Ухвала суду № 56023419, 19.02.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/2006/16-ц

Провадження № 2/520/2210/16

УХВАЛА

19.02.2016 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 18.02.2016 року звернулось до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за №2004612546 від 10.07.2013 року у розмірі 28939 гривень 53 копійки;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 1378 гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, яка складає 1378 грн.

Згідно зі ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Позивачем визначено у позові ціну позову 28939 гривень 53 копійки та надано до позову платіжне доручення на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 289 гривень 40 копійок.

Однак з урахуванням визначеної позивачем ціни позову, а саме в сумі 28939 гривень 53 копійки, та ставок встановлених Законом України «Про судовий збір» про сплату судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру, сплаті підлягає сплаті судовий збір в сумі 1378 гривень 00 копійок.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 8 ЦПК України,суд вирішує справи відповідно доКонституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір (ч. 5ст. 8 ЦПК України).

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свободратифікована УкраїноюЗаконом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 рокуі набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Тому, з урахуванням вищевикладеного та вищезазначених положеньЦПК України щодо вимог до позовної заяви та вимог Закону України «Про судовий збір», позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати до суду доказ на підтвердження сплати судового збору за подання до Київського районного суду міста Одеси позовної заяви майнового характеру, вираховуючи судовий збір з визначеної позивачем ціни позову за ставками встановленими Законом України «Про судовий збір» та з урахуванням вже сплаченої суми судового збору, а саме доплаті підлягає судовий збір в сумі 1088 гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Керуючись ч. 1 ст.121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту залишити без руху.

Надати позивачеві ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» строк для усунення недоліків поданої заяви - пять днів з дня отримання копії ухвали, та розяснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Калініченко Л. В.