Постанова № 56005551, 17.02.2016, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/2342/15-а

17 лютого 2016 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді- Грещука Р.П.,

секретаря - Клекот Л.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському на неправомірні дії та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі на неправомірні дії та зобовязання вчинити певні дії.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві.

Просить суд постановити рішення, яким задоволити його адміністративний позов. Визнати неправомірними дії УПФ Українив Надвірнянському р-ні щодо відмови йому у зарахуванні періоду для обчислення пенсії з зарплати за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року та відмови провести перерахунок пенсії з врахуванням даного періоду.

Зобовязати УПФ України в Надвірнянському районі зарахувати йому період обчислення пенсії з зарплати за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року.

Зобовязати УПФ України в Надвірнянському районі зробити йому перерахунок пенсії з зарахуванням періоду для обчислення пенсії з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року та виплатити недоплачені грошові кошти починаючи з травня 2015 року та після перерахунку пенсії виплачувати в подальшому.

Представник відповідача- УПФ України в Надвірнянському р-ні в судовому засіданні позов не визнала, заперечує проти його задоволення.

Суду пояснила, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ України в Надвірнянському районі. 15.01.1995 року йому було призначено пенсію по інвалідності другої групи внаслідок загального захворювання, при стажі роботи 26 років 10 місяців із врахуванням заробітної плати за період з 01.10.1993 року по 01.09.1995 року.

Згідно поданої ОСОБА_1 30.06.2006 року заяви його переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку №1, яку він отримує і по даний час.

Загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 28 років та 8 днів в тому числі 7 років 8 місяців та 26 днів робота по Списку №1 з урахуванням кратності коефіцієнту стажу 1,35-0,47250.

Пенсія позивачу призначена та виплачується відповідно до чинного законодавста.

Крім того, зазначила, що правильність нарахування пенсії ОСОБА_1 неодноразово перевірялась як територіальним управлінням так і головним управлінням в області і УПФ в Надвірнянському районі керувався виключно нормами закону, які діяли на час призначення пенсії, а розмір пенсії визначений, відповідно до чинного законодавста.

Також, вважає, що позивачем ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду, згідно ст.ст. 99, 100 КАС України і поважних причин його пропуску позивач не навів.

Просить суд постановити рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.69, 70 КАС України, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про можливість задоволення позову ОСОБА_1

Відповідно до ст.2 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду для оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Зі змісту ст.71 КАС України випливає, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності його рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 104 КАС України передбачено, що особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної чи службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено його права чи свободи.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ України в Надвірнянському районі.

Ще 15.01.1995 року йому було призначено пенсію, як інваліду другої групи загального захворювання при стажі роботи 26 років 10 місяців із врахуванням заробітної плати за період з 01.10.1993 року по 01.09.1995 року.

Також зясовано, що згідно поданої ОСОБА_1 30.06.2006 року заяви його переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку №1. Дану пенсію він отримує і по даний час, що підтверджується поясненнями представника відповідача та листом УПФ в Надвірнянському районі від 10.11.2015 року за №195/Е-15, який міститься в матеріалах справи.

Як вбачається з пояснень представника відповідача загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 28 років та 8 днів в тому числі 7 років 8 місяців та 26 днів робота по Списку №1 з урахуванням кратності коефіцієнту стажу 1,35-0,47250.

Дана обставина не заперечується позивачем ОСОБА_1

Відповідно до ст.40 З-ну України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» заробітна плата визначається множенням індивідуального коефіцієнта заробітної плати на середню зарплату по народному господарстві.

Як вбачається з пояснень представника УПФ в Надвірнянському районі та письмових матеріалів справи, відповідно до проведених УПФ України в Івано-Франківській області розрахунків розміру пенсії ОСОБА_1 її розмір з 01.09.2015 року становив 1220 грн. 95 коп., а саме: розмір пенсії за віком 605 грн.53 коп., доплата до прожиткового мінімуму (1074грн.)- 468 грн.47 коп., доплата за понаднормативний стаж (10 років)- 60 грн.55 коп., доплата з 01.05.2012 року (постанова від 23.04.2012 року №327- 86 грн.40 коп.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, позивач неодноразово звертався в УПФ України в Надвірнянському районі з проханням зарахувати йому період для обчислення пенсії з зарплати з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року, який, на його думку вигідний йому та здійснити перерахунок пенсії.

Однак, як достовірно зясовано в судовому засіданні та не спростовано представником відповідача, УПФ України в Надвірнянському районі проігнорувало таку вимогу позивача.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки відповідач по справі в силу норм ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, то застосуванню при розв'язанні спору підлягають норми ч.2 ст.71 КАС України, де зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Нормами ч.3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак, є підставою для задоволення адміністративного позову.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача -управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про те, що підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсутні, оскільки пенсія призначена та виплачується відповідно до чинного законодавства.

Суд вважає, що право позивача на пенсійне забезпечення порушене і захист порушеного права можливий шляхом визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні періоду для обчислення пенсії з зарплати за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року та відмови провести перерахунок пенсії з врахуванням даного періоду та зобовязати відповідача зарахувати йому період обчислення пенсії з зарплати з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року та виплатити недоплачені грошові кошти, починаючи з травня 2015 року та після перерахунку пенсії, виплачувати в подальшому.

А тому, суд, оцінюючи в сукупності здобуті докази по справі прийшов до висновку про можливість задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

На підставі ст.19 п.2, ст.124 Конституції України, керуючись ст. ст.71,104, 158-163 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському на неправомірні дії та зобовязання вчинити певні дії - задоволити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні періоду для обчислення пенсії з зарплати за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року та відмови провести перерахунок пенсії з врахуванням даного періоду.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 період обчислення пенсії з зарплати з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з зарахуванням періоду для обчислення пенсії з зарплати з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року та виплатити недоплачені грошові кошти, починаючи з травня 2015 року та після перерахунку пенсії, виплачувати в подальшому.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області в користь держави -551 грн.20 коп. судових витрат по справі.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.186 КАС України через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст постанови виготовлено 22.02.2016 року.