Рішення № 56005787, 22.02.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1393/15-ц

Провадження № 22-ц/779/494/2016

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Боднарук М.В. М. В.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів: Горблянського Я.Д., Ковалюка Я.Ю.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю: представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі про стягнення коштів з апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 на рішення Снятинського районного суду від 04 грудня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року представник позивача звернувся з даним позовом та просив ухвалити рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 29987, 62 гривень, в тому числі невиплачена пенсія 18 927, 25 гривень, індекс інфляції - 10464, 55 гривень, 3% річних за ввесь період невиплати пенсії - 595, 82 гривень.

Заявлені вимоги представник позивача обґрунтував тим, що постановою Снятинського районного суду від 25 грудня 2014 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_3 згідно ч.1 ст. 50, ч.4 ст. 54, ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 10 травня 2014 року з врахуванням виплачених сум. Розрахунок відповідачем здійснено тільки по 02 серпня 2014 року, фактично не виконавши рішення суду.

Відповідач як орган, що зобов'язаний виплачувати пенсію зазначив, що розмір перерахованої суми, що становить 18 927, 25 гривень буде виплачено після фінансування з Державного бюджету України, чим обмежив права позивача.

Рішенням Снятинського районного суду від 04 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі 29 391, 80 гривень, що складається з 18 927, 25 гривень невиплаченої пенсії та 10 464, 55 гривень індексу інфляції.

Апелянт у скарзі зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Своїм листом Управління пенсійного фонду повідомило, що розмір перерахованої суми пенсії 18 927, 25 гривень буде виплачено після фінансування з Державного бюджету України. Фактично виплати до сьогоднішнього дня не проведено, чим грубо порушено права стягувача та не виконуються норми ст. 124 Конституції України про обов'язкове виконання вже постановленого рішення суду.

Вислухавши доповідача, пояснення представника позивача, який вимоги скарги підтримав, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що зазначені позивачем до стягнення суми не нараховані у встановленому законом порядку та підстави застосування на даний час положень ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.ст. 2,4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» у суді відсутні.

Однак колегія суддів вважає, що висновки суду про відмову у стягненні з Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі 18 927, 25 гривень невиплаченої пенсії та 10 464, 55 гривень індексу інфляції не відповідають обставинам, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування у цій частині і ухвалення нового рішення.

Рішення суду першої інстанції у частині відмови у стягненні, 3% річних за весь період невиплати пенсії не оскаржується, тому не може бути предметом перегляду у апеляційному порядку.

Судом встановлено, що згідно постанови Снятинського районного суду від 25 грудня 2014 року визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області щодо відмови у призначенні, перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_3 згідно ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_3 згідно ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 10 травня 2014 з врахуванням виплачених сум». Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року постанову Снятинського районного суду залишено без змін.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 08 травня 2015 року УПФ в Снятинському районі було зобов'язано самостійно виконати рішення суду до 15 травня 2015 року.

Відповідно до листа №53/13-15 від 17 липня 2015 року (а.с.7) УПФ в Снятинському районі повідомило, що згідно постанови Снятинського районного суду сума нарахованих за період з 10 травня 2014 року по 02 серпня 2014 року коштів до пенсії становить 18 927, 25 гривень, однак виплатити зазначену суму не має можливості у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Згідно п. 2 ч. 2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 107 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Колегія суддів вважає, що відповідач нараховану згідно постанови Снятинського районного від 25 грудня 2014 року пенсію в сумі 18 927, 25 гривень не виплатив, спричинивши ОСОБА_3 шкоду, тому суд першої інстанції помилково вважав, що відсутні підстави для стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно поданої позовної заяви представник ОСОБА_3 звернувся з позовними вимогами про стягнення невиплаченої пенсії в розмірі 18 927, 25 гривень, суми індексу інфляції в розмірі 10464, 55 гривень, 3% річних за весь період невиплати пенсії - 595, 82 гривень, посилаючись на ст. 625 ЦК України як відповідальність за невиконання грошового зобов'язання. Суд не звернув уваги, що представник позивача за стягненням індексу інфляції у порядку ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не звертався і не обґрунтовував такі вимоги необхідністю стягнення компенсації за затримку виплати.

Уточнення вимог про стягнення з відповідача 10464, 55 гривень не як індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання, а як компенсацію грошових втрат у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії представник позивача подав до апеляційного суду тільки 09 лютого 2016 року. Однак, таке уточнення і доповнення не може у даному випадку братись до уваги, оскільки відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду у межах вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Представник апелянта не оскаржує рішення суду в частині стягнення 3% річних за весь період невиплати пенсії.

Частина третя статті 11 ЦК, в якій йдеться про те, що цивільні права та обов'язки у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов'язань. Крім того, із рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в статті 11 ЦК, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить в них ясність та визначеність.

Таким чином, дія частини другої статті 625 ЦК про обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення Снятинського районного суду від 04 грудня 2015 року в частині відмови у стягненні з Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі 18 927, 25 гривень невиплаченої пенсії та 10 464, 55 гривень індексу інфляції скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі задоволити частково.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі на користь ОСОБА_3 18927, 25 не виплаченої пенсії за період з 10 травня 2014 року по 02 серпня 2014 року, нарахованих згідно ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання ним законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді: Я.Д. Горблянський

Я.Ю. Ковалюк