Рішення № 56002505, 18.02.2016, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року Справа № 174/753/15-ц

п/с № 2/174/13/2016

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Пелипас Н.І.

з участю: представника відповідача адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_2 (ПАТ ВіЕйБі Банк) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа у справі: ОСОБА_4,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 18.08.2015 року, позивач зазначив, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_2», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким з 20.03.2015 року розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5 строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

24 червня 2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_2» (надалі-«Банк») і ОСОБА_3 (надалі-«Позичальник»), укладено Кредитний договір № BLаЖГА00046789 (далі - Кредитний договір), згідно якого Позичальником отримано у ПАТ «ВіЕйБі Банк» кредит в розмірі 11500,00грн.(одинадцять тисяч п'ятсот грн.). Кредит надано на споживчі потреби. Строк дії до 24 червня 2014 року (п.2 Кредитного договору).

За користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 10,00% річних, (п. 3 Кредитного договору).

За обслуговування кредиту встановлюється щомісячна плата у розмірі 201,25 грн., що становить 1,75% від суми.

Кредитні кошти було надано на умовах визначених п. 2.1 Кредитного договору.

Згідно п. 2.5.2 Кредитного договору, Позичальник зобов'язався повертати кредит та вносити черговий мінімальний платіж щомісячно до дати встановленої у Графіку у сумах визначених тим же Графіком.

ОСОБА_3 JI.B. у разі порушення виконання зобов'язань, передбачених Кредитним договором, зобов'язана сплатити Банку штрафні санкції, передбачені п.п. 4.1 - 4.5 Кредитного договору.

Відповідач порушив свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, а також плату за управління Кредиту, які передбачені п. 2.5 Кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що в разі якщо договором встановлено обов'язок позичальника (Відповідача) повернути позику( кредит) частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець (позивач) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

У відповідності до вищезазначеної норми ЦК України, п. 2.7.1. Кредитного договору, передбачено, що, у разі невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань, Кредитор (позивач) має право вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань з ним.

Станом на 08.08.2015р. заборгованість за Кредитним договором становить - 42753,00грн.

( сорок дві тисячі сімсот п'ятдесят три ) гривні 00 копійок, з них: заборгованість за кредитом -5123,57грн; відсотки за користування кредитом - 1342,53грн; комісія за РО - 3139,34грн.; штраф - 33147,56грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів. Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання зобов'язання.

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В статті 1054 Цивільного кодексу України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст.1048 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 15,16,526,527,530,543,610,611,625, 1048, 1050, 1052,1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 15, 42, 79-81,107,109,118,119, ЦПК України, Кредитним договором, позивач прохає: Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий Вільногірським РВ УМВС в Дніпропетровській області 01.08.2003р., що проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ 19017842, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 27«Т», р. № 32076420401 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024) заборгованість за Кредитним договором № ВLаЖГА00046789 від 24.06.2011 р. в сумі - 42753,00грн. (сорок дві тисячі сімсот п'ятдесят три гривні 00 копійок), в тому числі: заборгованість за кредитом - 5123,57 грн; відсотки за користування кредитом - 1342,53грн; комісія за РО - 3139,34грн.; штраф -33147,56грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де також зазначив, що позов підтримує в повному обсязі, заперечень проти ухвалення заочного рішення не має.

Відповідачка в судове засідання не зявилася, та надала заяву про розгляд справи за її відсутності, з участю її представника адвоката ОСОБА_1 При цьому, раніше, в судовому засіданні, відповідачка позов визнавала частково та пояснила, що не змогла сплачувати кредит в зв'язку з важкими сімейними обставинами.

Представник відповідачки, адвокат ОСОБА_1, який не обмежений в його повноваженнях, в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, та пояснив, що позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення боргу за тілом кредиту та нарахованих відсотків. Для нарахування штрафу за кредитним договором у відповідача відсутні підстави. Відповідно до умов, викладених в п. 4.2 договору, передбачено, що у випадку невиконання позичальником обов'язку, передбаченого п.3.3.3 Загальної частини договору, при тому, що прострочення виконання боргових зобов'язань за договором перевищило 60 календарних днів, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку штраф у розмірі, зазначеному в п.8 спеціальної частини договору (25% від суми кредиту); згідно п. 3.3.3 договору передбачено обов'язок позичальника, у випадку прострочення будь-яких боргових зобов'язань, надати банку не пізніше 10 днів, з дати отримання письмової вимоги банку, документальне підтвердження отримуваного поточного доходу за останні півроку, при цьому позивач не надав доказів стосовно направлення відповідачу такої вимоги, тому немає і підстав для нарахування штрафу у розмірі 33147.56 грн.; окрім того позивач неправильно зробив розрахунок штрафу, оскільки 25% від суми кредиту - 11500.00 грн. не може складати -

33147.56 грн. і складає - 2875 грн. Стосовно стягнення заборгованості по комісії з розрахункового обслуговування, то також немає підстав для стягнення, оскільки банк фактично зупинив свою діяльність і не проводить будь-яких розрахункових операцій.

Третя особа у справі, ОСОБА_4, в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, про причини неявки суд не повідомив, проте сам був повідомлений про час, дату та місце судового засідання належним чином. Разом з тим, раніше, в судовому засіданні, він позов не визнав та пояснив, що про кредит відповідачки, тобто його дружини, йому стало відомо із документів, які йому надіслав суд. Своєї згоди на укладення кредитного договору він дружині не надавав ні усно, ні письмово. В 2011 році він купляв комп'ютер б/у за 1500 грн., а дружина брала пральну машину. Всіма сімейними грошима розпоряджалася дружина. З березня 2015 року вони спільно не проживають і спільне господарство не ведуть, він сплачує відповідачці аліменти 33% на утримання одної спільної дитини. Відповідачка також має ще двох дітей від попереднього шлюбу.

Дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, за наступних підстав.

Кредитний договір між сторонами був укладений в письмовій формі і відповідає вимогам, які предявляються до договорів такого роду як по формі так і по змісту.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 08.08.2015 р. за договором банківського обслуговування № BLaЖГА00046789; копії витягу із паспорта громадянки України ОСОБА_3, 04.04.1977 р. н., та копії довідки про її ідентифікаційний номер платника податків; копії (та оглянутого в судовому засіданні оригіналу) кредитного договору № BLaЖГА00046789 від 24.06.2011 року, укладеного між сторонами; копії (та оригіналу) Додатку № 1 до договору (Графік погашення заборгованості); копії (та оригіналу) Додатку № 2 до договору (Детальний розпис загальної вартості платежів та визначення сукупної вартості кредиту і реальної процентної ставки); копії (та оригіналу) заяви-анкети ОСОБА_3 на отримання "Кредиту готівкою" та відкриття поточного рахунку; копії (та оригіналу) меморіального ордеру від 24.06.2011 року про отримання кредиту ОСОБА_3, - відповідачка прийняла на себе зобовязання протягом строку дії договору шляхом щомісячних виплат згідно графіка здійснити повернення отриманого кредиту та оплату процентів за користування кредитом в строк до 24.06.2014 року.

Позивач свої зобовязання по кредитному договору виконав повністю і надав відповідачці кредит на суму 11500.00 грн., про що свідчать вищезазначені документи, в тому числі, розрахунок заборгованості та меморіальний ордер.

Відповідач не виконав своїх зобовязань, внаслідок чого станом на 08.08.2015 р. виникла заборгованість перед позивачем з погашення кредиту на загальну суму 9514.84 грн., із яких: прострочена сума тіла кредита 5123.57 грн.; прострочені проценти за користування кредитом 1342.53 грн.; прострочена комісія за розрахункове обслуговування - 3048.74 грн..

Суд погоджується з твердженням представника відповідача, що штраф у розмірі 33147.56 грн. було нараховано позивачем безпідставно, оскільки, дійсно, відповідно до п.8 Спеціальної частини кредитного договору, передбачено штраф, відповідно до п. 4.2 Загальної частини Договору (ставка). Позивач, згідно розрахунку заборгованості зазначив штраф - 33147.56 грн. (як плату за пропуск платежів) станом на 08.08.2015 р. Згідно п. 4.2 Загальної частини договору, передбачено, що у випадку невиконання позичальником обов'язку, передбаченого п.3.3.3 Загальної частини договору, при тому, що прострочення виконання боргових зобов'язань за договором перевищило 60 календарних днів, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку штраф у розмірі, зазначеному в п.8 спеціальної частини договору (25% від суми кредиту); згідно п. 3.3.3 Загальної частини договору передбачено обов'язок позичальника, у випадку прострочення будь-яких боргових зобов'язань, надати банку не пізніше 10 днів, з дати отримання письмової вимоги банку, документальне підтвердження отримуваного поточного доходу за останні півроку, при цьому позивач не надав будь-яких доказів стосовно направлення відповідачу такої вимоги, тому суд доходить висновку, що підстав для нарахування штрафу у розмірі 33147.56 грн. у позивача немає, оскільки він сам не виконав умову договору, від якої залежить можливість нарахування штрафу; окрім того позивач неправильно зробив розрахунок штрафу, оскільки 25% від суми кредиту - 11500.00 грн. не може складати - 33147.56 грн. і складає - 2875 грн.

Також суд приймає до уваги, що позивач не надав розрахунку та не заявив вимогу про стягнення з відповідачки неустойки в виді пені, передбаченої п.4.3 Загальної частини кредитного договору.

Суд частково не погоджується з позивачем та представником відповідача, стосовно розміру заборгованості з оплати розрахункового обслуговування. Згідно п. 4 Спеціальної частини договору та п. 1.6 Загальної частини договору, передбачено комісію за управління Кредитом у розмірі 1,75 від суми Кредиту, тобто, щомісячно 201.25 грн., на що посилається в позові і сам позивач; згідно п.5 Спеціальної частини договору, передбачено ПР - поточний рахунок Позичальника. Позивач, згідно розрахунку заборгованості зазначив заборгованість з РО в сумі - 3139.34 грн., станом на 08.08.2015 р., проте з цим погодитися неможливо, оскільки цей платіж згідно умов договору передбачено до закінчення дії договору, тобто до 24.06.2014 р., тому суд і приймає до розрахунку суму боргу на цю дату, яка складає, відповідно до того ж розрахунку - 3048.74 грн. За цих же підстав суд не погоджується і з думкою представника відповідача, який вважає, що в зв'язку з початком процедури ліквідації банку позивача, ця послуга фактично не надається, тому і відшкодуванню вона не підлягає. Суд приймає до уваги, що зазначена послуга була чітко визначена у договорі, як щомісячний платіж, який мав діяти тільки до закінчення строку дії договору, часткове ненадання цієї послуги позивачем обумовлене саме діями відповідачки, яка не сплачувала відповідні суми для погашення кредитного боргу.

Згідно копії витягу із паспорта громадянки України та довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України у Дніпропетровській області від 07.09.2015 р., ОСОБА_3, 04.04.1977 р. н., зареєстрована за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2. кв. 7.

Згідно ст.ст. 10,11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що була передана йому, в строк и в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму згідно ст. 625 цього Кодексу.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент річних не встановлений договором або законом.

Згідно ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ст.ст.11,626 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із договору, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої особи (кредитора) визначені дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобовязання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідно до умов договору, згідно наданих доказів та згідно вимог закону, суд доходить висновку, що є всі необхідні підстави для задоволення позову частково, тобто з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором кредиту на загальну суму 9514.84 грн., та в дохід держави України судовий збір 1378.00 грн., відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України та п/п 1 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р. ( із змінами).

Керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3, 212-215, 222, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, 04.04.1977 р. н., уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованої за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2», код ЄДРПОУ 19017842, юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, банківські реквізити: р/р 32076420401 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву та Київській області, МФО 321024, - заборгованість за кредитним договором № BLaЖГА00046789 від 24.06.2011 р., станом на 08.08.2015 р., в сумі 9514.84 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 84 копійки), із яких: 5123.57 грн. - прострочена сума тіла кредита; 1342.53 грн. - прострочені проценти за користування кредитом; 3048.74 грн. - прострочена комісія за розрахункове обслуговування.

В задоволенні решти вимог, а саме в стягненні штрафу в сумі - 33147.56 грн. та решти суми комісії за розрахункове обслуговування - 90.60 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави України судовий збір 1378.00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається, протягом десяти днів з дня його проголошення, через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення, протягом двох днів з часу виготовлення його в повному обсязі, надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.