Рішення № 56005509, 22.02.2016, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2197/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2016 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді: Сабадаха Б.В.,

з секретарем: Удудяк І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Орган опіки і піклування Косівської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

позивачка звернулася в суд із вказаним позовом.

Позивачка, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні не з"явилися, до суду надійшла заява, про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Із позовних вимог вбачається, що ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з її сином, ОСОБА_4 Після одруження вони проживали в господарстві позивачки. В шлюбі народилася дитина: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті між позивачкою та відповідачкою почали виникати часті конфлікти, різні непорозуміння в результаті яких, ОСОБА_2 залишила сім"ю та переїхала проживати до своєї матері в АДРЕСА_1. В період з вересня 2014 року по даний час відповідачка проживає в АДРЕСА_1. Неповнолітня дочка, ОСОБА_5 залишилася на утриманню та вихованні позивачки, яка піклується та дбає про духовний розвиток дитини, купляє їй одяг, взуття, продукти харчування та все необхідне, тобто вона повністю перебуває на утриманні позивачки. Відповідачка в період з вересня 2014 року по даний час не цікавиться життям, здоров'ям та навчанням дитини, її духовним розвитком, не бере участь в її утриманні та вихованні. ОСОБА_2 отримує пенсію по втраті годувальника, яка призначена малолітній, після смерті батька, однак всі кошти витрачає на свої потреби, а не на утримання дитини. Відповідачка не заперечувала стосовно позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітньої дочки, ОСОБА_5, та звернулася з відповідною заявою до Комісії з питань захисту прав дітей Косівської РДА. Дитина ставиться до матері негативно та не бажає проживати спільно з нею. ОСОБА_5 на даний час навчається в 7 класі Рівненського навчально-виховного комплексу №2 школи-ліцею. Навчальний заклад Рівненського навчально-виховного комплексу №2 школи-ліцею вона відвіду, оскільки відповідачка жодного разу не була в дитини по місцю навчання. Таким чином відповідачка умисно ухиляється від своїх батьківських прав і обов"язків. Просить позов задоволити.

Відповідачка, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце судового засідання повідомлена судом належним чином, у зв"язку з чим суд ухвалює рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Представник третьої особи - органу опіки і піклування Косівської РДА в судове засідання не з"явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Вислухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд вважає позовні вимоги підставними, доведеними в судовому засіданні i такими, що підлягають до задоволення за наступних підстав:

У відповідності до вимог ст.ст.10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка в справі, ОСОБА_2 являється мартір"ю малолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), що стверджується копією свідоцтва про народження дитини.

Батько дитини ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, відповідно до копії свідоцтва про смерть від 25.03.2014 року серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Службою у справах дітей Клосівської РДА прийнято висновок від 03.07.2015 року №31/06-15, яким вирішено вважати за недоцільне позбавлення батьківських прав жительки с. Корости ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Рекомендовано ОСОБА_2 налагодити добрі відносини з донькою ОСОБА_5, забезпечити раціональне використання коштів з пенсії по втраті годувальника на потреби дитини. Косівському РЦСССДМ взяти сім"ю ОСОБА_5 під соціальний супровід (а.с.44).

Висновком Комісії з питань захисту прав дітей від 07.10.2015 року № 53/09-15, вирішено вважати за доцільне позбавлення батьківських прав жительки с.Корости ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).

Згідно довідки Рівненського навчально-виховного комплексу №2 школи-ліцею від 10.06.2015 року № 202, мати, ОСОБА_2, участі у вихованні дитини не бере (а.с.43).

В судовому засіданні малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, пояснила, що з весни 2014 року проживає разом із бабусею ОСОБА_1, яка її утримує та виховує. Свою матір, малолітня ОСОБА_5 давно не бачила, оскільки вона не відвідує її по місцю проживання та навчання, тому малолітня не бажає проживати разом із матір'ю.

Стаття 51 Конституції України, а також статті 150 і 180 СК України встановлюють для батьків обов'язок виховувати та утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Крім цього, стаття 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ зобов'язує батьків виховувати дітей, піклуватись про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дітей, готувати їх до самостійного життя, праці, розвивати їх особистість, повагу до прав, свобод людини та громадянина. Такий же обов'язок щодо виховання та розвитку дитини на батьків покладає і стаття 59 Закону України "Про освіту".

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, при цьому, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір"ю.

Як встановлено в судовому засіданні відповідачка умисно ухилялася від виконання своїх материнських обов"язків по утриманню і вихованню своєї малолітньої доньки, а її заяви про те, що начебто вона немає змоги це робити, є голослівними.

Одним із способів захисту інтересів неповнолітньої дитини є позбавлення батьківських прав того з батьків, хто неналежно виконує свої батьківські обов'язки.

Так, відповідно до частини 2 статті 164 СК України батько або мати можуть бути позбавлені батьківських прав відносно дитини, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по її вихованню.

Аналізуючи вказану норму суд приходить до висновку про те, що ухилення від виконання обов'язку по вихованню дитини є актом свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій і не бажає цього робити в майбутньому.

В п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. В п.16 цієї ж постанови зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Однак суд зазначає, що відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року та ст.169 СК, в разі зміни поведінки особи та обставин, що були підставою для позбавлення її батьківських прав, мають право звернутися до суду з позовом про їх поновлення.

Таким чином, в ході судового розгляду справи отримані достовірні відомості, які свідчать про навмисне невиконання відповідачкою своїх обов'язків по вихованню та утриманню малолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки протягом тривалого часу вона не проявляла відносно дитини належної турботи та уваги, не приймає участі у її вихованні та утриманні, не піклуються про стан здоров'я та розвитку, хоча зобов'язана це робити та має таку можливість.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі наведеного ст.ст. 164, 165, 166, Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 88, 224-226 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_1, батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, отримувач коштів УДКСУ у Косівському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38026046, банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, рахунок отримувача 31210206700266, код класифікації доходів 22030101, код ЄДРПОУ суду 02891606, - 487,20 грн. судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Косівського районного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Б.В. Сабадах