Рішення № 56026882, 18.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2016р. Справа№ 914/189/16

За позовною заявою: Львівського комунального підприємства Львівводоканал, м. Львів

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства Львівська перо-пухова фабрика, м. Львів

про: стягнення 12 712,26 грн.

Суддя Ділай У.І.

При секретарі Климишин Ю.О.

За участі представників:

Від позивача: ОСОБА_2 представник (Довіреність 01-5087 від 08.10.2015р.)

Від відповідача: не зявився

Права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України розяснено. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Львівського комунального підприємства Львівводоканал до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Львівська перо-пухова фабрика про стягнення 12 712,26 грн.

Ухвалою суду від 20.01.2016р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.02.2016р.

В судове засідання 04.02.2016р. позивач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання 04.02.2016р. не зявився, вимог ухвали суду від 20.01.16р. не виконав.

В судовому засіданні 04.02.2016р. розгляд справи відкладався на 18.02.2016р.

12.02.2016р. представником позивача подано через канцелярію суду клопотання про отримання наручно ухвали від 04.02.2016р. про відкладення розгляду справи (вх.№5928/16).

Окрім того, 17.02.2016р. представником позивача подано через канцелярію суду уточнення до позовної заяви в частині стягнення пені та інфляційних втрат (вх. № 6542/16), в якій позивач просить стягнути з відповідача 8 387,64 грн. основного боргу, 814,41 грн. пені, 237,89 3 % річних та 2 392,88 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні 18.02.2016р. підтримав позовні вимоги згідно заяви уточнення до позовної заяви в частині стягнення пені та інфляційних втрат від 17.02.2016р.

З метою зясування місцезнаходження відповідача судом зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 05.02.2016р. Місцезнаходження відповідача зазначено: 79019, Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, вул. Городницька, 49. Така ж адреса зазначена і в позовній заяві.

Представник відповідача явку повноважного представника в судове засідання 18.02.2016р. не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

03.10.1996р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 300094 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, відповідно до п. 1 та п. 2 якого позивач взяв на себе зобовязання забезпечувати питною водою, а відповідач зобовязався своєчасно оплачувати надані йому послуги у водопостачанні та водовідведенні, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі.

Нарахування плати за надані послуги здійснюється ЛМКП «Львівводоканал» згідно чинного законодавства України за затвердженими тарифами. (п.4.).

У п. 7 договору сторони узгодили, що оплата за фактичне водоспоживання та водовідведення повинна проводитись відповідачем шляхом планового перерахування платіжним дорученням коштів з 1 по 5 число поточного місяця.

Відповідно до п. 4.2 Договору, у разі несвоєчасної оплати платіжних вимог абонент сплачує водоканалові пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день затримки з урахуванням коефіцієнту інфляції.

В період з 01.04.2014р. по 01.01.2015р. заборгованість відповідача перед ЛМКП »Львівводоканал» становила 4 944,57 грн.

В січні 2015р. гарантійним листом від 16.01.2015р. за № 80 відповідач визнав свою заборгованість перед ЛМКП «Львівводоканал» в сумі 4 944,57 грн. та зобовязався сплатити дану заборгованість до 28.02.2015р. однак дане зобовязання не виконав.

В серпні 2015р. відповідачеві було виставлено рахунок за спожиті послуги водовідведення на суму 4 443, 07 грн. нараховану за період з січня по серпень 2015р., яку відповідач не сплатив.

Оплата відповідачем проводилась несвоєчасно і не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 20.12.2015р. утворилась заборгованість в сумі 8 387,64 грн.

30.10.2015р. за № 10-5499 позивачем направлено відповідачу претензію , яка залишена без відповіді.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушенням вимог п. 7 договору не оплатив позивачу за поставлену водопостачання та водовідведення. Відтак, ЛМКП Львівводоканал звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8 387,64 грн. основного боргу.

Крім того, позивач нарахував відповідачу, керуючись п. 4 договору, 814,41 грн. пені, а також відповідно до положень ст. 625 ЦК України 237,89 грн. 3% річних та 2392,88 грн. інфляційних втрат.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 174 ГК України, господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 300094 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 03.10.1996р.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 та п. 2 договору № 300094 від 03.10.1996р. позивач взяв на себе зобовязання забезпечувати питною водою, а відповідач зобовязався своєчасно оплачувати надані йому послуги у водопостачанні та водовідведенні, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі.

Нарахування плати за надані послуги здійснюється ЛМКП «Львівводоканал» згідно чинного законодавства України за затвердженими тарифами (п.4.).

У п. 7 договору сторони узгодили, що оплата за фактичне водоспоживання та водовідведення повинна проводитись відповідачем шляхом планового перерахування платіжним дорученням коштів з 1 по 5 число поточного місяця.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

Відповідно до п. 1 та п. 2 договору № 300094 від 03.10.1996р. позивач взяв на себе зобовязання забезпечувати питною водою, а відповідач зобовязався своєчасно оплачувати надані йому послуги у водопостачанні та водовідведенні, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі.

За договором про надання послуг, відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Факт виконання позивачем своїх зобовязань по договору підтверджується матеріалами справи.

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача до позивача до обсягів та нарахованої вартості з надання водопостачання та водовідведення відповідач суду не надав. Доказів оплати заборгованості відповідачем також не надано.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та відсутність коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобовязання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобовязань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобовязань за договором № 300094 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 03.10.1996 р.

Перевіривши подане позивачем уточнення до позовної заяви в частині стягнення пені та інфляційних втрат, підстави та правильність нарахування суми інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача 2392,88грн. інфляційних втрат та 237,89 грн. 3% річних.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 814,41 грн. пені суд зазначає наступне.

У п. 4.2 договору сторони узгодили у разі несвоєчасної оплати платіжних вимог абонент сплачує водоканалові пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день затримки з урахуванням коефіцієнту інфляції.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Відповідно до п. 4.2. договору та ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, позивач правомірно просить, відповідно до уточнення до позовної заяви в частині стягнення пені та інфляційних втрат, стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в розмірі 814,41грн.

Судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599, 617, 625, 901 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82-84, 116 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Львівська перо-пухова фабрика» (79019, м. Львів, вул. Городницька, 49, ідентифікаційний код 00446351) на користь Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал (79017, м. Львів, вул. Зелена, 64, ідентифікаційний код 03348471) 8 387,64 грн. основного боргу, 2392,88грн. інфляційних втрат, 814,41грн. пені, 237,89 грн. 3% річних та 1218,00грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 23.02.2016р.

Суддя Ділай У.І.