Постанова № 56023834, 19.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 лютого 2016 року 15 год. 30 хв. № 826/23914/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" (далі - позивач) до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 26 травня 2015 року №0003212203, №0003222203 та №0003232203, від 28 серпня 2015 року №0005422205, №0005432205 та №0005442205 (далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

У відповідне судове засідання представник позивача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторона позивача повідомлена належним чином. При цьому, до суду через канцелярію від представника позивача надійшло письмове клопотання про подальший розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 10 березня по 06 квітня 2015 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 28 квітня 2015 року складено акт №369/26-54-22-05-10/31810359 про результати документальної виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року (далі - акт перевірки), згідно з висновками якого, з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача на акт перевірки, позивачем:

- завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування за 2014 рік у розмірі 8138184,00 грн., чим, зокрема, порушено пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин);

- занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягає нарахуванню до сплати у бюджет у загальному розмірі 3661429,00 грн. та завищено суму від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 791745,00 грн. чим, зокрема, порушено п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України;

- занижено податок на доходи нерезидента, отримані з джерелом їх походження з України, за 2014 рік у розмірі 201074,00 грн.;

- порушено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що виявилося у ненадходженні валютних цінностей у розмірі 3554234,00 російських рублів та 32411,69 Євро по імпортним операціям з нерезидентами.

На підставі акту перевірки, з урахуванням рішення про результати розгляду заперечень на акт перевірки, 26 травня 2015 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0003152205, №0003162205, №0003172205;

- №0003212203, яким позивачу, за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 619626,11 грн.;

- №0003222203, яким позивачу, за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн.;

- №0003232203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 201074,00 грн. за основним платежем та у розмірі 50268,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, податкові повідомлення-рішення №0003152205, №0003162205, №0003172205 скасовані в частинах, а оскаржувані рішення №0003212203, №0003222203 та №0003232203 - залишені без змін.

З урахуванням викладеного, 28 серпня 2015 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення:

- №0005422205, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ у розмірі 786375,00 грн.;

- №0005432205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3248934,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1624467,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0005442205, яким позивачу зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6048853,00 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказані оскаржувані рішення залишені без змін.

В контексті викладеного суд зазначає наступне.

Як з’ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, проведено експертно-економічне дослідження, за результатами якого експертно-дослідною службою України складено висновок експерта №6/11/2015 від 13 листопада 2015 року (далі - висновок експерта, експертне дослідження).

За результатами проведеного експертного дослідження встановлено, що:

- висновки, викладені в акті перевірки, щодо завищення від'ємного значення не відповідають дійсності, при проведені розрахунків відповідачем допущено арифметичну помилку в частині визначення суми витрат;

- позивачем документально обґрунтовано витрати при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6047817,26 грн. по взаємовідносинам із контрагентами De Schutter Neroc (Бельгія), Danone SA (Франція), ООО "Нутриция" (Російська Федерація), Bialim Belgique SA (Бельгія), ООО "Консультационний центр Меркурий" (Російська Федерація), ТОВ "Алвікс" та ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" за 2014 рік;

- документально не підтверджуються заниження ПДВ у розмірі 3248934,00 грн. та завищення суми від'ємного значення з ПДВ у розмірі 786375,00 грн.

Стосовно дати складання та недоліків складання первинних документів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо не неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, нормами Закону визначено, що первинні документи можуть складатися як під час господарської операції, так і безпосередньо після її закінчення.

Посилання відповідача на існування недоліків у складанні первинних документах не відповідають дійсності, оскільки первинні документи, на підставі яких відбувалось відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, відповідали і відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону.

Правомірність та правильність відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій позивача із ТОВ "Квазар", ТОВ "Міт" ЛТД, ТОВ "Торгівельний дім "Слобожанка", ПП "Доброслав", ТОВ "Юніфуд", ТОВ "Домінік 777", ТОВ "Парк Інвест", ТОВ "Спринтер", ТОВ "Спринтер-Донецьк", ТОВ "Анікс-Вінниця", ТОВ "Анікс-Черкаси", ТОВ "Маркет-Трейд" підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме копіями: договору з додатками ТОВ "Домінік 777" від 04 лютого 2013 року, договору з додатками ТОВ "Парк Інвест" від 01 червня 2014 року, договору з додатками ТОВ "ТД "Слобожанка" від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ "Квазар" від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ "МІТ" ЛТД від 01 травня 2012 року, договору з додатками ПП "Доброслав" від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ "Юніфуд" від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ "Спринтер" від 10 вересня 2013 року, договору з додатками ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 11 грудня 2012 року, договору з додатками ТОВ "Анікс-Чернігів" від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ "Анікс-Вінниця" від 23 вересня 2013 року, договору з додатками ТОВ "Анікс-Черкаси" від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ "Маркет-Трейд" від 01 травня 2012 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 31 серпня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Маркет-Трейд" від 13 жовтня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 29 серпня 2014 року , акту надання послуг ПП "Доброслав" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД" Слобожанка " від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Міт" ЛТД " від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Міт" ЛТД від 30.00.2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 29 серпня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 31 серпня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 31 серпня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 30 вересня 2014 року , акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Парк Інвест" від 11 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 31 травня 2014 року , акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 27 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Міт" ЛТД від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 31 травня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 30 травня 2014 року , акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 31 травня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 31 травня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 30 травня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер" від 30 квітня 2014 року , акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 30 квітня 2014 року , акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Міт" ЛТД від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 22 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Міт" ЛТД від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Міт" ЛТД від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Міт" ЛТД від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 31.12.2013 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ "Міт" ЛТД від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ "ТД" Слобожанка" від 30 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер" від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 30 грудня 13 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 31 грудня 2013 року.

З наступними компаніями: ТОВ "Алвікс" та ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" копії: договору з додатками ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 04 лютого 2013 року, договору з додатками ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 01 січня 2014 року, податкової накладної від 24 грудня 2013 року, податкової накладної від 28 січня 2014 року, податкової накладної від 16 січня 2014 року, податкової накладної від 31 грудня 13 року, податкової накладної від 11 лютого 2014 року, податкової накладної від 27 лютого 2014 року, податкової накладної від 20 березня 2014 року, податкової накладної від 31 березня 2014 року, податкової накладної від 24 квітня 2014 року, податкової накладної від 28 травня 2014 року, податкової накладної від 31 липня 2014 року, податкової накладної від 30 травня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 30 квітня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 31 липня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 31 травня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 31 березня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 31 лютого 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 31 січня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 01 грудня 2013 року, договору з додатками ТОВ "Алвікс" від 01 серпня 2014 року, податкової накладної ТОВ "Алвікс" від 30 вересня 2014 року, податкової накладної ТОВ "Алвікс" від 31 серпня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ТОВ "Алвікс" від 30 вересня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ТОВ "Алвікс" від 31 серпня 2014 року.

У матеріалах справи також містяться копії первинних документів, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій позивача з іншими контрагентами.

На підставі проведеного аналізу первинних документів, копії яких містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що первинні документи, які використані для відображення їх в бухгалтерському обліку, як підстава здійснення господарської операції повністю відповідають вимогам законодавства.

Суд зазначає, що характерною ознакою мети здійснення господарської діяльності є отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

У ході розгляду справи судом з’ясовано, що позивачем досягнуто значного зростання обсягів продажів продукції протягом 2014 року, а також позитивної динаміки збільшення часток на ринку дитячого харчування протягом 2014 року.

Стосовно тверджень відповідача щодо складання позивачем документів з контрагентами російською мовою суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про засади державної мовної політики", в економічній і соціальній діяльності державних підприємств, установ та організацій основною мовою є державна мова, а також вільно використовуються російська та інші регіональні мови або мови меншин; в економічній діяльності приватних підприємств вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.

Відповідно до п. 1.11 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136, банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову договорів з нерезидентами, які складені іноземною мовою, та інших документів, що необхідні для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями їх клієнтів.

Не перекладаються на українську мову документи, складені російською мовою, а також ті, текст яких викладено іноземною мовою з одночасним його викладенням українською (російською) мовою.

Таким чином, як вбачається з викладеного, на законодавчому рівні закріплено право підприємства складати договори та інші документи російською мовою без перекладу.

Стосовно взаємовідносин позивача із ООО "Консультационний центр Меркурий" суд зазначає, що консультаційні послуги згідно договору №1 від 14 січня 2014 року стосувалися аналізу і планування проведення медичних візитів, оцінки роботи медичних представників, а також особливостей просування дитячого харчування у фармацевтичному каналі. Ці послуги надавались шляхом проведення консультацій працівників позивача особисто представниками ООО "Консультационний центр Меркурий", які для цього відвідували Україну. Факт надання цих послуг підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг), фотозвітом, матеріалами презентації, що використовували представники ООО "Консультационний центр Меркурий".

Вказані консультаційні послуги отримані позивачем з метою збільшення обсягів реалізації продукції з урахуванням відповідних особливостей.

Факт ненадходження валютних цінностей на територію України за договорами від 15 березня 2010 року та від 15 березня 2014 року у межах взаємовідносин із ООО "Нутриция" відповідачем обґрунтований, у тому числі, неповними реквізитами документів. Разом з тим, як з’ясовано у ході судового розгляду справи, такі твердження відповідача спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до п. 186.3 ст. 186 ПК України, місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць); б) рекламні послуги; в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем; г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця; ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів; д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж; е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення; є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті; ж) надання транспортно-експедиторських послуг.

Стосовно розрахунків за надані позивачу послуги в межах взаємовідносин із De Schutter Neroc суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що до перевірки позивачем не надано заявок замовника, додатків з зазначенням вартості та термінів виконання робіт, а також документів, які б свідчили про фактичне затвердження оригінал-макету та інших документів, які б підтверджували пов'язаність отриманих робіт з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Таке твердження не відповідає дійсності, оскільки у ході перевірки перевіряючим надавались для ознайомлення копії відповідних оригінал-макетів та кольоропроб, а також додатків та актів виконаних робіт із зазначенням номенклатурних кодів дизайнів (макетів) у електронній системі управління взаємовідносинами з клієнтами виконавця, в якій вони підтверджені уповноваженими представниками позивача.

Також відповідач мотивує свій висновок про ненадходження валютних цінностей від нерезидента De Schutter Neroc тим, що надані до перевірки документи не відповідають вимогам первинного документа.

При цьому, відповідачем не враховані положення абзацу 3 п. 138.2 ст. 138 ПК України, згідно з яким, платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до законодавства Бельгії, резидентом якої є De Schutter Neroc, обов'язкова наявність реквізитів, про які відповідачем зазначено в акті перевірки, у первинних документах не передбачена.

Отже, відсутність відповідних реквізитів у договорах, додаткових угодах та актах виконаних робіт пояснюється тим, що ці документи складені відповідно до правил іншої країни (Бельгії), разом з тим, вказана обставина відповідачем не досліджена.

Стосовно розрахунків за надані позивачу послуги з постачальником нерезидентом Bialim Belgique SA суд зазначає наступне.

В акті перевірки висновок щодо ненадходження валютних цінностей на територію України ґрунтується на тому, що ні у ході перевірки, ні на запит відповідача позивачем не надано жодних документів (звітів, доповнень та інше), які б давали змогу деталізувати отримані інформаційно-консультаційні послуги від нерезидента з питань організації продажу та постачання на території України. Разом з тим, вказане твердження не відповідає дійсності, адже в ході проведення перевірки в приміщенні позивача відповідачу надано звіт у формі презентації, який давав змогу деталізувати надання вищевказаних послуг.

Копії вказаних та інших документів, які б давали змогу деталізувати отримані інформаційно-консультаційні послуги від нерезидента з питань організації продажу та постачання на території України, надані повторно до заперечень на акт перевірки та до скарг на оскаржувані рішення.

В акті перевірки та рішеннях про розгляд скарг зазначено, що у актах виконаних робіт з Bialim Belgique SA від 18 липня 2014 року та 15 грудня 2014 року відсутні реквізити клієнта та виконавця, що є порушенням ст. 9 Закону та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що у наданих документах зазначено назви контрагентів, інші твердження щодо відсутності обов'язкових реквізитів не відповідають дійсності, оскільки ст. 9 Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, в нормативно-правових документах, на які посилається відповідач, не вказано про обов'язковість зазначення в первинних документах таких реквізитів як адреса суб’єкта господарювання, розрахункові рахунки, реквізити банків сторін та свідоцтва платника ПДВ та інше.

Посилання відповідача на ненадання позивачем довідки, яка підтверджує статус нерезидента Danone SA, як на підставу звільнення від утримання та сплати податку з доходів з джерелом їх походження з України, а разом і послання на ст. 21 Конвенції між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування, є безпідставним і незаконним. Взаємовідносини, що виникли між позивачем та Danone SA і вартість послуг, яка сплачена нерезиденту, не є доходом із джерелом їх походження з України.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 жовтня 2015 року №К/800/24936/14 зазначено, що під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення. Оскільки розглядувані доходи, отримані нерезидентами, є виручкою (компенсацією) за послуги, передані резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), то з огляду на наведену норму Закону такий доход не обкладається податком на прибуток в Україні.

Не відповідає дійсності твердження відповідача щодо неправомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ при нарахуванні та виплаті мотиваційних виплат (бонусів, бонусних винагород) дистриб'юторам позивача (ТОВ "Квазар", ТОВ "Міт" ЛТД, ТОВ "Торгівельний дім "Слобожанка", ПП "Доброслав", ТОВ "Юніфуд", ТОВ "Домінік 777" та ТОВ "Парк Інвест"), що, начебто, не є постачанням послуг, та в свою чергу не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Вказане порушення податкового законодавства відповідач мотивує тим, що виплата бонусів не є постачанням послуг, що, у свою чергу, не є оподаткуванням ПДВ відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, а також тим, що до перевірки не надано розрахунків, згідно яких можливо встановити яким чином розраховувались та виплачувались бонуси та мотиваційні виплати, не надано місячних планів закупівель продукції №1, №2, місячних планів продаж №1, №2 та підтвердження щодо наявності у штаті дистриб'ютора ексклюзивних представників та мерчендайзерів.

Відповідно до ст. 1 Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, операція здійснюється у тому випадку, якщо відбувається будь-яка дія чи подія, в результаті якої відбуваються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до умов господарських договорів, що діяли протягом 2014 років між позивачем і дистриб'юторами, реалізація товарів, нарахування бонусів і мотиваційних виплат позивачем дистриб'юторам здійснювались за кожен місяць на підставі актів надання послуг за наступних умов: виконання дистриб'ютором мінімального або максимального рівня плану закупки продукції позивача, що сприяє отриманню позивачем прибутку через збільшення обсягів реалізації, більш коректного планування обсягів закупівлі продукції на заводах-виробниках та підтримання оптимальних рівнів товарних залишків, а отже й оптимізацію витрат на зберігання продукції; виконання дистриб'ютором мінімального або максимального рівня плану реалізації продукції, закупленої у позивача, що сприяє збільшенню обороту продукції позивача у всьому каналі збуту протягом тривалого часу, що сприяє отриманню позивачем прибутку через збільшення обсягів реалізації, більш коректного планування обсягів закупівлі продукції на заводах-виробниках та підтримання оптимальних рівнів товарних залишків, а отже й оптимізацію витрат на зберігання продукції; рівномірності закупівлі товарів у позивача протягом місяця, що сприяє ритмічності поставок і, як наслідок, скороченню логістичних витрат, втрат прибутку від недопоставок, скороченню товарних запасів Підприємства, а відповідно й витрат на їх зберігання; наявності у штаті дистриб'ютора співробітників (супервайзерів, торгових представників, мерчандайзерів), які працюють над розповсюдженням продукції, що постачається виключно позивачем, що позитивно впливає на обсяги реалізації дитячого харчування, що постачається позивачем, по всьому каналу збуту і, відповідно, на прибутковість позивача.

Оскільки результатом успішного надання дистриб'юторами цих послуг є збільшення доходів та зменшенням витрат позивача, існує прямий зв'язок між господарською діяльністю позивача та його договірними зобов'язаннями щодо мотиваційних винагород дистриб'юторам.

Враховуючи викладене, а також те, що такі зобов'язання визначені положеннями господарських договорів позивача, що суми мотиваційних виплат (бонусів) за кожен місяць узгоджуються на основі фактичного виконання показників кожним дистриб'ютором окремо шляхом підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), що таким чином являють собою первинні документи для визнання відповідних господарських операцій, оскільки призводять до зміни у структурі власного капіталу та зобов'язань позивача. Такі операції класифікуються як постачання послуг.

Стосовно висновку відповідача щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Алвікс" та ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" суд зазначає наступне.

Відповідач мотивує свій висновок тим, що до перевірки не надано документів щодо розрахунку вартості наданих маркетингових послуг, кількість людей, які безпосередньо здійснювали опитування, у тому числі телефонне, фото чи відео матеріали, що підтверджують фактичне здійснення опитування споживачів, а також тим, що стан платника податків ТОВ "Алвікс" - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження, вид діяльності - організація будівництва будівель, кількість працюючих - 2 осіб: стан платника податків ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" - 9 направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження, вид діяльності (46.90) - неспеціалізована оптова торгівля, кількість працюючих - 3 особи.

Згідно Положення №88, одним із обов'язкових реквізитів первинних документів є зміст та обсяг господарської операції.

Кожна послуга, яка надавались ТОВ "Алвікс" та ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" (виконавцями) позивачу (замовнику) і зазначена окремою позицією у відповідному акті здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), є цілісною і неподільною при використанні її результату у господарській діяльності позивача, з чого випливає, що обсяг кожної окремої отриманої послуги - одна послуга. Деталі кількісних характеристик кожної такої послуги наводяться у письмових звітах виконавців, що містяться у матеріалах справи.

Отже, зміст та обсяги господарських операцій вказані у відповідних первинних документах. Крім того, відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Стосовно відсутності фото чи відео матеріалів, які підтверджують фактичне опитування споживачів, суд зазначає, що обов'язковість отримання, зберігання та надання платниками податків фото чи відео матеріалів в цілях бухгалтерського та/або податкового обліку не визначена жодним законодавчим актом України, тому їх відсутність не є доказом відсутності фактичного здійснення маркетингових послуг або причиною невизнання права позивача на відповідні суми податкового кредиту.

Стосовно відсутності трудових ресурсів в достатній кількості для проведення опитування, а також посилання на податкову інформацію, отриману перевіряючими від інших контролюючих органів щодо контрагентів-постачальників, суд зазначає, що податкове законодавство не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на відображення витрат у його діяльності від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися з урахуванням можливої обізнаності такого платника податків щодо таких обставин, або наявної у нього реальної можливості з'ясувати їх. Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини незаконної діяльності ТОВ "Алвікс" та ПП "Агентство Маркетингових Досліджень", відсутні.

За кожен період (місяць), за який ТОВ "Алвікс", ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" (виконавці) та позивач (замовник) складали акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), виконавці також надавали письмові звіти про фактично проведенні дослідження ринку, які протягом 2014 року поряд з іншими джерелами інформації використовувалися відділами продажів та маркетингу позивача прийняття рішень і провадження дій, спрямованих на поліпшення сприйняття споживачами торгових марок продукції позивача, підвищення лояльності до неї, реагування на дії конкурентів, збільшення представленості в місцях роздрібної торгівлі, що в решті мало позитивний вплив на обсяги реалізації продукції позивача, а отже, такі маркетингові послуги виконавців мали очевидну ділову мету. В акті перевірки не зазначено, яким чином перевіряючі дійшли висновків, що надані виконавцями звіти по дослідженнях не використовувалися у господарській діяльності позивача, не наведено жодних доказів цього, а тому такі висновки є безпідставними.

Суд зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв’язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірними.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.

Доводи контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб’єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб’єктом.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо формування відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відсутність у розпорядженні контролюючого органу документів суб'єкта господарювання або необізнаність контролюючого органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, а тим більше для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів. Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом, а також факт ненадання таким суб'єктом документів для перевірки є прямим та достатнім свідченням про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Сам по собі факт допущення, за переконанням контролюючого органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11 зазначено, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.27, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов’язань платника у залежність від стану податкового обліку контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за виконання його контрагентами своїх податкових зобов’язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов’язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов’язань. А відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податків, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які могли допустити його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю його контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, суд прийшов до висновку, що висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю позивача та його контрагентів з мотивів неспрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є такими, що ґрунтуються на припущеннях. У ході судового розгляду справи відповідачем не надано допустимих та достатніх доказів для підтвердження порушення позивачем податкового законодавства.

Згідно з абзацом 2 п. 2.1, п. 2.15, п. 2.16 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, з огляду на встановлені у ході розгляду справи обставини, викладені в акті перевірки висновки суд вважає необґрунтованими, а оскаржувані рішення, як наслідок, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 26 травня 2015 року №0003212203, №0003222203 та №0003232203.

5. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 28 серпня 2015 року №0005422205, №0005432205 та №0005442205.

8. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" (код ЄДРПОУ 31810359) здійснений ним судовий збір у розмірі 188701,61 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот одна гривня шістдесят одна копійка) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39468697).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин