Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/171/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Волошина Н. Л.
Доповідач Черненко В. В.
РІШЕННЯ
Іменем України
17.02.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Черненко В.В.
суддів: Чорнобривець О.С., Потапенка В.І.
за участю секретаря: Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, Комунального підприємства «Власівські мережі» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.11.2015 року по справі за позовом Комунального підприємства «Власівські мережі» Власівської селищної ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги централізованого теплопостачання,-
ВСТАНОВИЛА:
Комунальне підприємство «Власівські мережі» Власівської селищної ради звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання..
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є виконавцем комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території та централізованого теплопостачання та починаючи з 01.08.2002 року надає відповідачам послуги по забезпеченню квартири АДРЕСА_1 тепловою енергією.
Позивач зазначив, що договір про надання зазначених послуг в письмовому вигляді не укладався , а мали місце правовідносини по яким позивач надав послуги, а відповідач приймав такі послуги і жодна із сторін не заперечувала проти таких правовідносин то відповідно необхідно вважати , що такий договір було укладено в усній формі.
Позивач зазначив, що за послуги з централізованого опалення необхідно було сплачувати щомісячно відповідно до затвердженого виконавчим комітетом Власівської селищної ради тарифу.
Споживачі лише частково сплатили надані послуги, у зв'язку з чим за період з 01.01.2010р. по 01.07.2014р. утворилась заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 17498, 23 грн.
Врегулювати спір з відповідачами в добровільному порядку не вдалося.
Позивач зазначив, що відповідач наполягає, що у нього встановлене індивідуальне опалення однак не надавав акт про відключення квартири від мереж централізованого опалення. Просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 17498, 23 грн.
В ході розгляду справи позивач подав до суду першої інстанції заяву про збільшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 22008,95 грн. та суму на яку змінилась сума боргу за послуги теплопостачання внаслідок інфляційних процесів у розмірі 11232,16 грн., суму 3% річних від простроченої суми у розмірі 1470,87 грн.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.11.2015 року заяву Комунального підприємства «Власівські мережі» Власівської селищної ради про збільшення розміру позовних вимог залишено без розгляду.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.11.2015 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В апеляційній скарзі Комунальне підприємство «Власівські мережі» ставить питання про виключення з мотивувальної частини словосполучення які свідчать , що відповідачі у вересні 2009 року відключив опалювальні прилади квартири від мереж централізованого опалення, а також словосполучення які свідчать , що відповідачі здійснили самовільне відключення у вересні 2009 року.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Власівські мережі» не підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що квартира АДРЕСА_1 в силу ст.. 60 СК України є спільною сумісною власністю відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується копією договору купівлі - продажу від 13 січня 2008 року. ( а.с. 71-72)
Комунальне підприємство «Власівські мережі», як виконавець послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання забезпечував вищевказану квартиру централізованим опаленням. (а.с. 69)
Суд першої інстанції зазначив, що згідно ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення.
У відповідності до ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний , в свою чергу, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а також оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Суд першої інстанції зазначив, що письмовий Договір про надання послуг з централізованого опалення між сторонами укладений не був.
Суд першої інстанції зазначив, що недодержання сторонами письмової форми правочину щодо надання житлово - комунальних послуг, як те передбачено п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», не спростовує наявності між сторонами фактичних договірних відносин, за якими Комунальне підприємство «Власівські мережі» здійснювало надання до квартири відповідачів послуги з централізованого опалення, за що за встановленими тарифами нараховувало плату, а відповідачі їх приймали.
Суд першої інстанції встановив , що у вересні 2009 року ОСОБА_3 відключив опалювальні прилади квартири від мереж централізованого опалення та припинив оплату за послуги Комунального підприємства «Власівські мережі».
Суд першої інстанції встановив, що відповідно п. 24, 25 Постанови КМ України від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року N 4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», встановлено порядок розгляду та прийняття рішення про відключення окремого житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.
Відповідачі порушили порядок відключення квартири від мережі централізованого опалення, тим самим здійснили відключення самовільно.
Суд першої інстанції зазначив, що відмова відповідачів від послуг Комунального підприємства «Власівські мережі» шляхом направлення в його адресу заяв від 02 жовтня 2009 року, від 09 грудня 2009 року про відключення квартири від системи централізованого опалення та облаштування у ній індивідуального опалення не відповідає вищезазначеному встановленому чинним законодавством порядку, а відтак не має жодних юридичних наслідків. (а.с.102, 103)
Суд першої інстанції зазначив, що наявність дозволу Міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання на відключення квартири відповідачів від мереж централізованого опалення за відсутності затвердженого цією ж комісією акту про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП не є підставою для перегляду правовідносин між виконавцем послуги та споживачем. До того ж зазначений дозвіл виданий міжвідомчою комісією виконавчого комітету Світловодської міської ради, юрисдикція якої не поширюється на територію сел. Власівка (а.с. 105, 106).
Суд першої інстанції зазначив, що у відповідності до вимог ст.. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами склалися договірні відносини, згідно яких підприємство надавало послуги з централізованого опалення квартири, споживачі отримували ці послуги, але у вересні 2009 року здійснили самовільне відключення опалювальних приладів квартири від мереж централізованого опалення та безпідставно припинили оплату послуг за встановленими тарифами, внаслідок чого станом на 01 червня 2014 року виникла заборгованість у сумі 17498 грн. 23коп. (а.с. 67).
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись в повному обсязі неможливо.
Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних , свобод чи інтересів. У випадках встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Відповідно до статті 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 215 ЦПК України в рішенні суду повинно бути зазначено на підставі яких доказів та з яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення.
Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам права.
З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання до житлового приміщення.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що відповідачі самовільно відключились від мережі теплопостачання до квартири АДРЕСА_1 і не сплачують за послуги надані позивачем по справі, відповідно діючих тарифів.
З матеріалів справи вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, що підтверджується копією договору купівлі - продажу від 13 січня 2008 року. ( а.с. 71-72)
Відповідно до рішення Власівської селищної ради №47 від 27.04.2007 року виконком селищної ради визначив у житловому фонді смт. Власівка виконавцем житлово- комунальних послуг, зокрема з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води - КП «Власівські мережі».
Відповідач користувався зазначеними послугами , виходячи із наданих послуг і оплачував отримані послуги відповідно до діючих тарифів. Письмовий договір між сторонами не укладався.
02.10. 2009 року звернувся із заявою дл КП «Власівські мережі» і просив зробити перерахунок плати за опалення та постачання гарячої води до його квартири у зв'язку з відключенням від централізованої мережі теплопостачання.
09.12.2009 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до Власівської селищної ради в якій зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Як власник квартири повідомляє що між ним та КП «Власівські мережі» договір на теплопостачання вказаної квартири не укладався. Зазначив, що відмовляється від отримання послуг з теплопостачання і просив здійснити відключення квартири від мережі централізованого теплопостачання в зв'язку з тим , що в квартирі в цей період встановлено альтернативне опалення і фактично послугами з 1.10 2009 року не користується.
Відповідь на отримані звернення не отримав.
З Протоколу №7 засідання міжвідомчої комісії по розгляду , щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання м. Світловодськ від 24.09.2010 року вбачається, що комісією було розглянуто питання щодо громадян які облаштували свої квартири індивідуальним опаленням до 01.05.2010 року та надано дозвіл на відключення від мережі ЦО та ГВП і влаштування індивідуальної системи теплопостачання м. Свтловодськ згідно з додатком №1 до цього протоколу ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеного рішення було розроблено робочий проект №9473 по реконструкції системи газопостачання, перевід на індивідуальну систему опалення квартири АДРЕСА_1.
Встановлені обставини свідчать проте, що відповідачі оплачували отримані послуги відповідно до діючих тарифів на без договірній основі до 24.09.2010 року, по день коли міжвідомчою комісією було надано дозвіл на відключення квартири відповідача від централізованого теплопостачання.
З протоколу №7 міжвідомчої комісії щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання м. Світловодськ від 24.09.2010 року вбачається, що комісія розглядала заяви громадян які встановила індивідуальне опалення до 01.05.2010 року, що свідчить проте , що комісія визнала факт відключення квартир які зазначені в додатку №1 до протоколу, в тому числі і квартири відповідачів по справі.
Протокол №7 міжвідомчої комісії щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання м. Світловодськ від 24.09.2010 року ніким не спростований і має юридичну силу.
Суд першої інстанції на зазначені обставини не звернув увагу
Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не надав належних та допустимих доказів, на підтвердження того, що відповідачі по справі безпідставно не оплачували за отриманні послуги надані позивачем з теплопостачання за період зазначений в позовній заяві. Крім того позивачем не спростовано доводи відповідача в частині отримання дозволу на відключення від мереж ЦО та ГВП і влаштування індивідуальної системи теплопостачання. Відповідно висновки суду першої інстанції в цій частині ґрунтуються на припущеннях, а не на доказах .
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п. 4 ст. 309 ЦК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким позов підлягає задоволенню частково.
Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини дійшла висновку , що стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають 1817 грн.87 коп. (631,41+ 690,84+553,05+459,08+114,90) в рахунок заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2010 року по 24.09.2010 року.(а.с. 67). та судові витрати в розмірі 53 грн. 71 коп. з кожного відповідно до статті 88 ЦПК України)
Стягнути з Комунального підприємства «Власівські мережі» Власівської селищної ради на користь ОСОБА_4, ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп. відповідно до статті 88 ЦПК України.
Доводи викладені в апеляційній скарзі Комунального підприємства «Власівські мережі» не знайшли свого підтвердження.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Вирішила:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Власівські мережі»- відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити .
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.11.2015 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення яким позовні вимоги Комунального підприємства «Власівські мережі» Власівської селищної ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 солідарно на користь Комунального підприємства «Власівські мережі» Власівської селищної ради 1817 грн.87 коп. в рахунок заборгованості за спожиту теплову енергію.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Власівські мережі» Власівської селищної судові витрати в розмірі 53 грн. 71 коп. з кожного. .
Стягнути з Комунального підприємства «Власівські мережі» Власівської селищної ради на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в розмірі 121 грн.80 коп..
Стягнути з Комунального підприємства «Власівські мережі» Власівської селищної ради на користь, ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 121 грн.80 коп..
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 56006350, Апеляційний суд Кіровоградської області було прийнято 17.02.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 401/3529/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: