Постанова № 56023535, 16.02.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 лютого 2016 р. №820/11607/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Першина В.В.,

представника відповідача - Поярко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "МП ТРЕЙД" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2015 р. №0000012203 на суму 11982,44 грн. та податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 р. № 0000422203 у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки контролюючого органу не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та є незаконними, а винесені за його наслідками податкові повідомлення - рішення від рішення від 24.07.2015 р. №0000012203 та від 07.12.2015 р. № 0000422203, є такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на законних підставах, просив у задоволенні позову відмовити

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що контролюючим органом 07.07.2015 року на підставі направлень на перевірку №1457, 1458 від 06.07.2015 року було проведено фактичну перевірку (т.1 а.с.39-40). За результатами перевірки відповідачем було складено акт №635/20/40/22/34952938 від 08.07.2015 року фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (т.1 а.с. 8-11, 41-43).

Відповідно до висновків, викладених в акті №635/20/40/22/34952938 від 08.07.2015 року, перевіркою встановлено незабезпечення зберігання книги обліку розрахункових операцій протягом встановленого законом терміну; незабезпечення зберігання книги обліку розрахункових операцій протягом встановленого законом терміну; незабезпечення зберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну. В акті перевірки вчинено запис про ведення обліку ТМЦ за місцем їх реалізації та зберігання з порушенням встановленого законом порядку (встановлено надлишок ТМЦ у розмірі 5991,22 грн., додаток №3 до акту).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки №635/20/40/22/34952938 від 08.07.2015 року, контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення №0000012203 від 24.07.2015 року, яким позивачу була нарахована сума штрафних санкцій у розмірі 12152,44 грн. за порушення пп.6,10,12 ст. Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року, пп.54.3.3 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України, п.5 ст.17, ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року (т.1 а.с. 12).

Позивач в досудовому порядку оскаржував рішення контролюючого органу. Так на адресу Державної фіскальної служби України надійшла скарга Приватного підприємства "МП ТРЕЙД" від 28.09.2015 року (вх. №28799/6 від 02.10.2015 року) на податкове повідомлення-рішення №0000012203 від 24.07.2015 року, прийняте за розглядом первинної скарги. Своїм рішенням про результати розгляду скарги №25096/6/99-99-10-01-02-25 від 25.11.2015 року, скаргу позивача було задоволено частково, податкове повідомлення-рішення №0000012203 від 24.07.2015 року в частині застосування до Приватного підприємства "МП ТРЕЙД" штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170,00 грн. за незабезпечення зберігання контрольних стрічок протягом 3 років - скасовано (т.1 а.с. 24-26).

Контролюючим органом 07.12.2015 року було складено податкове повідомлення -рішення № 0000422203, яким позивачу було нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11982,44 грн. (т.1 а.с.22).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким національним положенням (стандартом) є затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 751/4044; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення (стандарт) 9), яким визначено методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Статтею 6 Закону встановлено, що облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1, 3, 5 ст.9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Так, задля підтвердження оприбуткування товару, позивачем було надано товарно-транспортні накладні, відомості про вантаж податкові та видаткові накладні на підставі яких були внесені записи до обліків бухгалтерських реєстрів (т.1 а.с.52-104).

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Суд приходить до висновку, що положення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" чітко не визначають самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не включає в себе ведення та зберігання документів обліку, за якими такі товари придбались, саме в місці реалізації товарів.

Рух товарів у середині підприємства між його структурними підрозділами вважається внутрішнім переміщенням товару. В даному випадку мало місце внутрішнє переміщення товарів з одного торгівельного об'єкту на інший. Дане переміщення підтверджується накладними на внутрішнє переміщення та подорожніми листами, а також наказом директора підприємства щодо переміщення товарів. Всі первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства (т.1 а.с.130-250, т.2 а.с.1-63).

Суд, дослідивши надані товарно-транспортні накладні, видаткові та податкові накладні, вважає, що вказані первинні документи оформлені належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства України.

З огляду на викладене, суд зазначає, що факт ненадання накладних на товар під час перевірки не вбачає нездійснення суб'єктом господарювання обліку товарів, порушення цим суб'єктом встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Таким чином, є безпідставними висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 року №0000422203 прийняте Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 24.07.2015 р. №0000012203 на суму 11982,44, суд зазначає, що відповідно до положень пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Згідно з положеннями п.60.4.ст.60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 24.07.2015 р. №0000012203 було відкликаним з 14.12.2015 року, а отже на момент звернення позивача до суду останнє втратило чинність як акт індивідуальної дії.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "МП ТРЕЙД" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 року №0000422203 прийняте Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь Приватного підприємства "МП ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 34952938) судовий збір у розмірі 1218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 23.02.2016 року.

Суддя Полях Н.А.