, що розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації від 05.08.2011р. №451/2011-р про припинення права постійного користування земельною ділянкою ФГ "Світанок" було прийняте після прийняття розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації від 02.08.2011р. №448/2011-р щодо передачі цієї земельної ділянки у користування на умовах оренди вищезазначеному фермерському господарству. Це означає, що спірна земельна ділянка не вилучалась із користування ФГ 2Світанок", а тому не могла бути виставленою для продажу на земельних торгах.

Таким чином, відповідач 1 стверджує, що порушення інтересів держави або вимог чинного законодавства у даних правовідносинах відсутні.

Представник відповідача-2 в судове засідання зявився, надав відзив на позов, в якому просить суд застосувати до заявлених позовних вимог сплив строку позовної давності, оскільки держава в особі органу виконавчої влади (Ізяславська РДА) знала про прийняте розпорядження 02.08.2011р. та про укладення договору оренди землі 15.11.2011р. , а тому саме з цієї дати є початок перебігу строку позовної давності.

Окрім того, відповідач звертає увагу суду на зміст рішень ЄСПЛ "Стреч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" та "Рисовський проти України", згідно з якими "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчиняла". При цьому фермерство є підприємницькою діяльністю, яку здійснює фізична особа, а тому дієвою є практика Європейського суду з прав людини.

Також на думку відповідача, з посиланням на ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" та ст. 31 Земельного кодексу України, останній зауважує, що органом державної влади було передано в оренду земельну ділянку для фермерського господарства "Світанок", попередньо право постійного користування на яку мав спадкоємець.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив та надав пояснення, зі змісту яких вбачається факт того що останній успадкував (мав намір успадкувати) фермерське господарство та зауважив, що всі дії останнього робилися для успадкування товариства.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно державного акта на право постійного користування землею, виданого громадянину України від 07.03.2000р., ОСОБА_6 на підставі рішення Ізяславської районної Ради народних депутатів Ізяславського району Хмельницької області від 07.12.1999р. №12 було надано в постійне користування земельну ділянку площею 50 га, яка розташована на території Радошівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 645870 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.02.2015р. державна реєстрація фермерського господарства "Світанок" проведена 24.01.2001р.

Як вбачається із актового запису про смерть №26 від 18.08.2004р. ОСОБА_6 помер 17.08.2004р.

04.07.2011р. ФГ "Світанок" звернулося із клопотанням до Ізяславської районної державної адміністрації (лист від 04.07.2011р. за вх. №8) про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо складання документів для надання земельної ділянки в користування (на умовах оренди) фермерському господарству "Світанок" на території Радошівської сільської ради Ізяславського району та надання земельної ділянки площею 50,0 га у користування на умовах оренди строком на 49 років з метою ведення фермерського господарства.

Управлінням Держкомзему в Ізяславському районі 08.07.2011р. за №01-14/898 внесено пропозицію Ізяславській районній державній адміністрації про надання ФГ "Світанок" земельної ділянки загальною площею 50 га з метою ведення фермерського господарства в оренду строком на 49 років із земель Радошівської сільської ради.

Розпорядженням Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області №448/2011-р від 02.08.2011р. було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів для надання земельної ділянки в користування на умовах оренди ФГ "Світанок" на території Радошівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, розроблену ПП "Ізяслав-Експерт"; надано фермерському господарству "Світанок" земельну ділянку загальною площею 50,0 га у користування на умовах оренди строком на 49 років для ведення фермерського господарства із земель, розташованих за межами населених пунктів на території Радошівської сільської ради; встановлено орендну плату в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки; зазначено, що до використання земельної ділянки приступити після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

05.08.2011р. ФГ "Світанок" (за підписом директора ОСОБА_1П.) звернулося з листом за вих. №12 до Ізяславської районної державної адміністрації, в якому просило вилучити земельну ділянку площею 50 га з права постійного користування з послідуючим використанням її на умовах оренди у звязку з смертю батька ОСОБА_6 голови ФГ "Світанок" та переоформленням корпоративних прав по фермерському господарству на ОСОБА_1

Управлінням Держкомзему в Ізяславському районі 05.08.2011р. за №01-24/946 внесено пропозицію Ізяславської РДА про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Розпорядженням Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області №451/2011-р від 05.08.2011р. було припинено право постійного користування земельною ділянкою ФГ "Світанок" загальною площею 50,0 га із земель, розташованих за межами населених пунктів на території Радошівської сільської ради, вищевказану ділянку передано в землі державної власності, рекомендовано управлінню Держкомзему в Ізяславському районі внести зміни в земельно-кадастрову документацію.

Рішенням девятої сесії шостого скликання Ізяславської районної ради Хмельницької області від 18.10.2011 р. №14 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надавалась в оренду ФГ "Світанок" для фермерського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів на території Радошівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

15.11.2011р. на підставі розпорядження Ізяславської РДА №448/2011-р від 02.08.2011р. між Ізяславською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та фермерським господарством "Світанок" (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Радошівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 50,00 га ріллі.

Згідно п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 336327,70 грн.

Договір укладено на 49 років (п. 8 договору).

Пунктом 15 договору визначено, що земельна ділянка передається для ведення фермерського господарства.

Згідно з п. 18 передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений їх печатками та зареєстрований в Державному реєстрі земель 18.11.2011р. за №682210004001296.

Земельна ділянка була передана в оренду відповідно до акту приймання-передачі від 18.11.2011р., який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору оренди проведено визначення меж земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання документів для надання земельної ділянки в користування (на умовах оренди) на території Радошівської сільської ради, про що між сторонами складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

05.02.2015р. Радошівська сільська рада Ізяславського району звернулася з листом за №9 до прокурора Ізяславського району, в якому повідомила, що на території сільської ради обробляється земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення площею 50 га фермерським господарством "Світанок". В зазначеному листі, сільська рада просила перевірити правомірність використання вказаної земельної ділянки ФГ "Світанок" та за наявності підстав вжити заходи представницького характеру.

24.02.2015р. за №78/13-13/407/2015 Ізяславською районною державною адміністрацією було надано відповідь на запит прокуратури Ізяславського району від 23.02.2015р. №94-565 вих-15, в якому повідомлено, що протягом 2007-2011 років розпорядження голови районної державної адміністрації про надання ФГ "Світанок" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо складання документів для надання земельної ділянки в користування на умовах оренди на території Радощівської сільської ради не приймалось. Надання ФГ „Світанок в користування на умовах оренди земельної ділянки площею 50 га, розташованої за межами населених пунктів на території Радошівської сільської ради (відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 02.08.2011р. №448/2011-р) здійснювалося без проведення земельних торгів.

17.02.2015р. за №01-26/359 відділом Держземагенства в Ізяславському районі Хмельницької області зроблено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на лютий 2015р., згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у ФГ „Світанок складає 737648,71 грн.

Прокурор посилаючись на те, що розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації №448/2011-р від 02.08.2011р., прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки згідно даного розпорядження було передано в оренду земельну ділянку із земель державної власності для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів, звернувся з позовом про визнання незаконним та скасування зазначеного розпорядження, а також визнання недійсним договору оренди землі від 15.11.2011р., укладеного на підставі спірного розпорядження між Ізяславською районною державною адміністрацією та ФГ "Світанок".

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.05.2015р. позов задоволено, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації від 02.08.2011 № 448/2011-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки в користування на умовах оренди фермерському господарству "Світанок", загальною площею 50 га, для ведення фермерського господарства із земель державної власності на території Радошівської сільської ради; визнано недійсним договір оренди землі від 15.11.2011р., зареєстрований 18.11.2011р. у відділі Держкомзему в Ізяславському районі під № 682210004001296.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015р. рішення від 25.05.2015р. господарського суду Хмельницької області та постанову від 10.08.2015р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 924/351/15 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. Зокрема судом касаційної інстанції зазначено про недослідження судами питання початку перебігу позовної давності, саме державою в особі її органів, а не прокурором, який звернувся з позовом у даній справі. До того ж, судами не взято до уваги посилання відповідача на той факт, що на базі ФГ "Світанок" розпочалась реалізація міжнародного бізнес проекту в сільському господарстві України із залученням іноземних інвестицій в сільське господарство держави, а відтак, судам слід встановити наявність порушеного права держави або охоронюваного законом інтересу держави у зв'язку з прийняттям спірного розпорядження та подальшого укладення на його підставі договору оренди земельної ділянки.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Приписами ст. 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. у справі №3-рп/99, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави прокурор зазначає, що в результаті надання земельної ділянки для ФГ "Світанок" без проведення аукціону держава недоотримала 504,50 грн., а також у зв'язку з грубим порушенням відповідачем 1 встановленого законом порядку надання земельних ділянок у користування поза встановленого законодавством процедурою (зміст пояснення від 01.02.2016 р.).

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є звернення до суду з вимогою про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991р. №2009-ХІІ, яка була чинною на час оформлення права постійного користування на спірну земельну ділянку ОСОБА_6 (колишнім головою ФГ "Світанок"), земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства надавалися громадянам у приватну власність, в користування, в тому числі на умовах оренди. У постійне користування земля надавалася громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебували у державній власності.

Правовий статус землі в постійному користуванні полягає у тому, що земельна ділянка надавалась для створення фермерського господарства без обмеження строку користування, з правом її приватизації кожним членом фермерського господарства в розмірі середньої земельної частки (паю).

При цьому, п. 8 Постанови Верховної Ради України „Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі від 13 березня 1992 р. встановлено, що громадяни, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України.

З 2002р. набрав чинності новий Земельний кодекс України, в п. 7 Перехідних положень якого передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

При цьому, Законом України „Про фермерське господарство від 19.06.2003р. із прийняттям якого втратив чинність Закон України „Про селянське (фермерське) господарство передбачено право на отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства у власність або оренду із земель державної або комунальної власності (ст. 7 вказаного Закону).

Як вбачається із ст. 12 Закону України „Про фермерське господарство, яка кореспондується зі ст. 31 Земельного кодексу України, землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

В свою чергу, ст. 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.

Як вбачається із державного акту про право постійного користування землею від 07.03.2000р., земельна ділянка площею 50 га, що розташована на території Радошівської сільської ради надавалася для створення селянського (фермерського) господарства громадянину ОСОБА_6, який помер 17.08.2004р. (згідно актового запису про смерть №26 від 18.08.2004р.).

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

При цьому, ч. 5 ст. 116 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Ізяславською райдержадміністрацією 02.08.2011р. прийнято розпорядження №448/2011-р „Про надання фермерському господарству "Світанок" земельної ділянки у користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства із земель Радошівської сільської ради, при цьому розпорядженням від 05.08.2011р. №451/2011-р припинено право постійного користування ФГ „Світанок на цю ж саму земельну ділянку.

Відповідно до норм статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Пунктом 3 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Згідно з частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них, зокрема у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

При цьому, за змістом ч. 1 ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Судом встановлено, що державна реєстрація фермерського господарства "Світанок" проведена 24.01.2001р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 645870 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.02.2015р.

Також судом встановлено, що спірна ділянка вже була надана, саме для створення та ведення ФГ "Світанок" і доказів того, що остання використовувалась не за призначенням або вибула з користування цього господарства суду надано не було. З часу створення ФГ "Світанок" належно користувався наданою земельною ділянкою, а з моменту укладення договору оренди вчасно сплачував орендну плату. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні. Спірні правовідносини виникли у звязку із смертю гр. ОСОБА_6 та прагненням гр. ОСОБА_1 оформити належне землекористування цією ділянкою.

Згідно ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

За замістом ст. 19 вказаного закону до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання (ст.22 даного закону).

Статтею 23 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (чинного на час створення ФГ "Світанок" та видачі державного акту на право постійного користування) у постійне користування земля надається громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебувають у державній власності. Після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку (п.1, п.3 ст. 9 даного закону).

Згідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 Цивільного кодексу України).

При успадкуванні фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) двома або більше спадкоємцями його земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утворюється хоча б одна ділянка, менша мінімального розміру, встановленого для даного регіону. Мінімальний розмір визначається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України та Українською академією аграрних наук і затверджується Кабінетом Міністрів України. При цьому слід враховувати постанову Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. N 1908 "Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується" (п. 22.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 р.).

Судом встановлено що станом на лютий 2015 року засновником фермерського господарства "Світанок" є ОСОБА_1 (витяг з ЄДР - а.с. 32), який в свою чергу є спадкоємцем померлого 17.08.2004 р. батька ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.04.2007 р.).

При цьому, ОСОБА_6 на праві постійного користування належала земельна ділянка для ведення селянського фермерського господарства площею 50 га (зміст державного акту від 07.03.2000 р., а.с. 111), який зважаючи на норми Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" правомірно набув право постійного користування на дану земельну ділянку.

Зі змісту спірного розпорядження вбачається, що останнє стосується земельної ділянки, яка належала ОСОБА_6 на праві постійного користування та яке (право) не припинилося в наслідок його смерті.

Приймається до уваги, що відповідно до п. 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 неконституційним визнано положення п.6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Абзацом 11 пункту 5.3 рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 р. №5-рп/2005 зазначено, що ст. 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установленому законодавством порядку станом на 01.01.2002 р. до його переоформлення.

З огляду на викладене та ст. 141 ЗК України не переоформленні права постійного користування земельними ділянками, надані для ведення селянських (фермерських) господарств не є свідченням припинення права постійного користування.

За змістом Закону України "Про фермерське господарство" до складу майна фермерського господарства можуть входити права користування землею (в т.ч. права постійного користування, права що виникають з договору оренди, тощо). При цьому даний закон передбачає можливість успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини). Також зі змісту с.9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", чинною на час утворення фермерського господарства "Світанок" вбачається, що право постійного користування земельної ділянкою площею 50 га, надано саме для утворення господарства та дана земельна ділянка реєструється в погосподарській книзі як наявна в користуванні господарства (ст.9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство").

Тому право користування земельною ділянкою площею 50 га є складеним капіталом господарства в розумінні Закону України "Про фермерське господарство", оскільки лише за наявності даної земельної ділянки наданої у відповідності до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" стало можливим проведення державної реєстрації фермерського господарства "Світанок", як наслідок виникнення цивільної правоздатності юридичної особи.

Окрім того, ст. 35 Закону України "Про фермерське господарство" Діяльність фермерського господарства припиняється у разі:1) реорганізації фермерського господарства 2) ліквідації фермерського господарства; 3) визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом); 4) якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Таким чином, оскільки відсутні підстави для припинення діяльності фермерського господарства "Світанок", як це передбачено ст. 35 Закону України "Про фермерське господарство", бажання спадкоємця ОСОБА_1 продовжити діяльність господарства (зміст листа №8 від 07.07.2011 р. - а.с.-16, листа №12 від 05.08.2011 р. - а.с. 19, письмові пояснення представника), відносини які виникли у зв'язку з прийняттям спірного розпорядження стосуються прагненням гр. ОСОБА_1 оформити належне землекористування ділянкою площею 50 га, у зв'язку із смертю спадкодавця гр. ОСОБА_6, про що також зазначено в постанові Вищого господарського суду від 11.11.2015 р. по справі №924/351/15.

При цьому надання земельної ділянки в оренду юридичній (як вказано у спірному розпорядженні), а не фізичній особі, не є свідченням порушення інтересів саме держави, оскільки фізична особа, яка бажала оформити землекористування у порядку спадковості не заявляє жодних вимог у даній справі, а відсутність земельної ділянки наданої для створення фермерського господарства "Світанок" свідчила б про неможливість здійснення останнім господарської діяльності.

Отже, вище викладене спростовує думку прокурора щодо порушення спірним розпорядженням та договором прав держави на необхідність проведення аукціону та отримання суми гарантійного внеску.

Враховується, що за наявності бажання спадкоємця та до вирішення питання можливості (неможливості) прийняття спадщини, інші особи в будь-якому випадку не могли б отримати в користування вказану у спірному договорі та розпорядженні земельну ділянку.

Окрім того, прокурором не доведено жодними належними та допустимими доказами факту того, що інші особи мали намір взяти в користування земельну ділянку площею 50 га., в т.ч. на умовах аукціону.

Отже, враховуючи, що на момент прийняття оскаржуваного розпорядження голови Ізяславської райдержадміністрації №448/2001-р від 02.08.2011р. голова фермерського господарства "Світанок" прагнув оформити належне землекористування спірною земельною ділянкою, а не отримати земельну ділянку в оренду як юридична особа (в тому числі для створення фермерського господарства), прокурором не доведено в чому саме полягає порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави.

Постанова Верховного Суду України від 04.11.2014 р., не стосується даних правовідносин, оскільки регулює питання отримання додаткової земельної ділянки фермерським господарством як юридичної особи, а не правовідносин, щодо земельної ділянки наданої фізичній особі для створення фермерського господарства та яку в подальшому намагається оформити спадкоємець.

Також судом враховується, що ФГ "Світанок" належно користувалося наданою земельною ділянкою (фактів того, що остання використовувалась не за призначенням або вибула з користування не надано) та вчасно сплачувало орендну плату (лист ОДПІ -а.с. 30), що також спростовує доводи прокурора про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави.

При цьому звертається увага на те, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів).

Зі змісту спірного розпорядження вбачається, що метою останнього є оформлення землекористування відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором (п.п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам").

Відповідно до статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор має право звернутися до суду за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів держави, що відповідає також положенням статей 15 та 16 Цивільного кодексу України щодо підстав судового захисту порушеного, невизнаного чи оспорюваного права особи, зокрема, шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу держаної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, визнання договору недійсним.

У відповідності до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Наведене свідчить про те, що передумовою для визнання недійсним акта (рішення) є як невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, так і порушенням у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

У випадку, коли судом не встановлено порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Аналізуючи вищенаведені положення закону суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора, є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, зважаючи на те, що судом не встановлено, а прокурором не доведено порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів держави.

Саме лише посилання прокурора на порушення процедури відведення в оренду земельних ділянок поза встановленою законодавством процедурою, та відсутність негативних наслідків для будь-якої особи, не може бути свідченням порушення прав і охоронюваних законом інтересів.

Приймається до уваги, що на базі ФГ "Світанок розпочалася реалізація міжнародного бізнес проекту в сільському господарстві із залученням іноземних інвестицій (а.с. 65-100), вказане також спростовує позицію прокурора стосовно порушених прав держави. На останнє звернув увагу Вищий господарський суд України у постанові від 11.11.2015 р. по справі №924/351/15.

Враховуючи встановлене вище та зміст постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2015 р., у задоволенні позовних вимог прокурора (як позивача у справі) щодо визнання незаконним та скасування розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації №448/2011-р від 02.08.2011 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою і надання земельної ділянки в користування на умовах оренди фермерському господарству "Світанок" загальною площею 50 га, для ведення фермерського господарства із земель державної власності на території Радошівської сільської ради належить відмовити, в зв'язку з необґрунтованістю.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки в задоволенні позову щодо визнання недійсним розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації №448/2011-р від 02.08.2011 відмовлено, не підлягає задоволенню і вимога щодо визнання недійсним договору оренди землі від 15.11.2011р., так як ця вимога є похідною від попередньої. Будь-яких інших підстав недійсності зазначеного договору прокурором не вказано.

При прийнятті рішення враховується позиція ЄСПЛ від 24.06.2003 р. "Стреч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії", згідно якого "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчиняла".

З приводу посилання відповідача-2 на пропуск прокурором строку позовної давності, судом береться до уваги таке.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Згідно абз.2 п.4.1 даної постанови Пленуму У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Судом встановлено, що прокурором не доведено в чому саме полягає порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, за захистом якого той звернувся, у зв'язку з чим у задоволенні позову прокурора відмовлено, тому заява відповідача -2 про пропуск строку позовної давності судом не застосовується.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 33, 43-49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

повне рішення складено 22.02. 2016р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Шепетівка, вул. С.Оврашка, 43),

3 - відповідачу-1 (30300, м. Ізяслав,вул. Незалежності,2)

4 - відповідачу -2 (с.Радошівка, Ізяславського р-н, вул. Гагаріна,23),

5- третій особі (с.Радошівка, Ізяславського р-н, вул. Гагаріна,23).