Ухвала суду № 56005798, 22.02.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1516/16-к

Провадження № 11-сс/779/29/2016

Категорія ст.183 КПК України

Слідчий суддя у 1 інстанції Антоняк Т.М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Васильєва О.П.

суддів Ткачук Н.В., Вилки С.С.

за участю секретаря судового засідання Римарук М.І.

прокурора Федорук Ю.І.

підозрюваної ОСОБА_2

та її захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3, поданою в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2016 року, якою задоволено клопотання заступника начальника слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючої у ІНФОРМАЦІЯ_4/15-б,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2016 року задоволено клопотання заступника начальника слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України на строк шістдесят днів до 23 год. 30 хв. 05 квітня 2016 року включно. Визначено заставу в розмірі 520 мінімальних заробітних плат в сумі 716560 гривень.

На вищевказану ухвалу слідчого судді захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2016 року та постановити нову, якою обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, поклавши на підозрювану необхідні обов'язки, або визначити менший розмір застави.

В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що стороною обвинувачення не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення та наявність ризиків, які визначені ст.177 КПК України та які свідчать про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Зазначає, що слідчим суддею не дано оцінку всім обставинам в сукупності та не враховано, що ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання та праці.

Також вважає, що слідчим суддею не обґрунтовано необхідність визначення розміру застави саме в сумі 716560грн.

Вважає, що дії ОСОБА_2, які полягали в бронюванні громадянці республіки Вірменії ОСОБА_5 готелю для проживання закордоном та авіаквитків, здійснення нотаріально посвідченої згоди батька на виїзд дитини закордон, взагалі не підпадають під об'єктивну сторону складу злочину передбаченого ст. 332 КК України, так як не мали на меті незаконного перетину кордону. Крім того, зазначає, що ОСОБА_2 в жовтні 2015р. здала в найм квартиру ОСОБА_5, за що остання зобов'язувалась сплачувати ОСОБА_2 по 200 Євро щомісяця та комунальні послуги. Однак, органи слідства визначили цю оплату як отриману винагороду за вчинення певних кримінальних дій.

В апеляційній інстанції:

- захисник ОСОБА_3 та підозрювана ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги і просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час;

- прокурор заперечила доводи і вимоги поданої апеляційної скарги і просила залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Дослідивши обставини справи, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню і ухвалу слідчого судді про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно залишити без змін виходячи з наступного.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинені щодо кількох осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Так, в клопотанні заступника начальника слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 06 лютого 2016 року стверджується, що ОСОБА_2, протягом 23.10.2015р.-05.02.2016р., переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення, реалізувала свій злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення кількох осіб через державний кордон України, шляхом керівництва такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, за що отримала 27.12.2015р., 28.12.2015р. та 05.02.2016р. в три прийоми від ОСОБА_5 грошову винагороду, відповідно: 200 Євро (що згідно курсу НБУ на момент одержання становить 5 027,84 грн.), 1000 Євро (що згідно курсу НБУ на момент одержання становить 25 328,6 грн.) та 800 доларів США (що згідно курсу НБУ на момент одержання становить 20 714,08 грн.), а всього коштів на загальну суму 51 070,52 грн.

Зі змісту клопотання вбачається, що ОСОБА_2 підозрюється в тому , що діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення кількох осіб через державний кордон України у період з 27.10.2015 по 27.12.2015 із залученням невстановлених досудовим розслідуванням осіб, організувала виготовлення документів щодо легального перебування ОСОБА_5 та її малолітнього сина ОСОБА_6 на території України, працевлаштування ОСОБА_5 на території України, а також необхідних документів для виїзду ОСОБА_5 та її малолітнього сина ОСОБА_6 у країни Європейського Союзу, які містили недостовірні відомості щодо обставин перебування ОСОБА_5 на території України , її місця роботи, посади та розміру середньомісячної заробітної плати.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України підтверджується протоколами допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколами обшуків, проведених по місцю роботи, фактичного проживання та автомобіля, яким користувалась ОСОБА_2 і документами, які було вилучено в ході проведення вказаних обшуків, протоколом освідування особи ОСОБА_2 і Русинюк) В.М.

Колегія суддів критично ставиться до доводів захисника ОСОБА_3 в тій частині, що органи досудового слідства безпідставно визначили суму, яку ОСОБА_5 сплачувала ОСОБА_2 за оренду квартири, як винагороду отриману за сприяння переправленню через державний кордон.

Зокрема, зі змісту протоколу допиту ОСОБА_5 вбачається, що її чоловік перерахував ОСОБА_2 близько 1150 євро за переклади документів, оформлення тимчасового проживання та за її проживання, а вона передала підозрюваній за допомогу у виїзді за кордон та оформлення відповідних документів 1200 євро . Крім того , ОСОБА_5 стверджувала, що після поїздки до Генерального консульства ОСОБА_9 у м.Львів, ОСОБА_2 забрала в неї документи і вимагала від неї 400 євро за їх повернення.

Колегія суддів вважає безпідставним доводи захисника ОСОБА_3 про те , що в діях ОСОБА_2 вбачається склад ст.206 КУпАП, якою передбачена відповідальність за сприяння громадянами іноземцям та особам без громадянства в наданні послуг, які не повязані з незаконним переправленням осіб через державний кордон, оскільки ОСОБА_2 підозрюється саме в тому, що намагалась незаконно переправити осіб через державний кордон.

ОСОБА_2 05 лютого 2016 року затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 06 лютого 2016 року їй оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В силу ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

При обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею дотримано вимог ст.ст. 176 - 178, 183 КПК України.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор довів наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п.п.1,2,4,5 ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий суддя вказав на те, що ОСОБА_2 свою протиправну діяльність, спрямовану на незаконне переправлення осіб через державний кордон України з корисливих мотивів, здійснювала під час застосування щодо неї запобіжного заходу у виді застави по іншому кримінальному провадженню .

Слідчий суддя обґрунтовано мотивував свій висновок про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором в клопотанні наведено переконливі дані про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та мотивовано чому інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину; усвідомлюючи неминучість покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування проводиться нетривалий період часу і на даний час ще не встановлені всі обставини вчинення кримінального правопорушення та причетні до його вчинення особи; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на даний час Івано-Франківським міським судом здійснюється судовий розгляд у кількох кримінальних провадженнях про її обвинувачення. Вищевказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Колегія суддів, враховуючи стадію на якій знаходиться розслідування даного кримінального провадження, характер слідчих дій, які необхідно провести для встановлення обставин, які зможуть підтвердити або спростувати причетність підозрюваної ОСОБА_2 до вчиненого злочину та дозволять перевірити правильність кваліфікації її дій за ч. 3 ст.332 КК України, допоможуть встановити інших осіб, які причетні до злочину, вважає, що доводи органу досудового слідства про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є обґрунтованими і тільки обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить на теперішній час належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Колегія суддів приймає до уваги доводи обвинувачення про те, що наявність копії витягу з ЄРДР щодо заяви ОСОБА_10 про перешкоджання в даванні показань з боку ОСОБА_2 по іншому кримінальному провадженню свідчить про те, що підозрювана може спробувати здійснити відповідний вплив на свідків і по даному кримінальному провадженню.

Колегія суддів приймає до уваги доводи захисту про те, що ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину, а також постійне місце проживання та праці, стан її здоровя і те що вона перебувала на лікуванні в міський лікарні №1 з 06.02.2016р. по 08.02.2016р.

Разом з тим, колегія суддів також приймає до уваги, що на даний час Івано-Франківським міським судом здійснюється судовий розгляд у кількох кримінальних провадженнях щодо обвинувачення ОСОБА_2 за вчинення корисливих злочинів, у яких щодо неї застосовано запобіжний захід у вигляді застави і під час розгляду вищевказаних проваджень вона знову вчинила дії, які дають обґрунтовані підстави підозрювати її у вчиненні нового злочину.

Колегія суддів також приймає до уваги наявність даних про те, що ОСОБА_2 документована паспортом для виїзду за кордон і може використати це для ухилення від слідства та суду.

Колегія суддів вважає, що доводи захисту про те, що слідчий суддя в порушення вимог п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України невірно визначив розмір застави не можуть бути визнані такими, що свідчать про незаконність оскаржуваної ухвали, оскільки відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні злочину покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує розмір, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Враховуючи особу підозрюваної, її репутаційні ризики та приймаючи до уваги характер кримінального правопорушення у вчиненні, якого підозрюється ОСОБА_2, особу підозрюваної , яка працює приватним підприємцем та директором ТОВ «Домівка ІФ » , її майновий та сімейний стан, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про необхідність призначення застави у розмірі, який перевищує розмір, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки застава у розмірі 80 мінімальних заробітних плат не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обовязків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 177,178,183,184,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, подану в інтересах підозрюваної ОСОБА_2, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2016 року, якою задоволено клопотання заступника начальника слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя О.П. Васильєв

Судді: Н.В. Ткачук

ОСОБА_11