Постанова № 56023695, 22.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 лютого 2016 року № 826/17989/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянський С.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Павлоградського міскрайонного центру зайнятості до Національного університету біоресурсів і природокористування України про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Павлоградського міскрайонного центру зайнятості до Національного університету біоресурсів і природокористування України (далі-НУБіП) про стягнення заборгованості у розмірі 3150,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Центром зайнятості зазначено, що у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 20 березня 2013 року "Про видачу ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці", наказом Павлоградського міського центру зайнятості № 119 від 25 липня 2013 року було видано одноразовий ваучер № 4900009 ОСОБА_1, яка перебуваючи на обліку в Павлоградському міському центрі зайнятості написала заяву на видачу їй такого ваучера.

01 вересня 2013 року між відокремленим підрозділом Національного університету біоресурсів і природокористування України "Прибрежненським аграрним коледжем" (далі-Коледж) та ОСОБА_1 був укладений Договір № 00025 про здобуття останньою наступного освітньо-кваліфікаційного рівня за спеціальністю "Виробництво та переробка продукції тваринництва" терміном на 3 роки з 01 вересня 2013 року по 30 червня 2016 року.

Згідно кошторису затвердженого навчальним закладом та рахунку-фактури № 29 від 26 вересня 2013 року, вартість навчання становила 6300,00 грн.

ОСОБА_1 проходила навчання згідно умов договору з вересня 2013 року по жовтень 2014 року, що підтверджено відповідними довідками № 553 від 18 листопада 2013 року, № 723 від 30 квітня 2014 року, № 462 від 15 жовтня 2014 року. У 2015 році навчальний заклад не надав інформацію щодо виконання умов Договору.

Згідно п.13 Постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 20 березня 2013 року "Про видачу ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці" відповідальність за подання достовірної інформації про навчання особи покладається на навчальний заклад.

Позивач вважає, що відповідач повинен повернути залишок невикористаної суми на навчання ОСОБА_1 в сумі 3150 грн.

Як зазначено у запереченнях, "Прибрежненський аграрний коледж" Національного університету біоресурсів і природокористування України є відокремленим структурним підрозділом відповідача, який володіє певними делегованими йому повноваженнями, тому відповідач не несе відповідальності за порушення, допущені вказаним структурним підрозділом.

В судове засіданні представники Центру зайнятості не прибули. Представник відповідача заперечував порти позову з підстав викладених в запереченнях.

22 лютого 2016 року суд ухвалив про проведення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Вищого навчального закладу Національного університету біоресурсів і природокористування України, ідентифікаційний код 00493706, є : 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони,15.

Відповідно до копії Положення про відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України, наданого стороною відповідача, "Прибрежненський аграрний коледж", ідентифікаційний код 33294969, місцезнаходження: 96563, Автономна Республіка Крим, Сакський район, с. Прибрежне - є відокремленим підрозділом Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Як вказано в п.1.5. Положення, Коледж, як відокремлений підрозділ НУБіП, має окремі права юридичної особи, в тому числі : веде самостійний баланс, наділений частиною майна НУБіП, має реєстраційні рахунки в Державному казначействі України, з питань діяльності Коледжу від імені НУБіП може бути стороною в суді, має свою гербову печатку, штампи, власні знаки, логотип, тощо.

ОСОБА_1 перебувала на обліку в Павлоградському міському центрі зайнятості, як особа, що потребує допомоги по безробіттю.

Використовуючи своє право передбачене Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 20 березня 2013 року "Про видачу ваучерів для підтримання конкурентоспромож-ності осіб на ринку праці" ОСОБА_1 24 липня 2013 року звернулась з відповідною заявою для отримання такого ваучера.

Наказом Павлоградського міського центру зайнятості № 119 від 25 липня 2013 року за підписом директора Коваленко А.В. було видано одноразовий ваучер № 4900009 для підтримання конкурентоспроможності ОСОБА_1 на ринку праці.

01 вересня 2013 року між відокремленим підрозділом Національного університету біоресурсів і природокористування України "Прибрежненським аграрним коледжем" та ОСОБА_1 був укладений Договір № 00025 про здобуття останньою наступного освітньо-кваліфікаційного рівня за спеціальністю "Виробництво та переробка продукції тваринництва" терміном на 3 роки з 01 вересня 2013 року по 30 червня 2016 року.

Як вказано в кошторисі затвердженому навчальним закладом, рахунку-фактури №29 від 26 вересня 2013 року та довідці №458 від 26 вересня 2013 року оформлених ВП НУБіП України "Прибрежненським аграрним коледжем", вартість навчання для ОСОБА_1 становила 6300,00 грн. за весь період.

На підставі вказаного Договору керівником "Прибрежненського аграрного коледжу"

був виданий наказ № 129-С від 28 серпня 2013 року про зарахування ОСОБА_1 до складу навчальної групи №10 за спеціальністю "Виробництво та переробка продукції тваринництва".

В подальшому, починаючи з вересня 2013 року по жовтень 2014 року Коледжем на адресу Павлоградського міського центру зайнятості направлялись повідомлення про стан виконання ОСОБА_1 умов Договору.

З листопада 2014 року Коледж припинив надавати звіти позивачу про виконання умов Договору.

31 липня 2015 року позивач звернувся до керівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України з претензією № 1297 якою вимагалось повернути залишок невикористаних для навчання ОСОБА_1 коштів в розмірі 3150 грн.

В своїх запереченнях на позов відповідач акцентує увагу на тому, що згідно п.1.5. Положення "Про Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України"Прибрежненський аграрний коледж" від 15 грудня 20108 року, "Прибрежненський аграрний коледж" є відокремленим підрозділом Національного університету біоресурсів і природокористування України з окремими правами юридичної особи, в тому числі : веде самостійний баланс, наділений частиною майна Університету, має реєстраціні рахунки в Державному казначействі України, з питань діяльності Коледжу від імені Університету може бути стороною в суді, має гербову печатку, штампи, власні знаки, логотип.

Відповідач в своїх поясненнях зазначив, що в Університеті відсутні первинні документи та немає можливості їх витребувати, так як Коледж знаходиться на території, що у відповідності до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є окупованою.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 64 Господарського кодексу України, підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Спірні правовідносини врегульовуються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (з урахуванням відповідних змін; далі - Основи законодавства №16/98), Законами України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III (з урахуванням відповідних змін; далі - Закон України №1533), «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України №5067) та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття та Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 20 березня 2013 року " Про видачу ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці".

Згідно зі статтею 1 Основ законодавства №16/98 загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Одним із видів соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням відповідно до статті 25 Основ законодавства №16/98 є допомога по безробіттю.

Стаття 26 Основ законодавства №16/98 визначає, що допомога по безробіттю належить до страхових випадків, з настанням яких надаються матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Видами соціальних послуг відповідно до Закон України №1533, Закон України №5067 є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині 1 статті 14 Закону України №5067, компенсації відповідно до статті 26 Закону України №5067; надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України №5067; надання громадянам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа: направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства; забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Згідно п. 3 ст.11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (від 15.04.2014, № 1207-VII). За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

Позивачем, у свою чергу, не надано доказів того, що саме відповідач порушив його права неповернувши залишок суми за навчання ОСОБА_1 в "Прибрежненському аграрному коледжі" Національного університету біоресурсів і природокористування України в сумі 3150,00 грн. ' Враховуючи встановлені по справі обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Павлоградського міського центру зайнятості відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.І. Нагорянський