Ухвала суду № 56023271, 15.02.2016, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/430/15-ц

Провадження № 2/499/17/16

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні клопотання щодо витребування доказів

"15" лютого 2016 р. смт.Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука О.О., учасника цивільного провадження секретаря судового засідання Кирилової С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ державної виконавчої служби Роздільнянського міжрайонного управління юстиції про зняття арешту з нерухомого майна, визнання права власності на земельну ділянку, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи відділ державної виконавчої служби Роздільнянського міжрайонного управління юстиції, Фірма «Одеса-Бласко» мале приватне підприємство, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2015 року ОСОБА_1 (далі позивач), звернулася до суду із позовної заявою до ОСОБА_2 (далі відповідач), третя особа відділ державної виконавчої служби Роздільнянського міжрайонного управління юстиції (далі третя особа 1), яку 09 листопада 2015 року змінила й остаточно просила зняти арешт з земельної ділянки загальною площею 0,0087 га, розташованої за адресою: вулиця Леніна, 94б, селища Іванівка, Іванівського району, Одеської області, яка є складовою частиною земельної ділянки загальною площею 0,9710 га кадастровий номер 5121855100:02:001:0007 (далі земельна ділянка ) та визнати за нею право власності на земельну ділянку (далі позовна заява, а.с. 2-5, 112-114).

02 липня 2015 року представник відповідача звернулася з зустрічною позовною заявою до позивача, третя особа 1, третя особа Фірма «Одеса-Бласко» мале приватне підприємство (далі третя особа 2), третя особа ОСОБА_3 (далі третя особа 3) за якою просила визнати недійсними: договір купівлі-продажу від 03 жовтня 2008 року, адміністративної будівлі загальною площею 54,84 кв.м., розташованої за адресою: Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Леніна, 94б, укладеного між позивачем та третьою особою 3 (далі будівля); договір купівлі-продажу від 03 жовтня 2008 року, земельної ділянки, укладений між позивачем та третьою особою 2 (далі зустрічна позовна заява, а.с. 48-50).

Сторонам в ухвалі про відкриття провадження у справі від 21 травня 2015 року розяснено, що вони зобовязані, виходячи з наведених в ухвалі статей подати до суду усі наявні, належні та допустимі докази й надано строк до 08 червня 2015 року для подачі таких доказів (а.с. 25-26).

Ухвалою судді Іванівського районного суду Одеської області від 08 червня 2015 року цивільну справу за позовною заявою призначено до судового розгляду на 15 червня 2015 року (а.с. 32).

15 лютого 2016 року представник відповідача направила до суду клопотанням щодо витребування з: відділу Держкомзема в Іванівському районі Одеської області - технічної та правової документації щодо земельної ділянки загальною площею 0,9710 га за адресою: Одеська область, Іванівський район, смт Іванівка, вул. Леніна, 94, для обслуговування виробничих будівель виноконсервного заводу, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №049440, кадастровий номер земельної ділянки 5121855100:001:0007, та відповідної документації на земельну ділянку; Іванівського Бюро технічної інвентаризації - реєстраційні та інвентаризаційні справи об'єктів нерухомого майна за адресою: Одеська область, Іванівський район, смт Іванівка, вул. Леніна, 94, та за адресою: Одеська область, Іванівський район, смт Іванівка, вул.Леніна, 94б; Іванівської районної ради Одеської області - матеріали щодо прийняття рішення №80 від 24.04.2008 про оформлення ОСОБА_3 права приватної власності на адміністративну будівлю загальною площею 54,84 кв.м., за адресою: Одеська область, Іванівський район, смт Іванівка, вул.Леніна, 94б, із видачею відповідного свідоцтва(далі клопотання, а.с. 201-202).

Представник позивача, позивач в судове засідання не зявилися про причини своєї неявки суд не повідомили, представник позивача направила до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач та його представник в судове засідання не зявилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, представник відповідача направила до суду повідомлення про розгляд клопотання про витребування доказів за відсутності її та відповідача.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити виходячи з наступного.

Вирішуючи клопотання керуючись процесуальними нормами суд виходив з такого.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки (ч.3 ст. 27 ЦПК України).

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.1, 2 ст. 60 ЦПК України).

Сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин (ч.1, 2 ст. 131 ЦПК України).

Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням (ч.1, 2 ст.133 ЦПК України).

У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити (ч.1 ст.134 ЦПК України).

У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі. У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ (1, 2 ст.137 ЦПК України).

Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів (ч.1, 2 ст. 157 ЦПК України).

Застосовуючи зазначені в ухвалі процесуальні норми, суд відмовляючи в задоволенні клопотання виходив з таких мотивів.

Системний аналіз наведених в ухвалі норм свідчить що закріплений процесуальний механізм реалізації функцій по наданню доказів сторонами повинен відбуватися з дотриманням процедури подання, забезпечення або витребування доказів.

На сторони покладений обовязок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Сторони зобовязані подавати свої докази до суду до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання не проводилось до початку розгляду справи по суті, і самі піклуватися про підтвердження доказами фактів, на які вони посилаються, надавати їх у строк встановлений судом.

Тільки у випадку коли, щодо подання доказів для сторін є певні складнощі, суд за їх клопотанням може забезпечити їх подання або витребувати.

Якщо сторона надає клопотання про витребування доказів після закінчення судом підготовки справи до судового розгляду, то має виходячи з вимог ч.2 ст. 131 ЦПК України довести, що докази неможливо було подати своєчасно з поважних причин.

При цьому в клопотанні про забезпечення доказів обовязково має бути зазначено: який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ наявний в іншої особи, обставини які підтверджує цей доказ; обставини які свідчать про те, що у сторони виникли складнощі самостійного надання доказів до суду, з залученням доказів про такі обставини (відмова компетентного органу в наданні доказів, тощо).

Сторона, яка заявляє клопотання про витребування доказів має виконати вимоги ст. 157 ЦПК України та заявляти клопотання про подовження розгляду справи, якщо для цього маються виняткові підстави, в тому числі, повторно, адже суд не має права в цьому випадку подовжувати строк за власною ініціативою.

Представником відповідача зазначені процесуальні вимоги не враховані та невиконані, а задоволення необґрунтованого клопотання спричинить відкладення розгляду справи на тривалий час.

Слід констатувати, що суд забезпечив відповідачу сприяння всебічного, повного зясування обставин по справі, розяснивши в ухвалі від 21 травня 2016 року права і обовязки, надавши строк для подання суду до 08 червня 2015 року доказів.

Крім того, відповідач не був позбавлений можливості надати докази або заявити клопотання про їх витребування й після призначення ухвалою від 08 червня 2015 року справи до судового розгляду, так як судом неодноразово, за клопотанням представника відповідача для забезпечення надання нею доказів 23 листопада 2015 року, 09 грудня 2015 року оголошувались перерви, однак представником докази не надавались.

Таким чином, подача представником відповідача клопотання без зазначення відомостей про причини неможливості або складнощів у поданні цих доказів самостійно, не надання доказів щодо відмови компетентними органами в їх отриманні, при відсутності її клопотання про продовження розгляду справи повторно, серйозно порушує права осіб, які беруть участь у справі, так як судові засідання із-за такої процесуальної поведінки відповідача неодноразово відкладалися, що призводить до затягування розгляду справи та неможливості її розгляду протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, суд констатує, що представник відповідача подавши клопотання не виконала вимоги ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України, тому клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 157, 210 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів - відмовити.

Розяснити ОСОБА_2, що після усунення умов, що були підставою для відмови в задоволенні клопотання, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_4