Ухвала суду № 56008629, 31.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/20116/15-к Головуючий суддя І інстанції Єфіменко

Провадження № 11-сс/790/1807/15 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючогосудді - Чопенко Я.В.,

суддів - Виноградової О.П. та Курило О.М.,

секретаря - Черкасова А.О.,

з участю прокурора - Мощевого А.С.,

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2015 року задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12015220500000801 від 25.04.2015 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3

Підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою в СІЗО УДДУ з ПВП України в Харківській області продовжено в межах досудового розслідування на 60 днів до 24 лютого 2016 року.

Визначено суму застави у розмірі 96469 грн.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 27.10.2015 року ОСОБА_4 повідомлена підозра у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 259 КК України.

29 жовтня 2015 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 грудня 2015 року.

23 грудня 2015 року постановою першого заступника прокурора Харківської області Степанова А.Б. строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до 4 місяців до 27.02.2016 року.

Продовжуючи ОСОБА_4 строк тримання під вартою в межах досудового розслідування, слідчий суддя зазначив, що вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді з підстав незаконності, необґрунтованості, як винесену з порушенням норм КПК України посилаючись на практику Європейського суду з прав людин. Просить звільнити підозрюваного з-під варти та відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покласти на нього обовязки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Заслухавши суддю доповідача, захисника ОСОБА_1, який наполягав на задоволенні апеляції, прокурора, який заперечував проти апеляції, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних причин.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобовязана мати докази, достатні для предявлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обовязково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, предявлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя врахував положення ст.ст. 176,177,178,183,199 КПК України та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою врахувавши при цьому необхідність проведення слідчих дій вказаних в клопотанні та необхідність виконання вимог ст.ст.290,291 КПК України.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то судова колегія зазначає, що фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали з приводів, викладених в апеляції захисника, колегія суддів не вбачає.

Разом з тим колегія суддів приходить до висновку щодо неправильності визначення слідчим суддею розміру застави при продовженні строку тримання під вартою.

Більш того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при визначенні ОСОБА_5 розміру застави, слідчим суддею застосовано не та норма права, яка підлягає застосуванню.

Так, при визначенні розміру застави, слідчий суддя мав виходити з положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», яким встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218 грн.

Згідно до п.16 ч.1 ст.3 КПК України чітко регламентовано що розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.

Більш того, чинний КПК України не покладає на слідчого суддю обовязок чи право при винесенні ухвали щодо продовження строку тримання під вартою визначати підозрюваному розмір застави, на що судова колегія звертає увагу слідчого судді як на недолік.

Однак захисник не ставить в апеляції питання щодо скасування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, а тому судова колегія вважає неможливим скасування ухвали слідчого судді з цих підстав оскільки буде погіршено становище підозрюваного.

За викладених обставин, колегія суддів підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Крім того, слід звернути увагу апелянта на те, що при викладенні апеляційних вимог необхідно враховувати які процесуальні рішення має право винести апеляційний суд у відповідності до ч.3 ст.407 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2015 року щодо продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: