Вирок № 56007597, 23.02.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/377/16-к

Номер провадження 1-кп/623/80/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2016 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання: Вовк І.В.

прокурора: Молодовського І.О.

обвинувачених: ОСОБА_1

ОСОБА_2

потерпілого: ОСОБА_3

представника потерпілого (свідоцтво НОМЕР_4) ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015220320003242 від 28 грудня 2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця с. Забавне, Ізюмського району Харківської області, громадянина України, офіційно не працюючого, одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, уродженця м. Ізюм, Харківської області, громадянина України, працюючого в ТОВ "СК Восток" на посаді тваринника, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2015 року близько 01-00 години ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою, перебуваючи поблизу багатоповерхового будинку № 10-А по пров. Оптичному в м. Ізюмі Харківської області, будучи в стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом пошкодження віконного скла проникли до салону автомобіля ВАЗ 2102, 1979 року випуску, з об'ємом двигуна 1198 см3, державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_5 Виявивши, що у зазначеному автомобілі відсутня акумуляторна батарея, внаслідок чого запустити двигун неможливо, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відштовхали зазначений автомобіль до цвинтаря, що розташований поблизу вул. Заслонова в м. Ізюмі Харківської області, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 2102, вартість якого, згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 006 від 15 січня 2016 року складає 20 360 гривень. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи за допомогою автомобілю ВАЗ 2101, який належить ОСОБА_2, намагалися відбуксирувати його для подальшого використання у власних цілях, однак буксировочний трос порвався та обидва автомобілі занесло (з'їхали) в кювет, внаслідок чого подальший рух автомобіля ВАЗ 2102 став неможливим, у зв'язку із чим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покинули викрадений автомобіль, в результаті чого автомобіль ВАЗ 2102, державний номер НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження та був частково розукомплектований.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин, передбачений ч.2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

28 грудня 2015 року, близько 01-00 години, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою, діючи із корисливих мотивів, маючи умисел на крадіжку чужого майна, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи поблизу цвинтаря на вулиці Заслонова в м. Ізюмі Харківської області, з салону автомобіля ВАЗ 2102, державний номер НОМЕР_3, яким вони раніше незаконно заволоділи, таємно викрали автомобільний зарядний пристрій для мобільного телефону «INPUNT 12-24 VDC», вартістю 95 грн., знак аварійної зупинки, вартістю 39 грн., автомобільний трос для транспортування транспорту, вартістю 87 грн., вогнегасник автомобільний «Lavita LA 170501» ємністю 2,2 літра, вартістю 125 грн., плоскогубці у кількості 2 шт., вартістю 50 грн. за кожні, на загальну вартість 100 грн., круглогубці вартістю 39 грн., дверні накладки для автомобіля ВАЗ-2102 із вбудованими динаміками у кількості 2 шт., вартістю 349 грн. за кожну, на загальну суму 698 грн., зубило металеве з маркуванням К-6, вартістю 15 грн., металевий ріжковий ключ розмірами на 12-14 мм, вартістю 10 грн., зубило металеве довжиною 15 см, шириною 1 см, вартістю 15 грн., фігурну викрутку з маркуванням 190 N2, вартістю 15 грн., ріжковий ключ на 12-14 мм, вартістю 10 грн., ріжковий ключ розмірами 10-12 мм, вартістю 10 грн., ріжковий ключ розмірами 8 мм, вартістю 10 грн., саморобний металевий ключ з голівкою 17 мм, вартістю 5 грн., саморобний металевий ключ з голівкою 19 мм, вартістю 5 грн., металева накидна голівка 12 мм, вартістю 4 грн., металеву накидну голівку 14 мм, вартістю 4 грн., що належать ОСОБА_5, чим заподіяли останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1 286 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України визнали повністю, покаялися, підтвердили обставини вчиненого ними злочину, цивільний позов визнають в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 повідомив суд, що 28 грудня 2015 року зранку він зустрів сусіда, який йому повідомив про його автомобіль у кюветі, була викликана поліція, виявлено відсутність речей з автомобілю. Вважає що обвинуваченим не слід призначати покарання, пов`язане з ізоляцією від суспільства. Цивільний позов уточнив, зменшивши розмір матеріальної шкоди на 500 грн., оскільки обвинуваченими було повернуто номерний знак, в іншій частині підтримує в повному обсязі в сумі 13411,90 грн.

Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримує уточнений цивільний позов в повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні просив суд задовольнити цивільний позов, призначити покарання обвинуваченим за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, застосувати ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк - 3 роки та обов`язки, передбачені п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_5, представник потерпілого ОСОБА_4 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинувачених, суд вважає доведеною вину в інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а тому знаходить правильною кваліфікацію їх дій за ч. 2 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена за попередньою змовою групою осіб та за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинувачених, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, раніше не судимий, одружений, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

ОСОБА_2 працює в ТОВ "СК ВОСТОК" на посаді тваринника, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується нейтрально, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристики з місця проживання та місця роботи, вимога щодо судимості та його свідчення.

При призначенні покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останніми.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачені визнали себе винуватими, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до злочинів: за ч. 2 ст. 185 КК України до середньої тяжкості злочину, за ч. 2 ст. 289 КК України до тяжкого злочину.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 - щире каяття та активне сприяння встановленню істини по справі.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_2 - щире каяття та активне сприяння встановленню істини по справі.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які законом віднесені до середньої тяжкості та тяжкого злочинів, особу винних, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченим покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Враховуючи щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відсутність у них судимостей, позицію потерпілого, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що їх перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити основне покарання з застосуванням ст. 75 КК України з покладенням на обвинувачених обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

З урахуванням приписів ст. 77 КК України та п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. "Про практику призначення судами кримінального покарання"суд вважає відсутніми правові підстави для застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Розглянувши уточнений цивільний позов, поданий під час судового засідання потерпілим ОСОБА_5, суд вважає за необхідне задовольнити його частково, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ч.3 ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, дослідивши вимоги потерпілого ОСОБА_5 щодо стягнення матеріальної шкоди у розмірі 8411,90 грн., суд зазначає про часткове задоволення вимог потерпілого в розмірі 7711,90 грн., в решті вимог щодо відшкодування витрат з надання послуг власником автомобіля автокран "ЗІЛ-130" в сумі 700 грн. слід відмовити за відсутністю документального підтвердження понесення витрат саме в такому розмірі.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають повному задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що, з вини обвинувачених, потерпілому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з пошкодженням автомобілю, в результаті чого змінився нормальний життєвий уклад потерпілого, очевидно, що потерпілий як літня людина, яка служила в Афганістані та була ліквідатором на Чорнобільській АЕС, переніс і душевні страждання із-за незручності, нервового стресу, тощо.

При визначенні судом розміру відшкодування завданої позивачу моральної шкоди опираючись на п. 9 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у Постанові від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд виходить з вимог розумності, виваженості та справедливості та враховує обставини, викладені вище. Розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди суд оцінює в сумі 5000 грн., яку слід стягнути солідарно з обвинувачених на користь потерпілого.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили не обирати.

Речові докази - дві дверну накладки з динаміком, металева кришка з повітряного фільтру, автомобільний пристрій для зарядження мобільного телефону «INPUNT 12-24 VDC», гнучкий шланг від тормозної системи для автомобілю марки ВАЗ, металеве зубило з маркуванням «К-16» щітка двірнику для автомобіля марки ВАЗ, металеві щіпці, металевий ріжковий ключ на 22-24 мм, металеве зубило без маркування, довжиною 15 см., шириною 1 см, фігурна викрутка, ріжковий ключ на 12-14 мм, ріжковий ключ на 10-12 мм, ріжковий ключ на 8-10 мм, саморобний металевий ключ з голівкою на 17 мм, металева накидна голівка на 14 мм., саморобний ключ з голівкою на 19 см., металева накидна голівка на 12 мм повернуто потерплому ОСОБА_5 під розписку.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані з проведенням судово-дактилоскопічної експертизи, згідно довідки №113 від 27.01.2016р. у розмірі 1 382,40 грн. підлягають стягненню солідарно з обвинувачених на користь держави.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, 70, 75 - 77, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ст. ст. 100, 129, 349, 370, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 289 КК України 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 основне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк - 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 289 КК України 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення

волі без застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Застосувати до ОСОБА_2 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк - 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Ізюм, Харківської області, громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 матеріальну шкоду в розмірі 7711,90 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати на проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 1 382 грн. 40 коп., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (р/р 314195447000051, код доходів 24060300, ЕДРПОУ 37999680, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази - дві дверні накладки з динаміком, металева кришка з повітряного фільтру, автомобільний пристрій для зарядження мобільного телефону «INPUNT 12-24 VDC», гнучкий шланг від тормозної системи для автомобілю марки ВАЗ, металеве зубило з маркуванням «К-16» щітка двірнику для автомобіля марки ВАЗ, металеві щіпці, металевий ріжковий ключ на 22-24 мм, металеве зубило без маркування, довжиною 15 см., шириною 1 см, фігурна викрутка, ріжковий ключ на 12-14 мм, ріжковий ключ на 10-12 мм, ріжковий ключ на 8-10 мм, саморобний металевий ключ з голівкою на 17 мм, металева накидна голівка на 14 мм., саморобний ключ з голівкою на 19 см., металева накидна голівка на 12 мм повернуто потерпілому ОСОБА_5 під розписку, вважати повернутими.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк