Ухвала суду № 56003244, 11.01.2016, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/9620/15-ц

№ провадження 6/208/589/16

УХВАЛА

11 січня 2016 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді: Ричка С.О.

при секретарі: Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження особи (боржника) ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська звернувся державний виконавець Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції з поданням в якому просить суд тимчасово обмежити боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань, посилаючись на те, що до Баглійського відділу ДВС надійшли виконавчі листи № 2-1129 від 03.07.2009 року виданий Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 55380,00 грн. та № 2-1129 від 03.07.2009 року виданий Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 205,00 грн., згідно ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, добровільно боржник сплачувати заборгованість не бажає.

Представник Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, боржник та зацікавлена особа у судове засідання не зявилися, були повідомлені належним чином, тому суд прийшов висновку, розглядати справу за правилами ч. 2 ст. 379 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що подання відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.2 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" від 24.03.2008 року № 261/2008 стосовно врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконанні зобовязання, покладені на них рішення суддів та на виконання спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації прикордонної служби від 27.05.2008 року № 32/463, № 25-5347.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено тимчасове обмеження громадян України у праві виїзду за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та вїзд в Україну громадян України" встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобовязання, де виконання зобовязань або розвязання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобовязань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобовязань.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що у звязку з тим що боржник хоч і не виконав зобовязання, покладене на нього виконавчим листом райсуду, але державним виконавцем ВДВС суду не надано доказів того, що він має намір виїхати за кордон, а також доказів того, що він ухиляється від виконання рішення суду, і взагалі що він має закордонний паспорт, тобто державним виконавцем ВДВС не надано суду доказів того, що у даному випадку існують обставини, що обмежують відповідно до пункту 1 частини першої ст.6 п.5 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України»№3857-ХП від 21.01.1994року зі змінами і доповненнями, які унеможливлюють виконання рішення, але при цьому вони обмежують право боржника виїзду за кордон.

Також не можна застосувати і вимоги ст. 377-1 ЦПК України, відповідно до якої питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб та ст.11 Закону "Про виконавче провадження", оскільки державним виконавцем ВДВС не доведено факт ухилення боржника від виконання зобовязання.

Також ВДВС не надав доказів того, що у боржника немає майна, на яке можна звернути стягнення, чи доходів.

Тому у задоволенні вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 357, 377-1, 379 ЦПК України, Закону України "Про порядок виїзду з України та вїзд в Україну громадян України", п.п. 3 п. 2.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, п.2 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" від 24.03.2008 р. № 261/2008 стосовно врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобовязання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні вимог подання державного виконавця Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження особи (боржника) ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі, якщо ухвалу суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційну скаргу може бути подано протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ричка С. О.